Рішення № 79502900, 22.01.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2176/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фугат", с. Піски-Радьківські Борівського району Харківської області про стягнення коштів в сумі 665661,72 грн. за участю представників:

позивача – не з'явився;

відповідача – не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фугат" заборгованості в сумі 665661,72 грн., в тому числі 549947,00 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 24496,00 грн. та інфляційні втрати в сумі 91218,72 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу № 2361 від 01.12.2016 року. Судові витрати позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2018 року позовну заяву прийнято, порушено провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.09.2018 року на 11:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.09.2018 року підготовче засідання відкладено на 02.10.2018 року на 12:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.10.2018 року продовжено строк проведення підготовчого провадження до 03.12.2018 року, підготовче засідання у справі № 922/2176/18 відкладено на 13.11.2018 року на 10:50 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.11.2018 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.11.2018 року на 12:00 год.

16.11.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фугат" звернулось до суду з зустрічною позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" про визнання недійсним за договору купівлі-продажу № 2361 від 01.12.2016 року (вх.№ 32568 від 19.11.2018 року).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2018 року повернуто зустрічну позовну заяву (вх.№ 32568 від 19.11.2018 року) та додані до неї документи Товариству з обмеженою відповідальністю "Фугат" без розгляду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.11.2018 року провадження у справі 922/2176/18 зупинено до розгляду Східним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.11.2018 року про повернення зустрічного позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.01.2019 року провадження у справі № 922/2176/18 поновлено, розгляд справи по суті призначено на 22.01.2019 року на 11:00 год.

Представник позивача в судове засідання 22.01.2019 року не з'явився, 21.01.2019 року за допомоги електронної пошти звернувся до господарського суду Харківської області із заяву про залучення до матеріалів справи доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11259,12 грн. Оскільки вказана заяву містить цифровий підпис представника позивача, суд приймає надані позивачем документи та приєднує їх до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 22.01.2019 року не з'явився, письмовий відзив не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202 та 216 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

01.12.2016 року між Приватним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фугат" (відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу №2361 (далі - Договір; а.с. 20), відповідно до умов якого, продавець продає покупцю обладнання, розташоване на території заводу з будівництва і ремонту судів за адресою вул. Консервна, 30а (далі - майно). Склад і вартість майна визначені в переліку майна (Додаток № 1) і акті прийому-передачі (Додаток № 2), які після їх підписання сторонами є невід’ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, загальна вартість майна складає 1510947,00 грн.

Оплата за майно здійснюється покупцем рівними частинами (377736,75 грн.) щомісячно у продовж 120 календарних днів починаючи з моменту підписання договору. Покупець має право оплатити вартість майна достроково (п. 2.3. Договору).

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що датою оплати за майно вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, який вказаний у розділі 11 Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору, він вступає в силу 01.12.2016 року і діє до 31.03.2017 року. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов’язань.

Право власності на майно, виникає у покупця з моменту прийняття його за актом прийому-передачі (п.5.2. Договору).

01.12.2016 року позивач передав відповідачу майно на загальну суму 1510947,00 грн., що підтверджується відповідним актом прийому-передачі (а.с. 23), який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Позивач зазначає, що станом на 01.08.2018 року, відповідач не виконав свої обов’язки за Договором у повній мірі, борг складає 549947,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача були направлені 2 претензії - вих. № 09 від 30.11.2017 року та вих. № 09/191 від 17.01.2018 року (а.с. 24-25, 29-30), з вимогами про погашення заборгованості за Договором, які не були задоволені.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оплата за майно здійснюється покупцем рівними частинами (377736,75 грн.) щомісячно у продовж 120 календарних днів починаючи з моменту підписання договору. Покупець має право оплатити вартість майна достроково (п. 2.3. Договору).

Отже, обов'язок відповідача оплатити товар виникає з моменту підписання договору, а тому 02.12.2016 року на рахунок позивача мала поступити перша оплата у розмірі 377736,75 грн., 02.01.2017 року - друга, 02.02.2017 року - третя, 02.03.2017 року - четверта.

В свою чергу, відповідач здійснив на користь позивача три оплати, що підтверджується банківською випискою, а саме:

- 14.12.2016 року у розмірі 378000,00 грн.;

- 11.01.2017 року у розмірі 378000,00 грн.;

- 28.03.2017 року у розмірі 205000,00 грн.

Таким чином, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару належним чином не виконав, здійснивши часткову оплату, у зв'язку з чим заборгованість відповідача склала 549947,00 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем майна за Договором.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд враховує, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень.

За вказаних обставин, враховуючи невиконання відповідачем договірних зобов'язань, позовні вимоги про стягнення 549947,00 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 24496,00 грн. та інфляційні втрати в сумі 91218,72 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України гарантовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши нарахування річних позивачем, суд визнає вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 24496,00 грн. законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат, то вона підлягає частковому задоволенню на суму 86771,00 грн., оскільки позивачем невірно розраховано інфляційні втрати на суму 172736,75 грн. за період з квітня 2017 по липень 2018 року (має бути 23023,11 грн.) та на суму 377210,25 грн. за період з березня 2017 по липень 2018 року (має бути 57970,99 грн.).

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Також, позивач в позовній заяві просить відшкодувати судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 9984,92 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11259,12 грн.

Так, відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з статтею 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Відповідно до положень ч.1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Частиною 8 ст.129 ГПК України, передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд також враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №372/1010/16-ц, де зазначено наступне.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження понесених витрат у сумі 11259,12 грн. представник позивача надав: ордер АД № 123355 від 01.08.2018 року; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2346 від 21.11.2006 року; договір №845 від 30.03.2018 року; додаткову угоду № 3 від 30.07.2018 року; акт приймання-передачі наданих послуг від 12.10.2018 року; розрахунки розміру винагороди від 12.10.2018 року; платіжне доручення № НОМЕР_1 від 16.01.2019 року про оплату позивачем на користь Адвокатського об'єднання "Всеукраїнська адвокатська допомога" витрат на правничу допомогу в сумі 11259,12 грн.

Згідно умов вищезазначеного договору, Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання, зокрема, по наданню послуг з юридичного представництва інтересів однієї сторони, що виступає проти іншої сторони в судах або інших судових органах.

Додатковою угодою №3 від 30.07.2018 року було встановлено вартість послуг, які надаються Адвокатським об'єднанням у даному спорі, та порядок їх оплати. А в розрахунку розміру винагороди від 12.10.2018 року містяться перелік наданих послуг та їх вартість.

За надані послуги за вищевказаним договором позивачем було сплачено грошові кошти у сумі 11259,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4500007005 від 16.01.2019 року.

Таким чином, суд вважає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11259,12 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи приписи ст.129 ГПК України, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 9918,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11183,89 грн.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, 712, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629, ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фугат" (63832, Харківська область, Борівський район, с. Піски-Радьківські, вул. Перемоги, 261, код ЄДРПОУ 34551057) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (87504, Донецька область м.Маріуполь, вул. Левченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129) 549947,00 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 24496,00 грн., інфляційні втрати в сумі 91218,72 грн., судовий збір у розмірі 9918,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11183,89 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 4447,72 грн. - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.01.2019 року.

Суддя ОСОБА_1