Ухвала суду № 79491330, 30.01.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/22343/16-ц

Провадження №2/200/2862/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Єлісєєвої Т.Ю.

при секретарі Кузьминій С.Д.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради, про визнання дій протиправними та зобов’язання повернути майно, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться вказана цивільна справа.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у даній справі, оскільки позивач є фізичною особою-підприємцем, тому даний спір слід розглядати за правилами господарського процесуального судочинства.

Позивач в судовому засіданні заперечувала проти заявленого клопотання, укладала договір з відповідачем як фізична особа.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що в задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

В судовому засіданні встановлено, що договір оренди земельної ділянки за адресою м. Дніпро, вул.М.Грушевського – вул.Бородинська. кадастровий номер 1210100000:02:383:0011 був укладений Дніпропетровською міською радою з громадянкою ОСОБА_1, яка виступала як фізична особа, а не господарюючий суб’єкт.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03ю.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України(статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв’язку з наведеним, суди мають виходити з того, що критеріями розмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по0перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків. Коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб’єктний склад такого спору (однією із сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Спір фізичної особи, яка має статус суб’єкта підприємницької діяльності, у цивільно-правових, житлових чи інших правовідносинах, що не має ознак господарського та не пов'язаний з господарською діяльністю, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Наприклад, вирішуючи належність спору про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним до цивільної чи господарської юрисдикції, у разі виникнення такого спору між господарським товариством і фізичною особою, яка є приватним підприємцем, суду належить з урахуванням змісту договору та інших правовстановлюючих документів з'ясувати, з використанням якого правового статусу при укладенні такого договору діяла фізична особа: як фізична особа чи як фізична особа - підприємець, а також врахувати, які саме правовідносини між сторонами виникли.

Право власності на майно, на речове право на чуже майно, захист прав регулюються цивільним законодавством, і власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК), а особа, якій належить право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі й від власника майна відповідно до положень глави 29 ЦК (стаття 396 ЦК), тому такі спори з урахуванням вимог статті 19 ЦПК України підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо однією із сторін є фізична особа, незалежно від участі у них органу державної влади та/або органу місцевого самоврядування (суб’єкту владних повноважень).

Таким чином, оскільки з наданих сторонами доказів вбачається, що позивач діяла як фізична особа та спір виник з приводу захисту права на майно, тобто є цивільним спором, і в порядку ст. 20ГПК України не підвідомчий господарському суду, в клопотанні представника відповідача про закриття провадження слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 255, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у справі – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області або через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом 15-и днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.Ю. Єлісєєва