Рішення № 79495994, 21.01.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/5617/16-ц

Провадження № 2/521/117/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2019 року Малиновський районний суд міста О деси в складі:

головуючого судді – Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання – Кіліян О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання недійсним пункту договору доручення, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулося ПАТ «ОТП Банк» з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх уточнених позовних вимог ПАТ «ОТП Банк» посилався на те, що 13.07.2007р. між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступник ПАТ «ОТП Банк») було укладено Кредитний договір № ML-501/086/2007, відповідно до умов якого відповідачу були надані грошові кошти в розмірі 75000 дол. США і строком до 13.07.2032р. із сплатою 4,49% річних. Крім того, з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань ОСОБА_1 за Кредитним договором, між Позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № SR-501/086/2007 від 13.07.2007р.

Відповідно до умов Договору поруки, Поручитель зобов'язується відповідати у повному обсязі за виконання Позичальником усіх зобов'язань, що виникли з Кредитного договору. Відповідальність Позичальника та Поручителя є солідарною.

13.03.2009р. з Відповідачем було укладено Додатковий договір №1 до Кредитного договору, згідно з яким ОСОБА_1 з 13.04.2009 до 14.09.2009 було надано пільговий період щодо обслуговування кредитної заборгованості. 08.07.2009 між Банком та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір №2 до Кредитного договору, відповідно до якого сторонами були погоджені умови щодо укладання договорів страхування. В зв’язку з тим, що відповідачі не дотримали умов Кредитного договору, Позивачем на підставі п.1.9. Кредитного договору та п. 3.4 Договору Поруки 31.12.2015р. було направлено вимогу про дострокове виконання відповідачам їх зобов’язань за Кредитним договором в повному обсязі. Але станом на дату подання позову вимога не виконана та відповідні суми позивачу не сплачені.

Відповідачі свої зобов’язання не виконують, у зв’язку чим, станом на 06.10.2015 року заборгованість становить 37142,05 дол. США, що еквівалентно 787992,36 грн., яка складається з: залишку заборгованості за кредитом – 33570,74 дол. США; заборгованості по відсоткам – 3550,91 дол. США; заборгованості по відсоткам на прострочене тіло – 20,40 дол. США.

Дані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом та вищевказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідачів солідарно та у рівних частинах сплачений судовий збір.

В свою чергу до суду з зустрічними позовними вимогами звернулася ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання недійсним пункту договору доручення та просить суд визнати недійсним п. 1.1 договору доручення № 28/01/2015 від 28.01.2015р., укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», в частині зобов»зання повіреного ТОВ «ОТП Факторинг Україна» вчиняти дії по організації та проведенню позасудових заходів щодо виконання боржниками зобов’язань за кредитними договорами.

Свої вимоги мотивує тим, що 28.01.2015р. між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено Договір доручення № 28/01/2015. Вважає п. 1.1 даного договору в частині зобов»язання повіреного ТОВ «ОТП Факторинг Україна» вчиняти дії по організації та проведенню досудових заходів щодо виконання боржниками зобов’язань за кредитними договорами суперечить нормам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним. В якості аргументації позовних вимог посилається на ст. 204 ЦК України та ст. 222 ГК України та вказує, що укладаючи цей договір фактично відбувається заміна кредитора у зобов»язаннях щодо виконання боржниками зобов»язань за кредитними договорами в порушенням вимог ст.512 ЦК України, при цьому договір про відступлення прав вимоги згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено не було, а досудове врегулювання спору можливе виключно за домовленістю сторін. Зазначає, що вказаною оскаржуваною частиною договору доручення створено обов»язок для третьої особи (ТОВ «ОТП Факторинг Україна»).

