Рішення № 79496559, 29.01.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1256/17

Провадження № 2-др/288/1/19

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі № 288/1256/17 провадження № 2/288/240/18,

ВСТАНОВИВ:

До Попільнянського районного суду Житомирської області надійшла заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі в якій заявник вказує, що при ухваленні рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року не було вирішено питання щодо певних позовних вимог, з приводу яких сторони подавали докази і давали пояснення та у рішенні відсутні мотиви, за яких суд залишив певні позовні вимоги без вирішення, а саме не ухвалено рішення щодо таких позовних вимог: - визнати правильним звільнення за наказом № 23 від 30 липня 1997 року з роботи (з посади) лікаря епідеміолога, оскільки була просьба звільнити з посади лікаря , але не було просьби звільнити з посади завепідвідділом; - визнати, що фактично остаточна ліквідація посади завідувача епідеміологічним відділом сталась 22 червня 1997 року за сукупністю наказів по Попільнянській районній санітарно – епідеміологічній станції за номерами 10, 11, 16 у 1997 році, в зв’язку із зміненим штатним розписом, де посаду зав. епід. відділом змінено на посаду лікар – епідеміолог, а посаду лікар з гігієни дітей і підлітків змінено на посаду зав. сан-гіг. Відділом; – вважати посаду завідувача відділом єдиною у штатному розписі райСЕС, на яку (посаду заввідділом) призначено з 23 червня 1997 року ОСОБА_3, відповідно до змін у штатному розписі; – визнати невиконаними зобов’язання, які прописано у статті 47 КЗпП України станом на 08 липня 1997 року, стосовно видачі належно оформлено трудової книжки і проведення розрахунку; – визнати пріоритет Указів Президента перед постановами Кабінету Міністрів України та наказами Міністерства охорони здоров’я України і суперечність їх змісту. /т.1 а.с.156/

ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового засідання, був належним чином повідомлений особисто 12 січня 2019 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, його неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви, відповідно до частини четвертої статті 270 ЦПК України.

Представники відповідачів в судове засідання не з’явилися, про дату, час і місце судового засідання, були належним чином повідомлені -14 січня 2019 року та 15 січня 2019 року, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви, відповідно до частини четвертої статті 270 ЦПК України

Суд, вивчивши заяву, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Частинами другою – п’ятою статті 270 ЦПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України, Попільнянського районного Відділення Державної установи «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» про новий день звільнення (таким вважати день видачі трудової книжки), про визнання раніше внесеного запису про день звільнення 29.07.1997 року недійсним, про внесення нового дня звільнення 30.07.1997 року до трудової книжки, про заяву від 08.07.1997 року від лікаря (але не заввідділом) щодо звільнення з роботи і розрахунку, про виплату середнього заробітку за час затримки трудової книжки і розрахунку, про суперечність актів законодавства щодо реорганізації і правонаступництва - відмовлено за безпідставністю. /т.1 а.с.144-148/

Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2018 року, у задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі відмовлено. /т.1 ст.194-196/

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26 грудня 2018 року зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року - до вирішення заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення. /т.2 а.с.208/

Постановою Вінницького апеляційного суду від 26 грудня 2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2018 року скасовано, цивільну справу направлено для продовження розгляду заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення до суду першої інстанції. /т.2 а.с.209-211/

Суд апеляційної інстанції вказав, що уточнені позовні вимоги (т.1 а.с.18), не знайшли свого вирішення в рішенні суду, а саме ОСОБА_2 також просив:

- визнати, що фактично остаточна ліквідація посади Завідувача епідеміологічним відділом сталася 22 червня 1997 року за сукупністю наказів по Попільнянській районній санітарно-епідеміологічній станції за номерами 10, 11, 16 у 1997 році у зв'язку із зміненим штатним розписом, де посаду зав. епід. відділом змінено на посаду лікар-епідеміолог, а посаду лікар з гігієни дітей і підлітків змінено на посаду зав. сан - гігієнічним відділом;

- вважати посаду завідувача відділом єдиною у штатному розписі Рай СЕС, на яку (посаду заввідділом) призначено з 23 червня 1997 року ОСОБА_3 відповідно до змін у штатному розписі;

- вважати заяву від 08 липня 1997 року щодо залишення роботи і щодо розрахунку - поданою від лікаря (але не від заввідділом);

- визнати невиконаними зобов'язання, які прописано у статті 47 КЗпП України, станом на 08 липня 1997 року, стосовно видачі належно оформленої трудової книжки і проведення розрахунку;

- сплатити середній заробіток за час затримки трудової книжки і розрахунку з 09 липня по 30 липня 1997 року (тобто, 15 робочих днів при 5-денному робочому тижні), відповідно до сучасної зарплати лікаря епідеміолога першої кваліфікаційної категорії з медичним стажем більше 25 років.

За наведених обставин, належить ухвалити додаткове рішення щодо вирішення зазначених позовних вимог.

В уточнених позовних вимогах позивач просить визнати, що фактично остаточна ліквідація посади завідувача епідеміологічним відділом сталася 22 червня 1997 року за сукупністю наказів по Попільнянській районній санітарно-епідеміологічній станції за номерами 10, 11, 16 у 1997 році у зв'язку із зміненим штатним розписом, де посаду зав. епід. відділом змінено на посаду лікар-епідеміолог, а посаду лікар з гігієни дітей і підлітків змінено на посаду зав. сан - гігієнічним відділом.

