Ухвала суду № 79510663, 29.01.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/832/19

УХВАЛА

29 січня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді - Ореховської К.Е.

з участю секретаря - Шкіндер І.М.

прокурора - Демчук П.Ю.

слідчого - Івахнюка О.С.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника підозрюваного адвоката - Рідченка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області лейтенанта Івахнюка Олександр Степанович яке погоджено із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області юристом 1-го класу Демчук П.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вулканешти Республіки Молдова, громадянина Республіки Молдова, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України ,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області лейтенант Івахнюк Олександр Степанович звернувся до суду з клопотанням яке погоджене із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області юристом 1-го класу Демчук П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, не пізніше ніж у 2018 році, вступив у злочинну змову з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, направлену на незаконне отримання доходу від вчинення злочинів у сфері незаконного обігу прекурсорів, зокрема незаконне придбання на території Республіки Польща таблеток «Cirrus», «Acatar» та «Apselan» з вмістом прекурсору «псевдоефедрин», подальше їх переміщення в Україну через митний кордон з приховуванням від митного контролю, зберігання та перевезення та збут на території України.

Узгодивши обопільний механізм вчинення таких злочинів з дотриманням заходів конспірації та безпеки, діючи з метою реалізації своїх протиправних намірів, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 діяли таким чином.

ОСОБА_1, діючи до визначеної у групі ролі, замовляв у ОСОБА_6 визначений обсяг таблеток з вмістом прекурсору «псевдоефедрин». Останній придбавав їх у Республіці Польща, в подальшому особисто забезпечував їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, та подальше перевезення на територію України у заздалегідь обумовлені місця.

Так, ОСОБА_1 вкотре у вказаний спосіб досягнув злочинної домовленості з ОСОБА_6 щодо перевезення та зберігання таких таблеток з митного посту «Краковець» Львівської митниці ДФС України до обумовленого місця у Львівській області.

Після цього, з метою реалізації спільних з ОСОБА_6 вказаних протиправних намірів, ОСОБА_1 27.01.2019 отримав в останнього на території України 594 таблетки білого кольору, які були розфасовані у різних упакуваннях.

Проте, під час проведення 27 січня 2019 року на території автостоянки АЗС «ОККО» за адресою: Львівська область, с. Гамаліївка, вул. Київська, 2 співробітниками Управління СБ України в Рівненській області затримання ОСОБА_1 та обшуку транспортного засобу марки «Volkswagen», н.з. Республіки Польща НОМЕР_1 серед інших речей і документів було виявлено та вилучено приховані зазначені вище таблетки і, як наслідок, протиправну діяльність останнього було припинено.

У подальшому, 27.01.2019 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення прекурсорів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з метою збуту, з метою їх використання для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Сукупність матеріалів на цьому етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у ньому є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, відповідає критеріям, сформованим в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Так, відповідно до вимог ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінальних правопорушень, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваних, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують їх покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Незважаючи на те, що підозрюваному у провадженні ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України, на цій стадії досудового слідства у матеріалах кримінального провадження наявні відомості, які дають підстави вважати, що є реальна необхідність у дослідженні всіх обставин вчинення ним, та іншими, а також невстановленими особами, як вказаних так й інших злочинів, у тому числі у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Водночас, на цій стадії слідства здобуто відомості, які мають істотне значення для оцінки всіх раніше здобутих доказів, зокрема стосовно обставин вчинення вищевказаних злочинів групою осіб з вищезазначеними ознаками їх діяльності, у зв'язку з чим є необхідність у їх перевірці на предмет достовірності, належності, наданні їм належної правової оцінки та прийняття за їх результатом кінцевого процесуального рішення.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Вулканешти Республіки Молдова, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, молдаванин, громадянин Республіки Молдова, неодружений, непрацюючий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вказані ризики існують, є актуальними, оскільки на цей час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та інших осіб, причетних до вчинення тяжких кримінальних правопорушень, які характеризуються латентністю їх організації та подальшої реалізації у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, у зв'язку з чим необхідний тривалий період часу для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення їх до кримінальної відповідальності. Водночас, перебування підозрюваного на волі призведе до неможливості повного та об'єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин, оскільки останній може виїхати за межі України та може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом впливу на свідків та інших осіб з метою приховування вказаної протиправної діяльності шляхом схиляння останніх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення зазначених злочинів, про факти які йому стали відомі у ході слідства, що може вкрай негативно вплинути на його хід та кінцеві результати та заразом вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Водночас, контрабанда зазначених прекурсорів з метою їх збуту на так званому «чорному ринку» свідчить про наявність стійких зв'язків у кримінальному середовищі та перебування на волі останнього може призвести до не притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які причетні до їх придбання, перевезення, зберігання, контрабандного переміщення із-за кордону в Україну з метою подальшого збуту.

