Ухвала суду № 79513205, 26.11.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22517/17

провадження № 2/753/3031/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

"26" листопада 2018 р. Дарницький районний суд м.Києва в особі судді Вовка Є.І., при секретарі Крамарчук А.О., в приміщенні Дарницького районного суду м.Києва, в судовому засіданні по розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання іпотеки припиненою, скасування заборони відчуження,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом щодо визнання припиненим Договору іпотеки від 30.05.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр Оксаною Станіславівною та зареєстрований в реєстрі за №2583, укладеному між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" та ОСОБА_2, а також щодо вилучення запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо заборони відчуження предмету іпотеки (АДРЕСА_1) зі скасуванням заборони щодо відчуження цього нерухомого майна, накладеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр Оксаною Станіславівною.

З обґрунтування позовних вимог вбачається, що вони обгрунтовані наступними обставинами.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 серпня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» задоволені частково: в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_4 за генеральним договором щодо надання кредитних коштів (та додаткових угод) від 30.05.2008 в загальній сумі 203 711,00 доларів США перед ПАТ «Універсал Банк», звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру №39, що на праві власності належить ОСОБА_2 і складається з однієї жилої кімнати площею 15,10 кв.м. та загальною площею 66,80 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах з визначенням початкової ціни на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; вирішено питання розподілу судових витрат; в задоволенні решти вимог відмовлено.

Проте, згідно з рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року, було вирішено скасувати вказане рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 серпня 2016 року та відмовити у задоволенні позовних вимог.

При цьому, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року, зокрема були встановлені наступні обставини.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІV «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ч. 5 ст. 3 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІV «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов'язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі (п. 5 ст. 1219, ст. 1282 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину (правова позиція Верховного Суду України у справі №6-18цс13 від 17.14.2013).

Встановлено, що за Генеральним договором про надання кредитних послуг (далі - Договір) укладеним між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 №BL5096 від 30.05.2008 та Додатковими угодами до нього, ОСОБА_4 було надано кредит у вигляді кредитної лінії на загальну суму 150 000,00 доларів США. Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Договором було укладено Договір іпотеки між Банком та ОСОБА_2 та передано в іпотеку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 основний боржник за кредитним договором №BL5096 від 30.05.2008 ОСОБА_4 помер, після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно. За життя спадкодавець не визначив подальшу долю майна, що залишилося після його смерті, правом на складання заповіту не скористався. Спадкоємцями першої черги за законом стали діти спадкоємця ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та дружина ОСОБА_6

З копії матеріалів спадкової справи №333/2015 щодо майна померлого ОСОБА_4 вбачається, що після його смерті до першої Київської нотаріальної контори звернулися із заявами про відмову від прийняття спадщини ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (том1ас215-223). Дружина спадкодавця ОСОБА_6 прийняла спадщину після смерті чоловіка на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Форми №3.

Виходячи з наведеного висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог звернення стягнення на предмет іпотеки є помилковим, оскільки після смерті боржника, який був стороною кредитного договору, хоча і відбулася заміна боржника в зобов'язанні, проте, після заміни боржника іпотекодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання нового боржника.

За таких обставин та враховуючи положення ст.523 ЦК України, підстав для задоволення позову немає.

У письмовій заяві позивач підтримав позовні вимоги, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що належить позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 серпня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» задоволені частково: в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_4 за генеральним договором щодо надання кредитних коштів (та додаткових угод) від 30.05.2008 в загальній сумі 203 711,00 доларів США перед ПАТ «Універсал Банк», звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру №39, що на праві власності належить ОСОБА_2 і складається з однієї жилої кімнати площею 15,10 кв.м. та загальною площею 66,80 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Анни Ахматової, 13-Д, встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах з визначенням початкової ціни на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; вирішено питання розподілу судових витрат; в задоволенні решти вимог відмовлено.

Проте, згідно з рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року, було вирішено скасувати вказане рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 серпня 2016 року та відмовити у задоволенні позовних вимог.

При цьому, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року (яке набрало законної сили), зокрема були встановлені наступні обставини, які визнаються встановленими і у даному судовому розгляді, враховуючі імперативні положення ч.4 ст.82 ЦПК України, якими визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

«Відповідно до ст. 1 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІV «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ч. 5 ст. 3 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІV «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов'язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі (п. 5 ст. 1219, ст. 1282 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину (правова позиція Верховного Суду України у справі №6-18цс13 від 17.14.2013).

Встановлено, що за Генеральним договором про надання кредитних послуг (далі - Договір) укладеним між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 №BL5096 від 30.05.2008 та Додатковими угодами до нього, ОСОБА_4 було надано кредит у вигляді кредитної лінії на загальну суму 150 000,00 доларів США. Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Договором було укладено Договір іпотеки між Банком та ОСОБА_2 та передано в іпотеку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 основний боржник за кредитним договором №BL5096 від 30.05.2008 ОСОБА_4 помер, після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно. За життя спадкодавець не визначив подальшу долю майна, що залишилося після його смерті, правом на складання заповіту не скористався. Спадкоємцями першої черги за законом стали діти спадкоємця ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та дружина ОСОБА_6

З копії матеріалів спадкової справи №333/2015 щодо майна померлого ОСОБА_4 вбачається, що після його смерті до першої Київської нотаріальної контори звернулися із заявами про відмову від прийняття спадщини ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (том1ас215-223). Дружина спадкодавця ОСОБА_6 прийняла спадщину після смерті чоловіка на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Форми №3.

Виходячи з наведеного висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог звернення стягнення на предмет іпотеки є помилковим, оскільки після смерті боржника, який був стороною кредитного договору, хоча і відбулася заміна боржника в зобов'язанні, проте, після заміни боржника іпотекодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання нового боржника.».

За таких обставин та враховуючи положення ч.1 ст.523 ЦК України, суд вважає, що вказаний договір іпотеки належить визнати припиненим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме належить: визнати припиненим Договір іпотеки від 30.05.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр Оксаною Станіславівною та зареєстрований в реєстрі за №2583, укладений між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" та ОСОБА_2.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити як у безпідставних, оскільки вказане визнання припиненим вказаного Договору іпотеки від 30.05.2008 року, є необхідним та достатнім способом захисту прав позивача щодо вказаної квартири, при цьому, стороною позивача не обгрунтовано та не доведено обставин щодо наявності спору з приводу решти позовних вимог.

Суд вважає, що відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, належить: судові витрати у виді судового збору в сумі 640 грн. стягнути з Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, адреса - м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса АДРЕСА_1); решту судового збору у сумі 640 грн. зарахувати в доход держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-268, 270 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати припиненим Договір іпотеки від 30.05.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр Оксаною Станіславівною та зареєстрований в реєстрі за №2583, укладений між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" та ОСОБА_2.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати у виді судового збору в сумі 640 грн. стягнути з Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, адреса - м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса АДРЕСА_1).

Решту судового збору у сумі 640 грн. зарахувати в доход держави.

Заяву про перегляд заочного рішення до Дарницького районного суду м. Києва може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: