Рішення № 79482252, 29.01.2019, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1581/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року

Суддя Борщівського районного суду Тернопільської області Зушман Г.І. розглянувши в спрощеному порядку без виклику сторін цивільну справу за позовом кредитної спілки «СуперКредит» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, кредитна спілка «СуперКредит», звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, вказуючи, що у відповідності до умов договору кредитної лінії №СК56/017/17/158/06СЗ від 08 серпня 2017 року банк надав відповідачці кредит у розмірі 5000,00 грн. Однак, відповідачка порушила зобов’язання за кредитним договором, внаслідок чого має прострочену заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідачки в розмірі 4887,12 грн., що складається з: 1602,11 грн. – прострочене тіло кредиту; 3262,01 грн. – заборгованість по сплаті процентів за період з 22 грудня 2017 року по 04 грудня 2018 року та 23,00 грн. - кошти, витрачені на листування.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 19 грудня 2018 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано відповідачці протягом п’ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали надіслати відзив на позовну заяву.

Як встановлено з поштового повідомлення, відповідачка 26 грудня 2018 року отримала ухвалу суду, однак, станом на 29 січня 2019 року відзиву на позовну заяву суду не надіслала

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

08 серпня 2017 року між кредитною спілкою «СуперКредит» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №СК56/017/17/158/06СЗ про надання позичальнику фінансового кредиту у розмірі 5000 грн. на умовах строковості, платності та забезпеченості зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 78 % річних, строком на 36 місяців, з кінцевим терміном повернення кредиту та процентів за його користування 08 серпня 2019 року.

09 серпня 2017 року сторони уклали додатковий договір №1 до кредитного договору кредитної лінії №СК56/017/17/158/06СЗ від 08 серпня 2017 року, яким погодили графік платежів по кредиту та відсотках за кредитним договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За заявою відповідачки ОСОБА_1 від 09 серпня 2017 року, позивачем кредитні кошти згідно кредитного договору №СК56/017/17/158/06СЗ від 08 серпня 2017 року у сумі 5000 грн. переказано на реквізити карткового рахунку у ПриватБанк, що підтверджується платіжним дорученням №10779 від 09 серпня 2017 року.

Відповідачка ОСОБА_1, як позичальник, зобов’язувалась повернути кредит в порядку і на умовах, визначених вказаним договором з кінцевим терміном погашення кредиту 08 серпня 2019 року (п.5.1 кредитного договору).

Відповідно до п.п.10 п.2.4 кредитного договору, позичальник зобов'язаний проводити сплату нарахованих процентів і погашення частини кредиту щомісяця не пізніше 08 числа вказаного у додатковому договорі.

Згідно п.3.1 вищевказаного кредитного договору кредит надається відповідачу у національній валюті, після підписання договору готівкою в касі кредитодавця або шляхом безготівкового перерахування коштів за дорученням позичальника.

Підпунктом 2 пункту 2.4 даного договору передбачено, що позичальник зобов’язаний повертати кредит та сплачувати нараховані проценти в порядку, визначеному розділом 3 договору.

Відповідно до п.3.2 договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок суми кредиту за фактичну кількість календарних днів користування кредитом.

Однак, відповідачкою ОСОБА_1 не виконуються зобов’язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом.

З долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості слідує, що відповідачка ОСОБА_1 по кредитному договору №СК56/017/17/158/06СЗ від 08 серпня 2017 року, станом на 04 грудня 2018 року допустила заборгованість в сумі 4864,12 грн. в тому числі: тіло кредиту – 1602,11 грн., сума процентів за користування кредитом – 3262,01 грн.

Оскільки відповідачка не виконувала зобов’язання за кредитним договором, 21 вересня 2018 року позивачем направлено їй лист №2103/18, згідно якого повідомлено про наявну заборгованість та запропоновано добровільно погасити заборгованість за кредитним договором, у зв’язку з чим позивачем понесені витрати на листування в розмірі 19 грн. , що підтверджується списком №11 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства і в установлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо за договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилося, та сплати процентів, належних йому.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що право позивача порушене і підлягає захисту, а тому позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідачки ОСОБА_1 в користь позивача заборгованість за кредитним договором №СК56/017/17/158/06СЗ від 08 серпня 2017 року в розмірі 4864,12 грн.

У відповідності до ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в сумі 1762, 00 грн. підлягають стягненню з відповідачки.

Вимоги щодо стягнення з відповідачки витрачених коштів на листування в сумі 23,00 грн. до задоволення не підлягають, оскільки такі витрати відповідно до ст. 133 ЦПК України, не є судовими витратами.

На підставі ст.ст. 526, 530, 549, 610 - 612, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки м.Борщів, вул.Катукова,23/2 Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_1, в користь кредитної спілки «СуперКредит», 02140, м.Київ вул.П.Григоренка, 39 б, оф.123, заборгованість за кредитним договором №СК56/017/17/158/06СЗ від 08 серпня 2017 року в сумі 4864 (чотири тисячі вісімсот шістдесят чотири) грн. 12 коп., що складається з: 1602,11 грн. – прострочене тіло кредиту; 3262,01 грн. – заборгованість по сплаті процентів за період з 22 грудня 2017 року по 04 грудня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки м.Борщів, вул.Катукова,23/2 Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_1, в користь кредитної спілки «СуперКредит», 02140, м.Київ вул.П.Григоренка, 39 б, оф.123, сплачений судовий збір в сумі - 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги через Борщівський районний суд Тернопільської області до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29 січня 2019 року.

Суддя