Протокольною ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від ві 14.11.2018р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено ТОВ «ОТП Факторинг Україна»

Представник позивача, який також представляє інтереси ТОВ «ОТП Факторинг Україна», в судовому засіданні первинний позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити, в задоволенні зустрічного позову просив відмовити, оскільки він є необґрунтованим, безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні заперечували щодо первинного позову та просили відмовити в його задоволенні, оскільки між Банком та ОСОБА_1 було неодноразово укладені додаткові договори до Кредитного договору, яким змінювалися умови кредитного договору, з умовами яких його ознайомлено не було та своєї згоди не давав, та ним не підписувалися ніяких додаткових умов та домовленостей. Крім того, зазначив, що він не має постійного місця роботи, у його власності не перебуває ніякого рухомого та нерухомого майна, та ним здійснюється матеріальне забезпечення дітей, у зв’язку із чим не може виконати позовні вимоги. (том 1 а.с. 64-66)

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти первинного позову та просив відмовити в його задоволенні, оскільки ПАТ «ОТП Банк» не надав ніяких доказів отримання відповідачем кредитних коштів, наданий розрахунок заборгованості не підтверджує розмір заборгованості та Банком не дотримано усіх умов укладених договорів, а саме не дотримано процедури досудового врегулювання спору.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторони позивача, відзиву відповідача щодо позовної заяви, а також дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до умов кредитного договору № ML-501/086/2007, укладеного 13.07.2007р. між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступник ПАТ «ОТП Банк») позивач надав ОСОБА_1 кредит (грошові кошти) в сумі 75000 дол. США, яка в свою чергу зобов'язувалася щомісячно повертати кредит та сплачувати відсотки – 4,49%, з терміном повернення кредитних коштів не пізніше 13.07.2032 року. (том 1 а.с. 10-20)

Пунктом 1.9.2 кредитного договору № ML-501/086/2007 від 13.07.2007р. передбачено, що вимога про дострокове виконання боргових зобов»язань вважається надісланою, а відкликання здійсненим, в день їх направлення на адресу позичальника, що зазначена у цьому договорі.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань ОСОБА_1 за Кредитним договором, між Позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № SR-501/086/2007 від 13.07.2007р. (том 1 а.с. 32-34)

Відповідно до умов Договору поруки, Поручитель зобов'язується відповідати у повному обсязі за виконання Позичальником усіх зобов'язань, що виникли з Кредитного договору. Відповідальність Позичальника та Поручителя є солідарною.

13.03.2009р. з ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір №1 до Кредитного договору, згідно з яким ОСОБА_1 з 13.04.2009 до 14.09.2009 було надано пільговий період щодо обслуговування кредитної заборгованості. (том 1 а.с. 179-181)

08.07.2009р. між Банком та ОСОБА_3 було укладено Додатковий договір №2 до Кредитного договору, відповідно до якого сторонами були погоджені умови щодо укладання договорів страхування. (том 1 а.с. 182-183 )

28.01.2015р. між ТОВ «ОТП Факторинг України» (надалі повірений) та ПАТ «ОТП Банк» (довіритель) укладено договір доручення №28/01/2015, у відповідності до п.1.1 довіритель доручає, а повірений зобов»язується від імені, в інтересах та за рахунок довірителя вчинити дії по організації та проведення досудових заходів і претензійно-позовної роботи щодо виконання боржниками зобов»язань за кредитними договорами, зокрема: за формою, попередньо погодженою з довірителем, направляти боржникам листи про добровільне здійснення останніми погашення сум прострочених заборгованостей, що виникли за кредитними договорами на рахунки, вказані довірителем; забезпечувати представництво довірителя в судах, підприємствах, установах, організаціях тощо та вчиняти інші дії, необхідні для проведення претензійно-позовної роботи та здійснення захисту інтересів довірителя в межах наданої довіреності.(т.2 а.с.39-48)

В зв’язку з тим, що відповідачі не виконують умов Кредитного договору, ТОВ «ОТП Факторинг Україна», яке діє в інтересах ПАТ «ОТП Банк», на підставі п.1.9. Кредитного договору та п. 3.4 Договору Поруки 31.12.2015р., відповідачам були направлені досудові вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором №ML-501/086/2007 від 13.07.2007р., в яких зазначено про розмір заборгованості, з чого вона складається та зазначено, що реквізити для сплати кредиту залишилися незмінні. При цьому в матеріалах справи є докази відправлення цих вимог з відміткою поштового відділення (том 1 а.с. 5-8)

Відповідачі свої зобов’язання не виконують, у зв’язку чим, станом 06.10.2015 року заборгованість становить 37142,05 дол. США, що еквівалентно 787992,36 грн., яка складається з: залишку заборгованості за кредитом – 33570,74 дол. США; заборгованості по відсоткам – 3550,91 дол. США; заборгованості по відсоткам на прострочене тіло – 20,40 дол. США.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається якщо інше не встановлене договором або законом (стаття 525 ЦК України). Частиною 1статті 530 ЦК України передбачено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі статі 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом або пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно статей 553, 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання - ч.1 ст. 625 ЦК України.

Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня - ч.1 ст. 192 ЦК України.

Обґрунтованих заперечень щодо неправильності наданого розрахунку заборгованості відповідачами не надано, із заявами, клопотаннями, відзивом чи запереченнями, які б суд міг урахувати при ухваленні рішення, відповідачі не зверталися.

Посилання ОСОБА_2 про те, що укладеними додатковими договорами до Кредитного договору змінилися умови кредитного договору не заслуговують на увагу, оскільки зі змісту цих додаткових договорів не вбачається проведення таких змін.

Стосовно посилань ОСОБА_1 про те, що укладенням між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» договору доручення №28/01/2015 від 28.01.2015р. фактично відбулася заміна кредитора у зобов»язаннях щодо виконання боржниками зобов»язань за кредитними договорами суд зазначає наступне.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Аналізуючи п.1.1 договору доручення №28/01/2015 від 28.01.2015р. а також досудові вимоги, направлені відповідачам ТОВ «ОТП Факторинг Україна», яке діяло в інтересах ПАТ «ОТП Банк», суд прийшов до висновку, що направленням зазначених вимог повірений (ТОВ «ОТП Факторинг Україна») діяло саме в інтересах ПАТ «ОТП Банк», а не в своїх інтересах, а отже заміна кредитора у зобов»язаннях не відбулася.

Відповідачами не спростовано жодними належними й допустимими доказами зазначені позивачем обставини.

Крім того, предметом зустрічного позову є п. 1.1, укладеного між ТОВ «ОТП Факторинг України» та ПАТ «ОТП Банк» 28.01.2015р. договору Доручення, який, на думку ОСОБА_1, не відповідає вимогам чинного законодавства України стосовно повіреного ТОВ «ОТП Факторинг України» та підлягає визнанню недійсними.

Звертаючись до суду із вищезазначеним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 визначила, як відповідача лише ПАТ «ОТП Банк» та заявляє вимогу щодо визнання недійсним п. 1.1 договору доручення № 28/01/2015 від 28.01.2015р., який було укладено між двома юридичними особами, між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Судом було роз»яснено, що представник ОСОБА_1 має право заявити клопотання про залучення ТОВ «ОТП Факторинг Україна» співідповдіачем, оскільки оскаржується угода, укладена між двома юридичними особами, однією з яких є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», однак він своїм право не скористався і тому суд залучив ТОВ «ОТП Факторинг Україна» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до ст.ст.2,4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пленум Верховного Суду України у п.8 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Відповідно до ч.1, 2 ст.51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За змістом ст.51 ЦПК України належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права з власної ініціативи залучати співвідповідача до розгляду справи.

За даних обставин зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.ст.133, 141 ЦПК України, з відповідачів за первісним позовом підлягає стягненню на користь позивача сплачені ним і документально підтвердженні судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 11819,90 грн.

Керуючись ст.ст.203, 204, 215, 511, 512, 525, 526, 530, 536, 541, 543, 550-552, 610-612, 615, 1000, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 76-80, 83, 89, 258-259, 263-268, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії КК025134, виданий 02.06.1998р. Білгород-Дністровським МВ УМВС України в Одеській області, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН2727612959, паспорт серії КК266929, виданий 15.09.1999р. Тарутинським РВ в Одеській області, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4) в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 787 992 (сімсот вісімдесят сім тисяч дев’ятсот дев’яносто дві) грн. 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії КК025134, виданий 02.06.1998р. Білгород-Дністровським МВ УМВС України в Одеській області, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН2727612959, паспорт серії КК266929, виданий 15.09.1999р. Тарутинським РВ в Одеській області, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4) в рівних частинах на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір в сумі 11819 (одинадцять тисяч вісімсот дев’ятнадцять) грн. 90коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання недійсним пункту договору доручення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текс судового рішення складено 30 січня 2019 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН

З оригіналом згідно.