Рішення № 79504482, 21.01.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/8067/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

«21» січня 2019 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Кавацюка В.І.

при секретарі Климко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

матеріали цивільної справи за позовами ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про зобов’язання до припинення дискримінації, зловживання монопольним становищем та незаконної примусової підприємницької діяльності, про визнання права на споживання газу і опалення квартири згідно виконавчого листа суду та індивідуальне опалення квартири з встановленим індивідуальним газовим котлом, про відновлення становища, яке існувало до неправомірного припинення газопостачання в квартиру, шляхом зобов’язання до відновлення газопостачання і експлуатації газопроводу і встановлених в квартирі газових приладів, про відшкодування майнової і моральної шкоди, які заподіяні внаслідок неправомірного припинення газопостачання в квартиру,

до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій чи бездіяльності Кабінету Міністрів України, визнання протиправними дозволів на припинення газопостачання побутовим споживачам газу і на здійснення незаконної примусової підприємницької діяльності та зобов’язання до вчинення дій,

до міського голови Львова ОСОБА_8 про визнання незаконною організацію виконання положень ст. ст. 7, 15, 16, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», положень «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17 травня 2005 року, та визнання протиправними дій і особистої бездіяльності,

у с т а н о в и в :

У провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходилась цивільна справа №466/8067/14-ц за позовами ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про зобов’язання до припинення дискримінації, зловживання монопольним становищем та незаконної примусової підприємницької діяльності, про визнання права на споживання газу і опалення квартири згідно виконавчого листа суду та індивідуальне опалення квартири з встановленим індивідуальним газовим котлом, про відновлення становища, яке існувало до неправомірного припинення газопостачання в квартиру, шляхом зобов’язання до відновлення газопостачання і експлуатації газопроводу і встановлених в квартирі газових приладів, про відшкодування майнової і моральної шкоди, які заподіяні внаслідок неправомірного припинення газопостачання в квартиру, до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій чи бездіяльності Кабінету Міністрів України, визнання протиправними дозволів на припинення газопостачання побутовим споживачам газу і на здійснення незаконної примусової підприємницької діяльності та зобов’язання до вчинення дій, та до міського голови Львова ОСОБА_8 про визнання незаконною організацію виконання положень ст. ст. 7, 15, 16, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», положень «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17 травня 2005 року, та визнання протиправними дій і особистої бездіяльності,

08 жовтня 2018 року Шевченківським районним судом м. Львова в даній справі було ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Вищевказаним рішенням, зокрема:

- визнано за ОСОБА_1 право на споживання газу та опалення квартири АДРЕСА_1 відповідно до виконавчого листа, виданого Личаківським районним судом м. Львова 28 червня 1999 року в справі №2-715/1999р. на підставі ухвали Личаківського районного суду м Львова від 18 червня 1999 року про роз’яснення рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 травня 1999 року, та право на індивідуальне опалення цієї квартири з встановленим індивідуальним газовим котлом марки «Viessmann Vіtopend»;

- відновлено становище, яке існувало до припинення газопостачання квартири АДРЕСА_1 30 листопада 2012 року, та зобов’язано публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» відновити газопостачання та експлуатацію газопроводу і встановлених газових приладів в квартирі АДРЕСА_1;

- стягнуто з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень) у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок неправомірного припинення газопостачання в квартиру АДРЕСА_1;

- стягнуто з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» судовий збір в доход держави в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1, а саме: до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про зобов’язання до припинення дискримінації, зловживання монопольним становищем і незаконної примусової підприємницької діяльності та відшкодування майнової шкоди, до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій чи бездіяльності Кабінету Міністрів України, визнання протиправними дозволів на припинення газопостачання побутовим споживачам газу і на здійснення незаконної примусової підприємницької діяльності та зобов’язання до вчинення дій, до міського голови Львова ОСОБА_8 про визнання незаконною організацію виконання положень ст. ст. 7, 15, 16, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», положень «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17 травня 2005 року, та визнання дій і особистої бездіяльності протиправними – відмовлено у зв’язку з їх безпідставністю.

Ухвалою Львівського апеляційного суду в складі судді Левика Я.А. вищевказану справу повернуто до Шевченківського районного суду м. Львова для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення що повинно бути вирішено протягом одного місяця з дня надходження справи до суду першої інстанції.

У вищевказаній ухвалі зазначено, що в резолютивній частині відсутній узагальнюючий висновок по суті усіх заявлених вимог про задоволення позову ОСОБА_1, або про відмову в задоволенні вказаного позову повністю чи частково. З рішення суду вбачається, що судом розглянуто вимогу про стягнення з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 200 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, про яку йшлося в заяві від 25.04.2016 року, хоча позивачем було збільшено розмір позовних вимог про стягнення моральної шкоди до 300 000 грн. у заяві від 11.08.2017 року та така прийнята судом до розгляду, однак по суті вказана вимога судом не розглянута. Крім цього, в матеріалах справи відсутня також і ухвала про залишення позову ОСОБА_1 в частині вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 300 000 грн. повністю чи частково без розгляду, закриття провадження в частині цих вимог тощо.

