Рішення № 7947829, 26.10.2009, Київський районний суд м. Сімферополя

Справа № 2-4030/09

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2009 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі:

Головуючого, судді Харченко І.О.

при секретарі Мевлюдовій Ф.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ЗАТ комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в:

ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки – квартиру № 2, що розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Кечкеметська буд. № 194 та виселення відповідачки ОСОБА_1 із вказаної квартири. Свої вимоги мотивували тим, що 01.03.2007 року між ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір. За умовами даного договору Банком був виданий відповідачці кредит в сумі 57820,00 доларів США строком до 01.03.2027 року зі сплатою 12,0 % річних за користування кредитом. За умовами договору відповідачка ОСОБА_1 зобов’язана щомісяця здійснювати сплату платежу для погашення заборгованості, відсотків, комісії та інших витрат. Станом на 03.02.2009 р. відповідачка має заборгованість у розмірі 50117,08 доларів США, що складається з – заборгованості за кредитом у розмірі 48030,37 доларів США; заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 1810,07 доларів США; заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 196,00 доларів США та пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за кредитним договором у розмірі 80,64 доларів США.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ПриватБанк і ОСОБА_1 07.03.2007 року уклали договір іпотеки, за яким Відповідачка надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: двохкімнатну квартиру № 2, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська буд. 194. Позивач просить в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити Відповідачку з квартири № 2, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська буд. 194.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав заяву, в якій підтримала позовні вимоги у повному обсязі. При неявки до суду відповідача просила розглянути справу в заочному порядку.

Відповідачка у судове засідання не з’явилася, про причину відсутності суду не повідомила. Про час та місце слухання справи була належним чином повідомлена, про що у справі є докази.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 УПК України, якщо у суду немає відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів ( постановляє заочне рішення).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача, оскільки мається достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін.

Вивчивши матеріали справи, докази, надані на підставі ст.ст. 10, 60 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 01.03.2007 року між ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № SI20GK00001274. За умовами даного договору Банком був виданий відповідачці кредит в сумі 57820,00 доларів США строком до 01.03.2027 року зі сплатою 12,0 % річних за користування кредитом. За умовами договору відповідачка ОСОБА_1 зобов’язана щомісяця здійснювати сплату платежу для погашення заборгованості, відсотків, комісії та інших витрат.

В порушення кредитного договору, відповідачка не погашає суму кредиту, відсотки, комісії. Станом на 03.02.2009 року відповідачка має заборгованість у розмірі 50117,08 доларів США, що складається з – заборгованості за кредитом у розмірі 48030,37 доларів США; заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 1810,07 доларів США; заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 196,00 доларів США та пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за кредитним договором у розмірі 80,64 доларів США.

За встановленими загальними правилами виконання зобов’язань, що передбачені ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань. Як встановлено судом, заборгованість, яка утворилася станом на 03.02.2009 року та становить 50117,08 доларів США, відповідачем за умовами договору до теперішнього часу не погашається, ому судом дана обставина розцінюється, як одностороння відмова від виконання зобов’язань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1069 ЦК України, права та обов’язки сторін, пов’язані з кредитуванням, визначаються положеннями про позику та кредит (параграф 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом. Представлений позивачем розрахунок заборгованості відповідачки у суду не викликає сумнів про наявність в неї заборгованості перед позивачем. Частиною 2 ст. 1050 ЦК передбачено, що наслідками порушення відповідачкою щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Оскільки за умовами договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору щодо погашення кредиту не встановлено інших умов, суд вважає, що за встановлених обставин, вимоги позивача відповідають умовам укладеного договору та положенням діючого законодавства.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що між сторонами в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 07.03.2007 року було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, за яким Відповідачка надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: двохкімнатну квартиру № 2, яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Кечкеметська буд. 194.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

На підставі статті 586 ЦК України, при невиконанні зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмету застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов’язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України – звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідач підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Оскільки судом встановлено, що відповідачем неналежним чином виконувалися умови кредитного договору, у зв’язку з чим й встановилася заборгованість в розмірі 385901,52 гривні (що за курсом 7,7 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/64 від 18.02.2009 року відповідає 50117,08 доларів США) й до тепер вона не погашена, то суд вважає, що існують всі підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки це у повному обсязі задовольнить вимоги банку.

Проаналізувавши вищенаведене суд дійшов висновку, що оскільки на день винесення судом рішення вимоги позивача не виконані, порушення умов кредитного договору не усунені, то у Позивача виникло передбачене договором іпотеки право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки.

Оскільки за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки – квартиру № 2, що розташована за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська № 194, суд вважає необхідним визначити відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» спосіб реалізації предмету іпотеки, а саме звернути стягнення на квартиру № 2, що розташована за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська № 194, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ЗАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація – це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається стягнення, буде перешкоджати реалізації предмета іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

З цих підстав суд вважає можливим виселити ОСОБА_1, яка зареєстрована і проживає у квартирі, розташованій за адресою: Автономна АДРЕСА_2, зі зняттям її з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Сімферополь.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, відповідачем має бути відшкодовані позивачу сплачений судовий збір у розмірі 1708,50 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у Київському районному суді м. Сімферополя АР Крим у розмірі 30,00 гривень.

На підставі ст. 509, 525-527, 570, 575, 586, 590, 612, 1050, ч. 2 1054, ЦК України, ст. 12, 33, 39 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 Житлового кодексу України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» , керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, с у д -

В И Р І Ш И В :

Позов ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки – задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SI20GK00001274 від 01.03.2007 року в розмірі 385901,52 грн., що за курсом 7,7 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/64 від 18.02.2009 року відповідає 50117,08 доларів США, звернути стягнення на двокімнатну квартиру № 2, яка розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська буд. 194, яка належить відповідачці ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 01.03.2007 року та зареєстрована у реєстрі за номером 475, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу

Виселити ОСОБА_1, яка зареєстрована і проживає у квартирі, розташованій за адресою: Автономна АДРЕСА_2, зі зняттям її з реєстраційного обліку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1700 грн. та 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд м. Сімферополя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: