Ухвала суду № 79504487, 14.12.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3487/16-ц

УХВАЛА

іменем України

«14» грудня 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Кавацюка В.І.

при секретарі Мазур Ю.В., Павлишин К.І.

учасники справи: позивач ЛМКП «Львівтеплоенерго»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

цивільну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води,

у с т а н о в и в :

У квітні 2016 року Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (далі – ЛМКП «Львівтеплоенерго», позивач) пред’явило в суд позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води.

Як на підставу своїх вимог позивач зазначав, що 24 червня 2015 року ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулося до Шевченківського районного суду м. Львова з заявою про видачу судового наказу та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 3 964,01 грн., інфляційних втрат в розмірі 880,41 грн. та 3% річних в розмірі 12,03 грн., а всього - 4 856,45 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

07 липня 2015 року вищевказану заяву було задоволено та видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води в сумі 4 856,45 грн. та 121,81 грн. витрат по сплаті судового збору.

24 вересня 2015 року Шевченківський районний суд м. Львова задовольнив заяву відповідача ОСОБА_1 та постановив ухвалу, якою скасував судовий наказ від 07 липня 2015 року, вказав, що вбачається спір про право, а також роз’яснив ЛМКП «Львівтеплоенерго» його право на звернення до суду з тією самою вимогою у позовному порядку.

З огляду на це, ЛМКП «Львівтеплоенерго» вирішило звернутись до суду в порядку позовного провадження та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01 липня 2014 року по 31 травня 2015 року, в розмірі 3964,01 грн., інфляційних втрат в розмірі 880,41грн. та 3% річних в розмірі 12,03 грн., а всього - 4 856,45 гри., а також стягнути витрати по сплаті судового збору.

У ході судового позивачем неодноразово було подано заяви про збільшення позовних вимог, зокрема, 12 травня 2016 року на суму 11 349,56 грн. за період з 01 липня 2014 року по 30 квітня 2016 року, 21 вересня 2016 року на суму 12 259,89грн. за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2016 року, 23 листопада 2016 року на суму 14 586,96 грн. за період з 01 липня 2014 року по 31 жовтня 2016 року, 12 січня 2017 року на суму 17 665,00грн. за період з 01 липня 2014 року по 31 грудня 2016 року, 23 травня 2017 року на суму 24 026грн. за період з 01 липня 2014 року по 30 квітня 2017 року.

В судовому засіданні представник ЛМКП «Львівтеплоенерго» ОСОБА_2 позов підтримав, зіславшись на обставини, які викладені в позовні заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав, покликаючись на доводи, які викладені в долученому до справи письмовому запереченні від 23 серпня 2016 року. Також подав клопотання від 26 грудня 2017 року про відмову у розгляді заяв позивача про збільшення позовних вимог.

В судове засідання, яке було призначено на 14 грудня 2018 року о 16.00 год. сторони не з’явились.

У відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання 14 грудня 2018 року о 16.00год за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення представника ЛМКП «Львівтеплоенерго» ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_1, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог та заперечень, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов в частині збільшення позовних вимог про стягнення заборгованості за період з 01 червня 2016 року по 30 квітня 2017 року слід залишити без розгляду з наступних підстав.

У відповідності до норм ЦПК України (в редакції 2004 року) , зокрема п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату (зокрема) житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до ч.3 ст.118 ЦПК України (в редакції 2004 року) позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

07 липня 2015 року Шевченківським районним судом м. Львова було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 в користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води (з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних) за період з 01 липня 2014 року по 31 травня 2015 року в загальній сумі 4 856,45 грн. та 121,81 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 24 вересня 2015 року було задоволено заяву відповідача ОСОБА_1, вищевказаний судовий наказ від 07 липня 2015 року скасовано та роз’яснено ЛМКП «Львівтеплоенерго» його право на звернення до суду з тією самою вимогою в порядку позовного провадження. ЛМКП «Львівтеплоенерго» набуло права на подання позовної заяви щодо вимог до відповідача за вказаний вище період, з 01 липня 2014 року по 31 травня 2015 року.

Оскільки позивачем ЛМПК «Львівтеплоенерго» не подавались заяви до суду про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води з ОСОБА_1 за період з 01 червня 20116 року по 30 квітня 2017 року, вважаю, що в цій частині заяви ЛМКП «Львівтеплоенерго» про збільшення позовних вимог слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. ст. 257, 259, 260, 261 ЦПК України, ст. ст. 96, 118, 121 ЦПК України (в редакції 2004 року), суд,

у х в а л и в :

заяви Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про збільшення позовних вимог від 12 травня 2016 року на суму 11 349,56 грн. за період з 01 липня 2014 року по 30 квітня 2016 року, від 21 вересня 2016 року на суму 12 259,89грн. за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2016 року, від 23 листопада 2016 року на суму 14 586,96 грн. за період з 01 липня 2014 року по 31 жовтня 2016 року, від 12 січня 2017 року на суму 17 665,00грн. за період з 01 липня 2014 року по 31 грудня 2016 року та 23 травня 2017 року на суму 24 026грн. за період з 01 липня 2014 року по 30 квітня 2017 року – по цивільній справі за позовом Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води – залишити без розгляду.

Роз’яснити ЛМКП «Львівтеплоенерго» його право на звернення до суду з заявою про видачу судового наказу за вказані вище періоди.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя: ОСОБА_3