Рішення № 79484404, 15.01.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 757/334/17

провадження № 2/753/512/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді- Заставенко М.О.

за участю:

секретаря судового засідання- Долі М.А.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерне товариство "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача та відзив відповідача.

28.12.2016 року позивач Акціонерне товариство "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, обґрунтувавши свої вимоги тим, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору № 014/3847/73/20710 від 26.10.2005 року Банк надав Позичальнику кредит у сумі 165 000,00 Євро строком на 72 місяці по 26.10.2011 р. із сплатою 13,5% відсотків річних. Відповідно до п. 5.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язався здійснювати безготівковими платежами або готівкою в касу Кредитора: щомісячно, до 28 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту та остаточне погашення кредиту до 26.10.2011 року на рахунок; щомісячно, до 28 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, відсотки за фактичне використання кредитних коштів Кредитора та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів на рахунок. Додатково задля забезпечення вимог Кредитора 26 жовтня 2005 року до Кредитного договору було укладено Договір застави транспортного засобу між Банком та Відповідачем. Договір застави забезпечує вимоги Банку з умов Кредитного договору. У забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором відповідач передала у заставу належний їй транспортний засіб, а саме: автомобіль BENTLEY модель CONTINENTAL T, 2005 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3 КУПЕ, реєстраційний № НОМЕР_1, об'єм двигуна 5998 куб. см., зареєстрований МРЕВ-1 ДАІ ГУ УМВС України у м. Києві 25.10.2005 р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 25.10.2005 р. Відповідно до п. 1.3 Договору застави Предмет застави оцінюється сторонами в сумі 1 443 485,00 грн. Відповідно до п.2.2 Договору застави зобов'язання вважається виконаним, якщо кредит погашено, сплачено проценти, штрафні санкції та витрати, пов'язані з виконанням зобов'язання по Кредитному договору. Відповідно до п.4.1. Договору застави він діє до повного виконання відповідачем своїх зобов'язань по Кредитному договору. Термін виконання зобов'язання за Кредитним договором настав 26.10.2011 р., однак, не зважаючи на це Позичальник не виконав належним чином зобов'язання за договором, не здійснив погашення кредиту та не сплатив відсотки у розмірах і у строки, передбачені договором. Сума боргу є значною та щомісячно збільшується внаслідок нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій. Відповідно до п. 8.1 Кредитного договору він діє до повного погашення кредитної заборгованості. За порушення строків повернення суми кредиту та процентів за користування кредитом, передбачених положеннями Кредитного договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення (п. 9.1 Кредитного договору). Позовна давність загальна тривалістю у три роки. На момент звернення з позовом до суду заборгованість не погашена та продовжує збільшуватися за рахунок нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій. Відповідно до рішення Кредитора сума пені зазначається але не стягується в рамках даного спору, однак продовжує нараховуватися. Загальна сума заборгованості за кредитним договором станом на 14.12.2016 р. без врахування нарахованої пені складає 336 696, 36 Євро, що еквівалентно по курсу НБУ становить 9 326 980,08 грн. із них: заборгованості за кредитом 70 494,43 Євро, що еквівалентно по курсу НБУ становить 1 952 798,49 грн.; заборгованості за відсотками 97 783,04 Євро, що еквівалентно по курсу НБУ становить 2 708 732,78 грн.; розрахована пеня 168 418,89 Євро, що еквівалентно по курсу НБУ становить 4 665 448,81 грн. Відповідно до п. 3.4. Кредитного договору Позичальник доручив Кредитору самостійно визначати порядок погашення кредитної заборгованості (кредиту, відсотків за користування кредитом, штрафів та пені).

Як наслідок невиконання зобов'язання відповідачем, позивач просив суд: у рахунок погашення заборгованості відповідача за відсотками за користування кредитними коштами у сумі 52 108, 63 Євро, що еквівалентно по курсу НБУ становить 1 443 485,00 грн., звернути стягнення на автомобіль BENTLEY модель CONTINENTAL T, 2005 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3 КУПЕ, реєстраційний № НОМЕР_1, об'єм двигуна 5998 куб. см., зареєстрований МРЕВ-1 ДАІ ГУ УМВС України у м. Києві 25.10.2005 р., який належить ОСОБА_4 на праві власності на підставі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 25.10.2005 р. шляхом його продажу на публічних торгах визначивши початкову ціну на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнути з відповідача на користь позивача сплачений позивачем судовий збір у суму 21 652, 28 грн.

