Рішення № 79504756, 28.01.2019, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/1260/18

Провадження № 2/604/33/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі

головуючого судді Сидорак Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» звернувся в суд з позовом, в якому зазначив, що відповідно Анкети та Заяви-Договіру НОМЕР_2, які у сукупності становлять Договір банківського рахунку, банк відкрив відповідачу поточний рахунок НОМЕР_2 у валюті України - гривні, а також виготовити, оформити та надати Клієнту Банківську платіжну картку DebitMC Unembossed. Всупереч умовам договору відповідач належним чином зобов'язання перед банком не виконував, у результаті чого у нього виникла заборгованість у розмірі 15858,41 грн, з яких: 8737,53 - неповернута сума кредиту; 2032,42 грн - прострочені відсотки; 79,34 грн - прострочена сума комісії за адміністрування кредиту; 5009,12 грн - пеня. З огляду на вказане, представник позивача просить задовольнити позов у повному обсязі, стягнувши з відповідача заборгованість за договором та судові витрати по справі.

У судове засідання представник Позивача не з'явився, однак подав заяву, згідно з якою просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився, не повідомивши про причину неявки, відзиву не подав. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення, виходячи з таких міркувань.

31 березня 2015 року ОСОБА_1 заповнив Анкету для надання комплексних банківських послуг фізичним особам ПАТ «Кредобанк». Разом з цим, 31 березня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Заяву-Договір НОМЕР_2, яка у сукупності із Анкетою становлять Договір банківського рахунку, що укладено на умовах викладених у Анкеті, Заяві-Договорі та Правилах надання комплексних банківських послуг фізичним особам у ПАТ «Кредобанк».

Відповідно до умов Договору Банк зобов'язався відкрити Клієнту поточний рахунок НОМЕР_2 у валюті України - гривні, а також виготовити, оформити та надати Клієнту Банківську платіжну картку DebitMC Unembossed (БПК), яка є власністю Банку.

На виконання умов Договору, позивач виготовив, оформив та надав 10 квітня 2015 року відповідачу банківську платіжну картку по рахунку НОМЕР_2, що підтверджується розпискою про отримання платіжної картки, підписаною відповідачем особисто.

Згідно з Договором, операції пов'язані з обслуговуванням та функціонуванням відкритого рахунку, виготовлення та використання банківської платіжної картки, з обслуговуванням та функціонуванням Системи «КредоДайрект» здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та Правилами.

Шляхом підписання цього Договору відповідач підтвердив, що ознайомлений і згоден виконувати вимоги Правил надання комплексних банківських послуг фізичним особам у ПАТ «Кредобанк» та Правил користування банківськими платіжними картками ПАТ «Кредобанк», інструкції користувача Системи «КредоДайрект» та Тарифи Банку.

Згідно з п. 1.18 Розділу IV Правил, шляхом підписання Договору та приєднання до Правил, Клієнт підтверджує, що ознайомився з цими Правилами, умовами надання послуг, діючими Тарифами Банку.

Відповідно до п. 2.1. Глави 3 Розділу II Правил, зокрема визначено, що Банк здійснює розрахункове обслуговування Клієнта (Держателя БПК) в порядку встановленому чинним законодавством, цими Правилами, Договором та згідно стандартів відповідної платіжної системи.

Пунктом 2.4 Глави 3 Розділу II Правил передбачено, що кошти, які знаходяться на Рахунку, використовуються для здійснення операцій за допомогою основної та додаткових банківських платіжних карток, для здійснення перерахунку коштів та видачі коштів готівкою з Рахунку без використання основної та додаткових банківських платіжних карток.

Відповідно до п. 2.5 Глави 3 Розділу II Правил, розрахунки по банківських платіжних картках здійснюються в межах встановленого Банком ліміту витрат.

Поняття «ліміт витрат», дефініція якого міститься у Правилах, означає суму грошових коштів, яку Клієнт може використовувати. Ліміт витрат може складатися із залишку на Рахунку за мінусом суми не знижувального залишку або за плюсом суми встановленого Банком ліміту кредитування.

Отже, здійснення операцій, сума яких перевищує ліміт витрат, зумовлює використання кредитних коштів, які становлять технічний овердрафт.

Як вбачається із Виписки про рух коштів з 10 листопада 2017 року до 17 жовтня 2018 року по рахунку НОМЕР_2, відповідачем 10 листопада 2017 року здійснювалось зняття грошових коштів за відсутності останніх на рахунку. При цьому, отримуючи банківські грошові кошти, за умови відсутності останніх у достатній кількості на рахунку, відповідач фактично підтвердив згоду на надання овердрафту на умовах, визначених Правилами.

Згідно із п. 2.6 Глави 3 Розділу II Правил, у випадку здійснення Клієнтом (Держателем БПК) операції, внаслідок якої було перевищено ліміт витрат, дія банківської платіжної картки, яка видана відповідно до умов цих Правил та Договору, блокується, а сума, яка перевищує розмір ліміту витрат, обліковується на Рахунку і вважається кредитуванням Рахунку (Технічний овердрафт).

Пунктом 2.7 Глави 3 Розділу ІІ Правил передбачено, що за користування Технічним овердрафтом Клієнт (Держатель БПК) сплачує Банку винагороду в розмірі, визначеному Тарифами Банку.

Відповідно до п. 2.8 Глави 3 Розділу II Правил, клієнт (Держатель БПК) зобов'язаний повернути Банку заборгованість (суму Технічного овердрафту та процентів за користування ним) протягом 50 (п'ятдесяти) днів з дня виникнення заборгованості. У випадку неповернення суми заборгованості в строки, передбачені цим пунктом, Банк вправі вимагати повернення заборгованості, в тому числі й шляхом звернення до суду.

Однак, як вбачається із виписки про рух коштів з 10 листопада 2017 року по 17 жовтня 2018 року по рахунку НОМЕР_2, списання коштів з рахунку відповідача, спрямоване на погашення кредитної заборгованості, не відбувалось у зв'язку з відсутністю коштів на такому Рахунку, а відтак у відповідача виникла прострочена заборгованість по Договору.

Так, станом на 17 жовтня 2018 року заборгованість за неповернутою сумою кредиту становила 1640,00 грн та 79,34 грн за простроченою сумою комісії за адміністрування кредиту. Наведене підтверджується розрахунком суми заборгованості та випискою про рух коштів з 10 листопада 2017 року по 17 жовтня 2018 року по рахунку НОМЕР_2.

Окрім цього, 31 березня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про встановлення ліміту кредитування (Автоматичний овердрафт) №4887751 (Договір про встановлення ліміту кредитування).

Відповідно до п. 1.1 Договору про встановлення ліміту кредитування, для здійснення операцій з використанням банківської платіжної картки (БПК) Банк встановлює по рахунку НОМЕР_2 (Рахунок) ліміт кредитування в сумі, на строк та на умовах визначених цим Договором та Тарифами Банку для Тарифного пакету Кредо Комфорт ФО, на умовах якого обслуговується Рахунок.

Пунктом 1.3. Договору про встановлення ліміту кредитування встановлено максимальну суму ліміту кредитування у розмірі 20000,00 (двадцяти тисяч) гривень, при забезпеченні Клієнтом поступлень коштів на Рахунок з джерел зазначених у п. 1.2 цього договору за один календарний місяць, в сумі, що становить або перевищує 1000,00 (одну тисячу) гривень.

На виконання умов Договору про встановлення ліміту кредитування позивач встановив ліміт кредитування та надав відповідачу грошові кошти у користування у межах заздалегідь обумовленої суми - 20000,00 грн. Таким чином, позивач свої зобов'язання за Договором виконав, що підтверджується меморіальним ордером №32443881 від 06 червня 2017 року та випискою про рух коштів по рахунку відповідача з 10 червня 2015 року до 17 жовтня 2018 року.

Згідно з п. 1.16 Договору про встановлення ліміту кредитування, за користування кредитом, Клієнт сплачує Банку проценти у розмірі 30% річних, але не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за місяцем нарахування процентів.

Пунктом 1.17 Договору про встановлення ліміту кредитування передбачено, що Клієнт виконує свої зобов'язання по повернення кредиту, сплаті відсотків, неустойки, шляхом перерахування та/або внесення готівкою коштів на Рахунок.