Також, як вбачається із тексту як вступної та резолютивної частини рішення. що були проголошені у судовому засіданні, так і резолютивної частини повного тексту рішення суду, що оскаржується, - судом, що ухвалив рішення, позов задоволено частково. Стосовно позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 200 000грн., яка розглядалась судом, вказано стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 30 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок неправомірного припинення газопостачання в квартиру АДРЕСА_1. Окремо, судом в мотивувальній частині рішення вказано, що позов в частині стягнення моральної шкоди задоволено частково, однак судом не зазначено в мотивувальній частині рішення, суми, яка підлягає стягненню. В резолютивній ж частині, як вказано вище, зазначено про стягнення 30 000грн. для відшкодування моральної школи без зазначення про відмову в іншій частині вимоги, що розглядалась. Враховуючи, що судом не вирішено вимоги позову про стягнення моральної шкоди у розмірі 300 000грн., справу слід повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про задоволення позову чи відмову у такому у цій частині вимоги,, а також для уточнення суті рішення, яке ухвалено в частині вимоги про стягнення моральної шкоди.

При цьому, як зазначено у вищевказаній ухвалі Львівського апеляційного суду в складі судді Левика Я.А., суду слід вирішити питання про те. чи належним чином викладено суть позовних вимог в інших частинах позову, що розглядалися судом, чи належним чином такі вирішені та чи належним чином зазначено про задоволення, відмову в задоволенні та в якій частині відповідних вимог позову, таке питання може бути вирішено шляхом постановлення додаткового рішення.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

З матеріалів справи убачається, що 29 грудня 2014 року позивач ОСОБА_1 в порядку захисту прав споживачів пред’явив в Шевченківський районний суд м. Львова позов до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000,00грн., завданої неправомірним припиненням газопостачання в займану його сім’єю квартиру АДРЕСА_1.

27 січня 2015 року, 17 лютого 2015 року, 20 квітня 2015 року, 25 квітня 2016 року позивач ОСОБА_1 подав доповнення до позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, в яких, з урахуванням зазначених в цих заявах обставин, двічі збільшував позовній вимоги та в заяві від 25 квітня 2016 року просив ухвалити рішення про стягнення з відповідача на його користь 200 000,00 грн. компенсації за заподіяну моральну шкоду.

В своїх остаточній заяві про уточнення всіх раніше заявлених позовних вимог від 11 серпня 2017 року, в т.ч. і щодо відшкодування моральної шкоди, він просив ухвалити рішення про стягнення з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на свою користь 300 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірним припиненням газопостачання в займану його сім’єю вищевказану квартиру АДРЕСА_1.

Про таке уточнення і збільшення розміру позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до 300 000грн. зазначено в мотивувальній частині рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 жовтня 2018 року.

Разом з цим, в мотивувальній частині дійсно не було зазначено розмір суми грошових коштів, які підлягають стягненню з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на користь позивача ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, а в резолютивній частині рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 жовтня 2018 року не вказано про відмову у задоволенні іншої частини вимоги про відшкодування моральної шкоди.

З огляду на вищенаведене мотивувальну та резолютивну частину рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 жовтня 2018 року слід доповнити в частині вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

Крім цього, резолютивну частину рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 жовтня 2018 року слід доповнити узагальнюючим висновком по суті усіх заявлених вимог про задоволення позову ОСОБА_1, або про відмову у задоволенні вказаного позову повністю чи частково.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Абзац мотивувальної частини рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 жовтня 2018 року в цивільній справі №466/8067/14-ц «Враховуючи характер і тривалість душевних страждань, яких позивач ОСОБА_1 зазнав з припиненням газопостачання в займану ним квартиру, істотність вимушених змін у його житті, ступінь вини відповідача в заподіянні шкоди, а також ступінь вини самого позивача в недодержанні процедури реконструкції газової мережі та встановлення газових приладів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині слід задовольнити частково.» доповнити реченням наступного змісту: «Зокрема, з ПАТ «Львівгаз» на користь позивача ОСОБА_1, із заявленої суми про відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 000,00 грн., слід стягнути 30 000,00 грн. компенсації моральної шкоди, завданої припиненням газопостачання в займану ним квартиру а в задоволенні іншої частини цієї вимоги слід відмовити у зв’язку з її безпідставністю».

Речення першого абзацу резолютивної частини рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 жовтня 2018 року в цивільній справі №466/8067/14-ц замість слів «Позов задовольнити частково» викласти в наступній редакції:

«Позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» задовольнити частково, а у задоволенні позовних вимог до Кабінету Міністрів України та до міського голови Львова ОСОБА_8 – відмовити у зв’язку з їх безпідставністю».

Абзац третій резолютивної частини рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 жовтня 2018 року в цивільній справі №466/8067/14-ц доповнити реченням наступного змісту:

«У задоволенні іншої частини вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди на суму 270 000,00 грн.– відмовити у зв’язку з її безпідставністю».

Додаткове рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя ОСОБА_9