Відповідач ОСОБА_4 подала відзив на позовну заяву, в якому вказала, що

з позовними вимогами позивача не погоджується в повному обсязі, вважає такі позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та незаконними, оскільки суми розрахункової заборгованості в мотивувальній частині позовної заяви та у її прохальній частині різняться, при цьому не вказано за який період нарахування взято суму у розмірі 52 108,63 євро, не зрозуміло з яких сум та із застосуванням якого розмірі процентної ставки розраховано заборгованість.

Просила застосувати строк позовної давності, оскільки за умови договору відповідач мав виконати зобов'язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів до 28 числа кожного місяця впродовж строку кредитування - остаточного погашення кредиту до 26.10.2011 р., перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. Згідно з поданою позовною заявою не можна зробити висновок, за який період здійснюється розрахунок заборгованості. Останній платіж за тілом кредиту припадав на 26.11.2011 р. та сукупно на вказану дату заборгованості за тілом становила 98 531,81 євро. 28.09.2012 р. позичальник сплатила 28 037, 38 євро, та на вказану дану заборгованість за тілом кредиту становила 70 494,43 євро та більше не змінювалась. Тому з цієї дати починається розрахунок строку позовної давності за вимогою зі сплати основної заборгованості за кредитом (тілом). Три роки з 28.09.2012 року сплинуло 28.09.2015 року. Позивач звернувся до суду поза межами строку позовної давності. За заявленими позовними вимогами нараховувати відсотки встановлені п. 1.4 кредитного договору № 014/3847/73/20710 від 26.10.2005 р. позивач мав право лише за період з 26.10.2005 р. по 26.10.2011 р., станом на дату звернення до суду три річний строк позовної давності за кожним з періодичних платежів за нарахованими відсотки вже сплинув, оскільки від дати останнього платежу за відсотками, які мав право нараховувати позивач, сплинув три річний строк. Позовна давність до основної вимоги спливла до звернення позивача до суду, тому позовна давність спливла і до додаткової його вимоги про стягнення з відповідача штрафу та пені. Відтак не може бути стягнута неустойка, нарахована на суму заборгованості за вимогами, щодо яких позовна давність була пропущена.

Тому, відповідач просила застосувати строки позовної давності до вимог зі сплати основної заборгованості (тіла кредиту), нарахованих процентів та штрафних санкцій, у зв'язку з чим відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі та відмовити у задоволенні позовної заяви виходячи з її необґрунтованості.

Позивач право подати відповідь на відзив не використав, відповідь на відзив до суду не надходив.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Представник позивача в судове засідання не прибув, хоча про день час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення судового засідання, розгляду справи без його участі та відповідь на відзив до суду не надходив.

Відповідач в судове засідання не прибула, направила заяву з проханням розглянути цивільну справу без її участі.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києві від 16.02.2017 р. відкрито провадження у справі. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.02.2018 р. постановлено направити цивільну справу для розгляду за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва за підсудністю виходячи з загальних правил - за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05.10.2018 р. виходячи з п.п.9 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 32, 33 ЦПК України постановлено прийняти позовну заяву до свого провадження та призначено підготовче судове засідання. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09.11.2018 р. у задоволенні заяви представника відповідача про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено, з підстав її необґрунтованості. Ухвалою від 19.11.2018 р., яка зафіксована в протоколі судового засідання закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті, встановлено порядок розгляду справи, за клопотанням представника позивача надано позивачу строк 10 днів для подання відповіді на відзив та надано відповідачу строк 10 днів для подання заперечень.

На підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд розглянув справу по суті без учасників справи, які були повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання, проте в судове засідання не прибули.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль» змінило найменування та наразі повне найменування юридичної особи Акціонерне товариство "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", що підтверджується статутом.

28.12.2016 р. Акціонерне товариство "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за відсотками за користування кредитними коштами у сумі 52 108, 63 Євро, що еквівалентно по курсу НБУ становить 1 443 485,00 грн., звернути стягнення на автомобіль BENTLEY модель CONTINENTAL T, 2005 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3 КУПЕ, реєстраційний № НОМЕР_1, об'єм двигуна 5998 куб. см., зареєстрований МРЕВ-1 ДАІ ГУ УМВС України у м. Києві 25.10.2005 р., який належить ОСОБА_4 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 25.10.2005 р. шляхом його продажу на публічних торгах визначивши початкову ціну на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнути з відповідача на користь позивача сплачений позивачем судовий збір у суму 21 652, 28 грн.

