Ухвала суду № 79487482, 17.01.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11419/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Тхір О.А.,

за участю секретаря Віраг Е.М.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2,

представника ОСОБА_3 міської ради –ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду, клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом Керівника ОСОБА_3 місцевої прокуратури до ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_5, про скасування рішення ОСОБА_3 міської ради, скасування запису державної реєстрації права власності та свідоцтва на право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:28:001:0190, площею 0,0089 га,-

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2018 року позивачі звернулися із зазначеним позовом до відповідачів, в якому просить визнати незаконним та скасувати пункт 1.48 рішення 27 сесії 6 скликання ОСОБА_3 міської ради від 09.11.2015 за № 1882. Скасувати свідоцтво про право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:28:001:0190 площею 0,0089 га, вартістю 81978,79 грн., від 13.11.2015 за №47558918. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:28:001:0190 площею 0,0089 га.

09.11.2018 року суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі відкрито провадження.

Представник відповідача ОСОБА_2, 17.01.2019 подав до суду заяву про залишення позову без розгляду, з тих підстав, що позовна заява Керівника ОСОБА_3 місцевої прокуратури ОСОБА_6 від 21.09.2018р. за № 01-100/109-18 подана Позивачем, як прокурором, без підтвердження та належного обґрунтування підстав звернення прокурора до суду, в порядку визначеному статтею 56 ЦПК України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», що автоматично тягне за собою відсутність у Позивача, як прокурора, належного обсягу цивільної процесуальної дієздатності, згідно статей 47 та 57 ЦПК України та підтверджує відсутність у Позивача, як прокурора, повноважень на ведення даної справи в інтересах держави в особі Держгеокадастру у ОСОБА_3 міськрайонному суді.

Представник позивача ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні заперечив щодо такого клопотання, вважає, що ОСОБА_3 місцева прокуратура є належним позивачем у вказаній справі.

Представник ОСОБА_5 – ОСОБА_2 підтримав заявлену ним заяву з підстав зазначених у письмовій заяві та просив залишити позов без розгляду.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради ОСОБА_4 підтримав заяву ОСОБА_2, та не заперечував проти залишення позову без розгляду.

Суд, заслухавши сторін, перевіривши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, на предмет повноважень сторін та на предмет правоздатності сторін, доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Статтею 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що основним завданням державного контролю за використанням та охороною земель є запобігання порушення законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. Разом з тим даний контролюючий орган не наділений повноваженнями звернутися до суду про скасування рішень ради.

Згідно ж ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

У ч. 5 ст. 16 цього Закону зазначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зі ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності зокрема, на землю. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.

Таким чином, ОСОБА_3 міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади м. Ужгород, та зобов'язана здійснювати відповідно до закону та від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, землями в межах міста.

Заборони щодо здійснення прокурором представництва в суді інтересів органів місцевого самоврядування Закон України «Про місцеве самоврядування» не містить.

Із позовної заяви вбачається, що Прокурор зазначив, в чому полягає порушення інтересів держави, а саме, стверджує про протиправне відчуження майна територіальної громади м. Ужгород, що в свою чергу позбавило права власності жителів міста на об'єкти нерухомого майна, яке державою гарантовано як непорушне право.

Звертаючись до суду з позовом, в інтересах держави на підставі ст. 56 ЦПК України, Прокурор виконав вимоги ч. 4 цієї статті, обґрунтував необхідність такого звернення з позовом, зазначивши в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту. Зокрема Прокурор посилався на незаконне вибуття із власності майна територіальної громади землі що є національним багатством всього народу.

Зважаючи, що контрольними функціями з вирішення питання щодо повернення належного територіальній громаді нерухомого майна наділені органи місцевого самоврядування, а прокурору надано право подавати позов на захист інтересів держави, якщо такий захист не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, суд вважає, що представник позивача безпідставно дійшов висновку, що в прокурора відсутні підстави для представництва в суді інтересів держави.

Крім того, у відповідності до постанови КМУ від 14 січня 2015 року у України «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» даний орган уповноважений звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, та в свою чергу не наділений повноваженнями щодо звернення до суду з позовами про вжиття заходів реагування шляхом оскарження рішення органів місцевого самоврядування.

Дані підстави для звернення до суду, прокурором чітко зазнаечені та обгрунтовані у позовній заяві, та обгрунтовано в судовому засіданні.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Варто зазначити, що у справі «Менчинська проти Росії» (№42454/02, 15.01.2009 року) Європейський суд з прав людини відзначив, що сторонами цивільного провадження є позивач та відповідач, яким надаються рівні права, зокрема право на юридичну допомогу. Підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян або коли потрібно захистити інтереси держави (п.35).

Окрім цього, у справі «Бацаніна проти Росії» Європейський суд дійшов висновків, що підтримка прокурором однієї із сторін процесу в певних обставинах може бути виправданою. Зокрема, Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) на 63-му пленарному засіданні (10-11 червня 2005 року) дійшла висновку, що держави уповноважені наділяти прокурорів правом захисту державного інтересу (принцип захисту державного інтересу); прокурори можуть бути наділені правом порушення процедур або вступу в існуючі процедури або застосування різних засобів правового захисту для забезпечення законності (принцип законності).

Вказане право на звернення прокурора до суду в інтересах держави у разі порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган місцевого самоврядування підтверджено і практикою Верховного Суду (постанова по справі № 910/32312/15 від 08.05.2018 року та постанова по справі № 911/620/17 від 13.03.2018 року).

Проаналізувавши зазначені норми законодавства та дослідивши доводи заяви на предмет на предмет наявності цивільної процесуальної дієздатності, суд доходить висновку, що заява представника відповідача про залишення позову без розгляду на підставі ст. 257 ЦПК України є необґрунтованою та безпідставною, а тому у її задоволенні слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 43, 47, 257, 260, 261, 353 ЦПКУкраїни, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника відповідача - ОСОБА_2 про залишення позову Керівника ОСОБА_3 місцевої прокуратури до ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_5, про скасування рішення ОСОБА_3 міської ради, скасування запису державної реєстрації права власності та свідоцтва на право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:28:001:0190, площею 0,0089 га, без розгляду – відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_7