Вирок № 79504768, 30.01.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2019 Справа №607/27034/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гуменного П.П.,

при секретарі Храпак М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018210010002765 від 20 вересня 2018 року відносно :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, судимого вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 травня 2017 року за ч. 1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з встановленням іспитового строку терміном 1 рік 6 місяців, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

за участю: прокурора Самойлова П.Г., потерпілої ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В :

В період часу з 19 год. 20 хв. 19 вересня 2018 року по 01 год. 00 хв. 20 вересня 2018 року у ОСОБА_1, який раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена, який перебував в приміщенні будинку АДРЕСА_2, виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, в період часу з 19 год. 20 хв. 19 вересня 2018 року по 01 год. 00 хв. 20 вересня 2018 року ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні будинку №26, яке перебуває у користуванні ОСОБА_2, що по АДРЕСА_2, діючи умисно та переслідуючи корисливі мотиви, переконавшись що поблизу нікого немає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно викрав мобільний телефон торгової марки «Samsung»15500» вартістю 150 гривень та телевізор марки «LG» вартістю 2 687, 50 гривень, які належали ОСОБА_2

Із викраденим майном ОСОБА_1 із місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 2 837,50 гривень.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав в повному обсязі.

По суті провадження повідомив, що у вересня 2018 року він у вечірню пору доби на прохання ОСОБА_3 зайшов у будинок останнього, котрий розташований по АДРЕСА_2. Там вони спільно вживали спиртні напої. В якийсь момент господар будинку заснув і тоді у нього виник умисел викрасти речі, наявні в будинку. Спочатку він взяв телефон, а потім і телевізор, у зв'язку із тим, що вхідні двері були зачинені, йому довелось вийти через вікно.

Викрадені речі він здав у ломбард. Після виявлення крадіжки працівниками поліції, викрадені речі з ломбарду були викуплені та повернуті потерпілій.

У скоєному щиро розкаюється. Просить його суворо не карати.

Допитана в судовому засіданні потерпіла суду повідомила, що певний період часу проживала спільно з своїм чоловіком по АДРЕСА_2 де зберігала частину належних їй речей. Однак на даний час у них з останнім у неї погані стосунки і вони проживають окремо.

У вересні 2018 року, чоловік зателефонував чоловік та повідомив, що їх обікрали.

В подальшому ОСОБА_1 разом з матір'ю повернули їй телевізор і телефон.

На даний час у неї до обвинуваченого будь-які претензій відсутні, у зв'язку із чим просить останнього суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_1, визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст.65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, те, що він раніше судимий та вчинив злочин під час іспитового строку за попереднім вироком, а тому вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі. Разом з тим, врахувавши дані про його особу, зокрема те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, є особою молодого віку, обставин, які пом'якшують покарання, а саме те, що він повністю визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував завдану шкоду, позицію потерпілої, котра не має до нього жодних претензій, а також відсутність обставин, які б обтяжували покарання, суд приходить до висновку про можливість призначення йому покарання у розмірі, наближеному до мінімального.

Крім цього, як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 раніше засуджений вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 травня 2017 року за ч. 1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку терміном 1 рік 6 місяців, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Зважаючи на те, що новий злочин ОСОБА_1 було вчинено до повного відбуття покарання за попереднім вироком, остаточне покарання ОСОБА_1 слід визначити за сукупністю вироків за правилами ст.71 КК України, частково приєднавши до призначеного покарання за цим вироком невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Також з ОСОБА_1 необхідно стягнути витрати на залучення експерта.

Керуючись наведеним, а також ст.ст.370,373,374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 травня 2017 року у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі і за сукупністю вироків визначити до остаточного відбування ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з дня звернення вироку до виконання.

Процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 572 грн., а також за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 1144 грн. стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31119115019002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 899998, код ЕДРПОУ 37977726)

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя П.П. Гуменний