Ухвала суду № 79478382, 29.01.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/322/19

Провадження № 1-кс/645/346/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді – Бабкової Т.В.,

при секретарі судового засідання – Малій О.Л.,

за участю прокурора – Кобзар-Куриляк О.О.,

підозрюваного – ОСОБА_1,

законного представника – ОСОБА_2

захисника – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ Немишлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4, погоджене з прокурором Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_5, по кримінальному провадженню № 12019220460000182 від 24.01.2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, студента ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, без реєстрації місця проживання, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

встановив:

28 січня 2019 року до Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Немишлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4, погоджене з прокурором Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_5, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

24 січня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

З клопотання вбачається, що 24.01.2019 року, приблизно о 04 год. 30 хв., неповнолітній ОСОБА_1 разом зі своїм знайомим ОСОБА_6, знаходячись на перехресті вулиці Немишлянська та проспекті Тракторобудівників в м. Харкові, побачили торгівельний кіоск «Кулиничі», де здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП «Слюнін Олексій Віталійович» (код ЄРДПОУ НОМЕР_1). У приміщенні вказаного торгівельного кіоску на робочому місці знаходилась раніше не знайома ОСОБА_1 та ОСОБА_6 – продавець ОСОБА_7 В цей час у ОСОБА_1 та ОСОБА_6 виник злочинний намір на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, за попередньою змовою групою осіб. З метою реалізації свого злочинного наміру, розподіливши ролі між собою ОСОБА_1 та ОСОБА_6 підійшли до торгівельного вікна вказаного кіоску та постукали у нього. ОСОБА_7 вважаючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 бажають придбати товар відчинила торгівельне вікно. В цей час ОСОБА_1 та ОСОБА_6 діючи умисно, відкрито, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, з метою реалізації спільного злочинного наміру на відкрите викрадення чужого майна скориставшись тим, що вікно кіоску відчинено залізли через нього у середину торгівельного кіоску, таким чином проникнувши у інше приміщення.

Так, знаходячись у приміщенні торгівельного кіоску ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_7 та узявши її за руки повідомив, щоб вона не кричала, та що їм потрібна лише каса. В цей час ОСОБА_1 підійшов до прилавку та відчинивши касовий апарат дістав з відти, тим самим відкрито викрав, грошові кошти у сумі 1609 грн., що належать ФОП «Слюнін Олексій Віталійович».

Після чого ОСОБА_1 разом з ОСОБА_6 вийшли з приміщення торгівельного кіоску та з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ФОП «Слюнін Олексій Віталійович» матеріальний збиток на суму 1609 грн.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_3 заперечував проти обрання відносно неповнолітнього ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, посилаючись на відсутність у неповнолітнього постійного місця проживання.

Неповнолітній підозрюваний ОСОБА_1 свою причетність до подій злочину, що мало місце 24.01.2019 року не заперечував. Проти задоволення клопотання слідчого заперечував, пояснивши, що позбавлений можливості належним чином виконувати запропонований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: м.Харків. АДРЕСА_1, в зв’язку з тим, що власником вказаної квартири співмешканець його матері, з яким у ОСОБА_1 склалися неприязні стосунки, ключів від квартири ОСОБА_8 не має, власник квартири проти його проживання в ній заперечує, іншого житла ОСОБА_8 не має, а тому кожного дня мешкає в різних місцях у знайомих.

Мати неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_1, визнана його з законним представником, вказані обставини підтвердила. Пояснила, що через матеріальні труднощі вона продала квартиру у Дніпропетровській області та разом з ОСОБА_1 переїхала до м. Харкова. Реєстрації постійного місця проживання ані вона, ані її син, не мають. На теперішній час вона тимчасово мешкає у співмешканця за адресою: АДРЕСА_2,проте ОСОБА_1 ключів від цієї квартири не має, власник квартири проти його проживання в ній заперечує, а тому кожного дню ОСОБА_1 мешкає в різних місцях у знайомих, інколи приходить до матері та вона його годує.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до наступного.