Відповідно до копії кредитного договору № 014/3847/73/20710 від 26.10.2005 р. позивач надав відповідачу кредит у розмірі 165 000,00 Євро, на 72 місяці з 26.10.2005 р. по 26.10.2011 р. під проценту ставку 13,5% відсотків річних (а.с. 14-15), вказаний кредит відповідач отримав 26.10.2005 р. відповідно до копії виписки по рахунку ПАТ «Раффайзен Банк Аваль» № НОМЕР_5, ПІБ клієнта: ОСОБА_4 (а.с.20), вказані обставини сторонами та їх представниками не оспорювались.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору № 014/3847/73/20710 від 26.10.2005 р. сплата кредиту та відсотків здійснюється щомісячно згідно графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом. Відповідно до п. 3.3, сторони встановлюють, що обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредиту. При цьому, відсотки за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом починаючи з дня надання кредиту (часткове надання кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно. Відповідно до п. 3.5 забезпечення даного договору може бути договір застави. Відповідно до розділу 4 п. 5.1 позичальник зобов'язується здійснювати безготівковим платежем або готівкою, в касу кредитора щомісячно, до 28 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту часткове погашення кредиту згідно п.1.3 цього договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 26.10.2011 р. на рахунок, зазначений в п. 4.1 цього договору. Щомісячно до 28 числа кожного місяця, починаючи з місяця отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів. Відповідно до п. 9.1 за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями Договору, позивальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення. Відповідно до п. 10.1 спірні питання цим договором розглядаються згідно з чинними законодавством України. Відповідно до п. 10.2 зміни в договору оформлюються додатковими угодами, які стають невід'ємною частиною договору. Відповідно до п. 10.4 до правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього договору застосовується загальний строк позовної давності тривалістю три роки.

Сторони забезпечили виконання вимог кредитного договору № 014/3847/73/20710 від 26.10.2005 р. уклавши 26.10.2005 р. зареєстрований в реєстрі за № 3061 договір застави транспортного засобу автомобіль BENTLEY модель CONTINENTAL T, 2005 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_6 КУПЕ, реєстраційний № НОМЕР_1, об'єм двигуна 5998 куб. см В, зареєстрований МРЕВ-1 ДАІ ГУМВС України у м. Києві 25.10.2005 р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 25.10.2005 р., який належить відповідачу по справі (ОСОБА_4), що сторонами не оспорювалось (а.с.18-19).

Відповідно до п. 1.3 договору застави до кредитного договору № 014/3847/73/20710 від 26.10.2005 р., предмет застави оцінюється сторонами в сумі 1443485.00 грн. 00 коп. Відповідно до п. 2.3 заставодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмету застави у випадку якщо кредит, що забезпечений заставою не буде погашений у встановлені кредитними договором строки. Відповідно до п. 2.7 Оцінка предмету застави проведена за угодою сторін. Відповідно до п. 2.17 за рахунок заставленого майна задовольняється вимоги заставодержателя в повному обсязі, включаючи відсотки, нараховані штрафні санкції, відшкодування збитків, завданих несвоєчасним виконанням зобов'язання, необхідні витрати на реалізацію заставленого майна. Відповідно до п. 4.1 цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань по кредитному договору № 014/3847/73/20710 від 26.10.2005 р, або при настанні одного із випадків передбачених ст.28, 29 ЗУ «Про заставу». Відповідно до п.2.12 у випадку не виконання ОСОБА_4 зобов'язань по кредитному договору заставодержатель на підставі виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на заставлене майно, реалізує його будь-яким прийнятним способом самостійно або через третіх особі за власним розсудом.

У розрахунку заборгованості за кредитним договором №014/3847/73/20710 28.09.2012 року (а.с. 9-13) зазначено, що станом на 14.12.2016 р. ОСОБА_4 має заборгованість за кредитом 336 696, 36 Євро, що еквівалентно по курсу НБУ становить 9 326 980,08 грн. з них: заборгованості за кредитом 70 494,43 Євро, що еквівалентно по курсу НБУ становить 1 952 798,49 грн.; заборгованості за відсотками 97 783,04 Євро, що еквівалентно по курсу НБУ становить 2 708 732,78 грн.; розрахована пеня 168 418,89 Євро, що еквівалентно по курсу НБУ становить 4 665 448,81 грн.

Станом на 26.10.2011 р. ОСОБА_4 мала залишок заборгованості: кредит -98 531,81 Євро, відсотки -45 423,06 Євро, пеня - 00 Євро (а.с. 11), вказане сторонами не оспорюється.

28.09.2012 року ОСОБА_4 здійснила останній платіж на часткове фактичне погашення кредиту сплатила кошти у розмірі 28 037,38 Євро (а.с.11), та станом на цей день мала залишок заборгованості: кредит - 70 494,43 Євро, відсотки - 57 677, 55 Євро, пеня - 00 Євро, вказане сторонами не оспорюється.

Станом на 26.10.2012 р. ОСОБА_4 мала залишок заборгованості: кредит - 70 494,43 Євро, відсотки - 58 545,96 Євро, пеня - 00 Євро (а.с. 11), вказане сторонами не оспорюється.

Станом на 26.11.2012 р. ОСОБА_4 мала залишок заборгованості: кредит - 70 494,43 Євро, відсотки - 59326,02 Євро, пеня - 00 Євро (а.с. 11), вказане сторонами не оспорюється.

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ст. 574 ЦК України, Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом

Відповідно до ч. 2 ст. 575 ЦК України, закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.

Відповідно до вимог 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про заставу» (далі ЗУ «Про заставу»), Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу», вимоги заставодержателя, що задовольняються, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦПК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦПК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 259 ЦК України, Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. А відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до вимог ст. 267 ЦК України, особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до правової позиції ВСУ у справі за № 6-786цс17, зі спливом позовної давності в цих відносинах кредитор втрачає можливість у судовому порядку примусити боржника до виконання обов'язку. Так само боржник зі спливом строку позовної давності одержує вигоду - захист від можливості застосування кредитором судового примусу до виконання обов'язку. ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов'язання не визнає. Виконання боржником зобов'язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов'язання в односторонньому порядку (частина друга статті 598 ЦК України), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо. За загальним правилом ЦК України зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави пропущення позовної давності, зобов'язання не припиняється. Якщо інше не передбачене договором, сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором і про звернення стягнення на предмет іпотеки (зокрема, й за наявності рішення суду про відмову в цьому позові з підстави пропущення позовної давності) сам по собі не припиняє основного зобов'язання за кредитним договором і, відповідно, не може вважатися підставою для припинення іпотеки за абзацом другим частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно, до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Відповідно до правової позиції ВСУ у справі за № 6-522цс17, наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, аналізуючи встановлені фактичні обставини судом, відповідно до умов кредитного договору від 26 жовтня 2005 року кінцевий термін остаточного повного погашення кредитної заборгованості -26 жовтня 2011 року. Відповідно до розділу 4 п. 5.1 позичальник зобов'язується здійснювати безготівковим платежем або готівкою, в касу кредитора щомісячно, до 28 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту часткове погашення кредиту згідно п.1.3 цього договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 26.10.2011 р. на рахунок, зазначений в п. 4.1 цього договору. Щомісячно до 28 числа кожного місяця, починаючи з місяця отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів. Останній платіж на часткове фактичне погашення кредиту у розмірі 28 037,38 Євро ОСОБА_4 здійснила 28.09.2012 року.

Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Відповідно до правової позиції ВСУ у справі за № 6-522цс17, у випадку встановлення умовами договору окремих самостійних зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Перевіряючи доводи відповідача викладених в заяві в частині застосування позовної давності до основної та додаткової вимоги, норм закону щодо позовної давності, враховуючи, що переривання, зупинення перебігу позовної давності судом не встановлено, факт укладення договору про збільшення позовної давності судом не встановлений, тому суд прийшов до висновку, що строк позовної давності до основної та додаткової вимоги сплинув, що як наслідок є підставою для відмови у позові.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 211, 223, 229, 235, 242, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 251 -255, 256-268, 509, 526, 525, 574-575, 589, 590, 598, 629, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, ЗУ «Про заставу», правовими позиціями ВСУ, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Акціонерне товариство "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Позивач - Акціонерне товариство "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", код ЄДРПОУ:14305909, місцезнаходження: м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9.

Відповідач - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5, п.15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Заставенко М.О.