Отже, вказаний факт свідчить про те, що ОСОБА_1 схильний до вчинення злочинів у зазначеній сфері та обізнаний про джерела отримання та збуту заборонених та обмежених в обігу зазначених речовин, що як наслідок, може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства у разі перебування на волі підозрюваного.

Враховуючи вказані обставини, у разі застосування стосовно ОСОБА_1, іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, останній, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочинів у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду як на території України. так і за кордоном.

На підставі викладеного орган досудового розслідування приходить до висновку про неможливість запобігати вищевказаним ризикам шляхом застосування щодо ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою на цій стадії в інтересах найбільш повного, оперативного та ефективного досудового розслідування, оскільки лише наявність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Орган досудового розслідування виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, присутність якої, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного та існує доцільність забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, порушення яких може вкрай негативно вплинути на суспільство у цілому.

Разом з тим, з метою забезпечення у повному обсязі вимог ст.ст. 2, 91-94 КПК України, а також інших положень цього Кодексу, суду за доцільно врахувати особливу складність цього кримінального провадження, наявність факту вчинення зазначеного кримінального правопорушення у латентній формі та з чіткими правилами конспірації їх організації як підозрюваною, так й іншими особами, необхідністю проведення значної кількості слідчих та процесуальних дій, та на основі такої мотивації застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід на 60 днів для забезпечення повного та об'єктивного здійснення досудового розслідування.

Застосування судом стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення розміру застави в межах, які передбачені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, у зв'язку з чим сторона обвинувачення при розгляді судом цього заходу забезпечення клопоче про збільшення розміру застави до 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На підставі викладеного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі та факт наявності перелічених ризиків, що дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, а також для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою.

Підозрюваний та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши пояснення слідчих підозрюваного, його захисника, думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом вставлено, що в провадженні слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження № 22019180000000003 від 08.01.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 311 КК України.

о 07 год. 27.01.2019 року ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

27.01.2019 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення прекурсорів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з метою збуту, з метою їх використання для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.

Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 311 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Вивченням особи ОСОБА_1 на даний час встановлено, що він працездатний, є громадянином Республіки Молдова, не одружений, непрацюючий, не зареєстрований на території України, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, зі слів має на утриманні малолітніх дітей. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, а також, що останній може виїхати за межі України та може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом впливу на свідків та інших осіб з метою приховування вказаної протиправної діяльності шляхом схиляння останніх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення зазначених злочинів, про факти які йому стали відомі у ході слідства, що може вкрай негативно вплинути на його хід та кінцеві результати та заразом вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід - тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 700 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до 29 березня 2019 року, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вулканешти Республіки Молдова, громадянина Республіки Молдова, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного, а саме з 07 год. 27.01.2019 року.

Визначити строк дії ухвали до 07 год . 29 березня 2019 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах 700 прожиткових мінімумів, що становить 1 344 700 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31217205026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030200.

Підозрюваний ОСОБА_1, або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 07 год. 29 березня 2019 року.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

З оригіналом згідно.

Слідчий суддя Рівненського міського суду Ореховська К.Е