В судовому засіданні було встановлено, що згідно наказу № 10 від 22 квітня 1997 року (т.1 а.с.75), в зв’язку зі змінами в штатному розписі, посада зав. епід. відділом ліквідується з 22 квітня 1997 року, що в свою чергу повністю спростовує вимоги позивача у вказаній частині позовних вимог та вказує на їх безпідставність.

Позивач в уточнених позовних вимогах просить вважати посаду завідувача відділом єдиною у штатному розписі Рай СЕС, на яку (посаду заввідділом) призначено з 23 червня 1997 року ОСОБА_3 відповідно до змін у штатному розписі.

При зверненні з вказаною вимогою позивач не вказав посаду завідувача якого саме відділу він просить вважати єдиною, з огляду на штатний розпис за 1997 рік, затверджений 01 лютого 1997 року (т.1 а.с.78) яким визначено посаду завідуючого санітарно гігієнічним відділом та наказ № 16 від 23 червня 1997 року (т.1 а.с.76), з якого вбачається призначення ОСОБА_3 на посаду завідуючої санітарно гігієнічним відділом, та яким чином вищенаведене призвело до порушення його прав.

Крім того, Позивач заявляє позовну вимогу в якій просить вважати заяву від 08 липня 1997 року щодо залишення роботи і щодо розрахунку - поданою від лікаря (але не від заввідділом).

Наведена позивачем вимога не підтверджена доказами, які б вказували на наявність підстав для її задоволення, крім наданої позивачем пояснення – заяви від 08 липня 1997 року (т.1 а.с.81) в якій він власноруч вказує себе лікарем, жодних інших обставин та обґрунтувань, щодо вказаної позовної вимоги ОСОБА_2 не надав.

Також, позивачем заявлено вимоги про визнання невиконаними зобов'язання, які прописано у статті 47 КЗпП України, станом на 08 липня 1997 року, стосовно видачі належно оформленої трудової книжки і проведення розрахунку та сплати середнього заробітку за час затримки трудової книжки і розрахунку з 09 липня по 30 липня 1997 року (тобто, 15 робочих днів при 5-денному робочому тижні), відповідно до сучасної зарплати лікаря епідеміолога першої кваліфікаційної категорії з медичним стажем більше 25 років.

Статтею 47 КЗпП України (в редакції станом на 08 липня 1997 року), зазначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

В судовому засіданні було досліджено Наказ № 23 від 30 липня 1997 року, відповідно до якого ОСОБА_2 звільнено за власним бажанням (стаття 38 КЗпП України) згідно поданих ним заяв від 28 – 29 липня 1997 року (т.1 а.с.77), що в свою чергу спростовує доводи позивача про наявність порушення встановлених законом строків видачі йому трудової книжки, наслідком чого повинна бути сплата йому середнього заробітку за час затримки трудової книжки розрахунку з 09 липня по 30 липня 1997 року.

Наведені вище обставини, в системному зв’язку з обставинами та доводами зазначеними в рішенні суду, вказують на відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог, щодо вирішення яких ним подано заяву про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись статтею 270 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Прийняти додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України, Попільнянського районного Відділення Державної установи «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» про новий день звільнення (таким вважати день видачі трудової книжки), про визнання раніше внесеного запису про день звільнення 29.07.1997 року недійсним, про внесення нового дня звільнення 30.07.1997 року до трудової книжки, про заяву від 08.07.1997 року від лікаря (але не заввідділом) щодо звільнення з роботи і розрахунку, про виплату середнього заробітку за час затримки трудової книжки і розрахунку, про суперечність актів законодавства щодо реорганізації і правонаступництва.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України, Попільнянського районного Відділення Державної установи «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» про визнання, що фактично остаточна ліквідація посади Завідувача епідеміологічним відділом сталася 22 червня 1997 року за сукупністю наказів по Попільнянській районній санітарно-епідеміологічній станції за номерами 10, 11, 16 у 1997 році у зв'язку із зміненим штатним розписом, де посаду зав. епід. відділом змінено на посаду лікар-епідеміолог, а посаду лікар з гігієни дітей і підлітків змінено на посаду зав. сан - гігієнічним відділом, вважати посаду завідувача відділом єдиною у штатному розписі Рай СЕС, на яку (посаду заввідділом) призначено з 23 червня 1997 року ОСОБА_3 відповідно до змін у штатному розписі, вважати заяву від 08 липня 1997 року щодо залишення роботи і щодо розрахунку - поданою від лікаря (але не від заввідділом), визнання невиконаними зобов'язання, які прописано у статті 47 КЗпП України, станом на 08 липня 1997 року, стосовно видачі належно оформленої трудової книжки і проведення розрахунку, сплати середнього заробітку за час затримки трудової книжки і розрахунку з 09 липня по 30 липня 1997 року (тобто, 15 робочих днів при 5-денному робочому тижні), відповідно до сучасної зарплати лікаря епідеміолога першої кваліфікаційної категорії з медичним стажем більше 25 років – відмовити за безпідставністю.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_5