Встановлено, що на підставі заяви потерпілої ОСОБА_9 від 24.01.2019 року Немишлянським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області 24.01.2019 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220460000182 про вчинення 24.01.2019 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

24.01.2019 року неповнолітньому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, відносно потерпілої ОСОБА_9 та ФОП «Слюнін Олексій Віталійович» 24.01.2019 року при обставинах, що викладені в ухвалі вище.

Матеріали, додані до клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри, що в діях неповнолітнього ОСОБА_1 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Дані обставини підтверджені наданими суду доказами, зібраними у кримінальному провадженні, та не заперечуються самим ОСОБА_1

Свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при вищезазначених обставинах ОСОБА_1 визнає.

Відповідно до положень ч.1 ст. 492 КПК України за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених ст.177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені ст. 178 КПК України.

Положеннями ст.181 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з’являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на неї зобов’язань, використовувати електронні засоби контролю.

Слідчим суддею встановлено, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, передбачає покарання у виді позбавлення волі.

В той же час однією із найважливіших умов застосування домашнього арешту є наявність у підозрюваного (обвинуваченого) постійного місця проживання.

В той же час слід зазначити, що обрання будь-якого запобіжного заходу не буде ефективним, якщо його застосування є неконтрольованим, що унеможливлює досягнення мети, передбаченої ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме “…забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків…”.

За таких обставин, вирішуючи питання про обрання домашнього арешту, слідчий суддя повинен враховувати реальну можливість його виконання.

Як встановлено в судовому засіданні житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3, на праві власності належить ОСОБА_10 – 1/ 2 частина на підставі договору дарування від 14.08.2005 року.

В процесі розгляду клопотання встановлено, що мати неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_1 через матеріальні труднощі продала квартиру у Дніпропетровській області та разом з неповнолітнім ОСОБА_1 переїхала до м.Харкова. Реєстрації постійного місця проживання ані ОСОБА_2, ані неповнолітній ОСОБА_1 не мають, постійним місцем проживанням неповнолітня дитина не забезпечена. На теперішній час ОСОБА_2 тимчасово мешкає у співмешканця за адрсеою: АДРЕСА_2,проте неповнолітній ОСОБА_1 ключів від цієї квартири не має, власник квартири проти його проживання в ній заперечує, а тому кожного дню ОСОБА_1 мешкає в різних місцях у знайомих, інколи приходить до матері та вона його годує. Батько неповнолітнього ОСОБА_1 мешкає у Дніпропетровській області та із сином не спілкується.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими заперечення захисту підозрюваного, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є неприпустимим, оскільки в даному випадку будуть порушені конституційні права власника квартири за адрсеою: АДРЕСА_2, а також відсутня реальна можливість виконання цього запобіжного заходу.

Поряд з цим встановлено, що позбавлений постійного місця проживання та догляду неповнолітній підозрюваний ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні й інших кримінальних правопорушень, розгляд яких відбувається в Орджонікідзевському районному суді м.Харкова ( ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України), в Московському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ( ч.3 ст.186 КК України), тобто обґрунтовані ризики органу досудового розслідування, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ті обставини, що неповнолітній ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, є підставою вважати доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Проте, самі по собі ці обставини не можуть бути безспірною підставою для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки тяжкість вчиненого кримінального порушення мають враховуватися судом у сукупності з усіма обставинами справи, встановленими під час розгляду справи по суті.

Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурором не доведено реальну наявність частини ризиків, на які в своєму клопотанні посилається слідчий, та не надано докази, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п.1, 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті , слідчий суддя, має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені ч. 5 цієї статті.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід як особисте зобов’язання, на даний час зможе в достатній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Клопотання слідчого СВ Немишлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Застосувати відносноОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, студента ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, без реєстрації місця проживання, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Повідомити ОСОБА_1, що він зобов'язаний:

· прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

· повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання, яким є адреса: АДРЕСА_4.

Роз'яснити, що в разі невиконання ОСОБА_1 вказаних обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Контроль за виконанням особистого зобов'язання на час досудового розслідування покласти на слідчого, а на час перебування справи в провадженні суду - на прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Т.В. Бабкова

Копію ухвали отримав, про покладені на мене

обов'язки та наслідки їх невиконання повідомлений.

«____»____2019 р. ___ год. __хв. ______ /ОСОБА_1Ю./