Ухвала суду № 79500432, 30.01.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

1-кп/243/254/2019

236/4216/18

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про продовження строку тримання підозрюваного під вартою

30 січня 2019 року Колегія суддів Слов’янського міськрайонного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Гусинського М.О.,

суддів Воронкова Д.В., Гончарової А.О.

при секретарі Мірошниченко В.В.,

за участю: прокурора Левічева Д.П.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Слов’янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження № 1-кп/243/254/2019 (12018050420000480) відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.п. 1, 5, 13, ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Слов’янського міськрайонного суду з 05.12.2018р. знаходиться кримінальне провадження № 1-кп/243/254/2019 (12018050420000480) відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.п. 1, 5, 13, ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України, термін дії обраного відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України закінчується 03 лютого 2019 року включно.

Прокурор Левічев Д.П. заявив клопотання про продовження дії обраного обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Бахмутському УВП УДПтСУ України в Донецькій області ще на 60 днів, так, як ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічнє позбавлення волі, раніше судимий за вчинення злочину проти життя та здоров’я особи, судимість якого у встановленому законом порядку не знята та не погашена, може продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчиняти аналогічні чи інші кримінальні правопорушення.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з’явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю.

Захисник ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу, вважає, що ОСОБА_2 не буде переховуватить від суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників судового засідання, при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою або обрання іншого запобіжного заходу, судова колегія дійшла висновку про необхідність задовольнити клопотання прокурора з наступного:

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України, передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Крім того, з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічнє позбавлення волі, раніше судимий за вчинення злочину проти життя та здоров’я особи, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена.

Колегія суддів також вважає, у разі не продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків, вчиняти аналогічні чи інші кримінальні правопорушення, тому є всі підстави для продовження строку тримання під вартою, так, як тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі Волосюк проти України).

Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою з часом змінились, стороною захисту не наведено.

Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У судовому засіданні прокурор просить продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою до 2-х місяців.

Судова колегія, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами кримінального провадження матеріали, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, покарання за вчинення якого передбачає позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічнє позбавлення волі; враховуючи стан здоров’я ОСОБА_2, а також врахувавши ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зважаючи, що ОСОБА_2 може переховуватись від суду, а також вплинути на потерпілих та свідків, вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченому ОСОБА_2 обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, слід продовжити ще на 60 днів, тобто до 30 березня 2019 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 199, 333 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора Левічева Г.А. про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України – задовольнити.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України продовжити на 60 діб - по 30 березня 2019 року включно.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Ухвала є остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Гусинський М.О.

Судді Воронков Д.В.

ОСОБА_5