Відповідно до п. 1.18 Договору про встановлення ліміту кредитування, Клієнт зобов'язаний повернути кредитну заборгованість у повному обсязі в терміни, передбачені Договором та/або в останній день дії трудових (цивільно-правових) відносин з ТОВ НВП «Електрон-Т» (надалі - Організація) та/або в інших випадках визначених Правилами та цим Договором.

Пункт 1.5 Договору про встановлення ліміту кредитування, зокрема визначає, що ліміт кредитування по Рахунку встановлюється терміном на 12 календарних місяців, починаючи з дати первинного встановлення поточної суми ліміту кредитування, але не довше події, яка настане раніше: припинення обслуговування Рахунку на умовах Тарифного пакету; припинення надходжень/інших регулярних надходжень на Рахунок в обсязі визначеному цим Договором; припинення перебування Клієнта у трудових (цивільно-правових) відносинах з Організацією; припинення дії Договору про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб, укладеного Організацією з Банком.

Відповідно до п. 1.19 Договору про встановлення ліміту кредитування, кредитні правовідносини та ліміт кредитування продовжують свою дію на строк, на який був встановлений, якщо жодна зі сторін до закінчення строку (п. 1.5 цього Договору) не подала заперечень проти такого продовження/але не довше строку пакетного обслуговування (в разі його наявності).

На виконання Договору про встановлення ліміту кредитування, позивач у червні 2015 року встановив відповідачу ліміт кредитування терміном на 12 календарних місяців, протягом яких останній повинен повернути кредитні кошти. Однак, відповідач порушив свої зобов'язання, не повернув надані кредитні кошти та не сплатив проценти за користування останніми, а відтак із червня 2017 року в останнього виникла прострочена заборгованість за Договором.

Судом встановлено, що станом на 17 жовтня 2018 року заборгованість за Договором про встановлення ліміту кредитування становить: 7097,53 грн - неповернута сума кредиту; 2032,42 грн - прострочені відсотки. Наведене підтверджується розрахунком суми заборгованості та випискою про рух коштів з 10 листопада 2017 року по 17 жовтня 2018 року по рахунку НОМЕР_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 21 постанови №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначає, що договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов'язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як передбачено ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Як передбачено ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. У свою чергу, ч. 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Окрім цього, пунктом 1.30 Договору про встановлення ліміту кредитування закріплено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитними правовідносинами Клієнт, крім відшкодування збитків, сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної п. 1.16 Договору, але не менше однієї гривні за кожен день прострочення.

Позивачем внаслідок невиконання зобов'язань за Договором про встановлення ліміту кредитування відповідачу нараховано пеню за період з 18 жовтня 2017 року по 17 жовтня 2018 року у розмірі 5009,12 грн, що підтверджується розрахунком пені по простроченій заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою досудового врегулювання спору, 13 квітня 2017 року позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення-вимогу вих. № 13/04/17-336 про повернення кредитних коштів. Наведене підтверджується роздруківкою з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» пошуку поштових повідомлень за №7902606710975. Однак, відповідач не виконав свої зобов'язання та не сплатив заборгованість.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що позов ПАТ «Кредобанк» є підставним, таким що підлягає до задоволення, оскільки дійсно мало місце порушення майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог, та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 15858,41 грн, з яких: 8737,53 грн - неповернута сума кредиту; 2032,42 грн - прострочені відсотки; 79,34 грн - прострочена сума комісії за адміністрування кредиту; 5009,12 грн - пеня.

Крім того, в силу положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 526, 527, 530, 550, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 13, 81, 89, 95, 223, 263, 265, 268, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (юридична адреса: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862; адреса для листування: 79026, м. Львів, вул. Акад. Лазаренка, 1) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість в розмірі 15858 (п'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 41 (сорок одна) копійка, з яких: 8737 (вісім тисяч сімсот тридцять сім) гривень 53 (п'ятдесят три) копійки - неповернута сума кредиту; 2032 (дві тисячі тридцять дві) гривні 42 (сорок дві) копійки - прострочені відсотки; 79 (сімдесят дев'ять) гривень 34 (тридцять чотири) копійки - прострочена сума комісії за адміністрування кредиту; 5009 (п'ять тисяч дев'ять) гривень 12 (дванадцять) копійок - пеня,та 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Г.Б. Сидорак