Рішення № 79498354, 28.01.2019, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2475/16-ц

Провадження № 2/177/41/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 січня 2019 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Строгової Г. Г.

за участі: секретаря Маракуца І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеною позовною заявою в обґрунтування позовних вимог вказував на те, що 28.12.2010 року між сторонами укладений договір про надання банківських послуг № б/н, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, в обмін на зобов'язання відповідача погашати кредит у строки та порядку, передбаченими Договором зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Вказаний договір складається із Анкети - Заяви, Умов і Правил надання банківських послуг, а також Правил користування платіжною карткою та фактично є договором приєднання до умов встановлених банком, згоду на укладення якого відповідач підтвердив своїм підписом у Заяві.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

В порушення умов зазначеного договору та ст.ст. 526, 530 ЦК України відповідач належним чином не виконав покладених на нього зобов'язань по погашенню кредиту, у зв'язку з чим, станом на 31.10.2016 утворилася заборгованість в загальному розмірі 12684,26 грн., яку представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн.

Представник позивача - ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з'явився, але надав клопотання в якому просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 142-143).

Відповідач та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку (а.с 139,140, 141). 23 листопада 2017 року представник відповідача ОСОБА_3 надав заяву в якій просив застосувати до позовних вимог строки позовної давності, оскільки перше невиконання зобов'язань мало місце у січні 2011 року (а.с. 82). Крім того, відповідач ОСОБА_2 викликався в судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади (а.с. 133-135), у зв'язку з чим відповідно до ст. 128, ст. 130 ЦПК України, вважається повідомленим про час та місце розгляду справи.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.

В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „ПРИВАТБАНК" та відповідачем укладений договір про надання банківських послуг без номеру від 28.12.2010 (далі, - Договір), який складається із Заяви, Умов і Правил надання банківських послуг (далі, - Умови), Правил користування платіжною карткою та Тарифів (а.с. 6, 7, 8-31), згоду на укладення якого відповідач підтвердив своїм підписом у Заяві.

По суті вказаний Договір є договором приєднання в розумінні ч.1 ст. 634 ЦК України, якою визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до Заяви та Тарифів позивач надав відповідачу платіжну картку та кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 500,00 грн., в обмін на обов'язок відповідача погашати заборгованість за кредитом та відсоткам за його використання за базовою ставкою 2,5 % в місяць 30,00% на рік), а також сплачувати комісію на умовах, передбачених цим Договором (п.2.1.1.5.5. Умов).

Пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і Правил надання банківських послуг передбачене право банку на зміну (збільшення або зменшення) кредитного ліміту у будь-який момент /(а.с. 24 зворот).

Відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісії (а.с. 27).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти.

В силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, при цьому одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржників покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих кредитних коштів, якому відповідає право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України) вимагати їх повернення.

Натомість позичальник свої зобов'язання не виконував належним чином, тому станом на 31.10.2016 утворилась заборгованість за кредитом - 405,81 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 8298,25 грн., яку суд вважає обґрунтованою та доведеною обсягом наданих доказів, у тому числі наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 4-5), з яким суд погоджується, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Імперативним приписом ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 611, ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виходячи зі змісту ст.ст. 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов'язання.

З огляду на істотність допущених відповідачем порушень зобов'язань, з урахуванням визначеного умовами кредитування розміру штрафу як спеціального заходу захисту майнових інтересів кредитора, суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність нарахування позивачем штрафу згідно п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг в сумі 500,00 грн. - фіксована частина та 580,20 грн. - процентна складова, який також підлягає стягненню з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по пені та комісії в розмірі 2900,00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 509 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що визначено ст.628 ЦК України.

Із системного аналізу наведених норм слідує, що при здійсненні кредитних нарахувань, включених до кредитної заборгованості, банк повинен суворо дотримуватися умов, встановлених договором, у тому числі в частині формулювання назв таких нарахувань, проведенні їх розрахунку, що забезпечує прозорість і однозначність вимог банку.

Згідно п.3.1 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ від 10.05.2007 №168, банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, у тому числі із зазначенням переліку, розміру і бази розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов'язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи те, що в розрахунку заборгованості (а.с. 4-5) в графі "Сума комісії та пені (накопичувальним підсумком)" розмір заборгованості визначено 2900,00 грн., натомість в частині розрахунку у визначенні загальних сум вона вказана виключно як заборгованість по комісії без конкретизації її виду, що не узгоджується між собою та викликає у суду сумнів в достовірності та належності наданого позивачем розрахунку як доказу в обґрунтування цих вимог, тому суд вважає за необхідне в їх задоволенні відмовити.

Аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, встановлення обставин неналежного виконання відповідачем кредитно-договірних зобов'язань, обґрунтованість розміру заявлених позивачем вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним договором від 28.12.2010 станом на 31.10.2016 за кредитом - 405,81 грн., по процентам за користування кредитом - 8298,25 грн., а також штрафу, який включає 500,00 грн. - фіксована частина і 580,20 грн. - процентна складова, суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 9784,26 грн. (з розрахунку: 405,81 грн. + 8298,25 грн. + 500,00 грн. + 580,20 грн.).

Щодо вимог позивача про застосування позовних вимог суд вважає такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство встановлює два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлює, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Як вбачається з розрахунку заборгованості останній платіж внесений відповідачем 07.02.2014 року (а.с. 4-5), а позивач звернувся до суду 02 грудня 2016 року, тобто у межах строку позовної давності.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати пов'язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, тому згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.1) пропорційно розміру задоволених вимог 77,10 %, що становить відповідно 1062,44 грн. (9784,26 грн. - розмір задоволених вимог х 100% /12684, 26 грн. загальний розмір вимог = 77,10 %; 1378,00 грн. - загальна сума судових витрат х 77,10 % / 100% = 1062,44 грн.)

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 651 ч.2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сердюківка Смілянського району Черкаської області, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", місцезнаходження вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299, заборгованість за Договором про надання банківських послуг без номеру від 28.12.2010 року, станом на 31.10.2016 року, в загальному розмірі 9784 (дев'ять тисяч сімсот вісімдесят чотири) гривні 26 копійок, що включає в себе:

- заборгованість за кредитом - 405 (чотириста п'ять) грн. 81 коп.;

- заборгованість по процентам за користування кредитом -8298 (вісім тисяч двісті дев'яносто вісім) грн. 25 коп.;

- штраф (фіксована частина) - 500 (п'ятсот) грн. 00 коп.;

- штраф (відсоткова складова) - 580 (п'ятсот вісімдесят) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сердюківка Смілянського району Черкаської області, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", місцезнаходження вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299, 1062 (одна тисяча шістдесят дві) грн. 44 коп. в рахунок сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Суддя: