Рішення № 79477456, 29.01.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/5351/18

Провадження № 2/639/458/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Труханович В.В.,

за участю секретаря - Кричевської В.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу №639/5351/18 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ :

25 вересня 2018 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якій просив суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, що зареєстрована за ОСОБА_4, після смерті якої спадщину прийняла, але не оформила ОСОБА_3.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.01.2007 року двокімнатна квартира АДРЕСА_1, належала його прабабці, ОСОБА_4, 1/3 частка, та його бабці, ОСОБА_3, 2/3 частки.

29 червня 2002 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Лічевецькою Л.Г. було посвідчено заповіт, яким ОСОБА_4 належну їй 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, заповіла своїй дочці, ОСОБА_3.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

Спадщину ОСОБА_3 прийняла, подала заяву про прийняття спадщини до Чернобаївської держнотконтори, але не оформила за собою право власності.

09 серпня 2011 року державним нотаріусом П'ятої Харківської державної нотаріальної контори, Кожушною Л.М. було посвідчено договір довічного утримання (догляду), укладеного між відчужувачем, ОСОБА_3 та позивачем, набувачем, ОСОБА_1. Внаслідок даного договору право власності 2/3 частини квартири, 29.08.2011 року було зареєстровано за позивачем. Ініціатором укладання договору довічного утримання була ОСОБА_3, так як вона на той час внаслідок стану здоров'я потребувала сторонньої допомоги і бажала, щоб позивач не тільки піклувався про неї, а й проживав разом з нею.

Після укладання договору і до кінця життя бабусі ОСОБА_1 проживав разом з нею, піклувався про неї. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.?

Спадкоємцем першої черги після її смерті був її син, батько позивача, ОСОБА_8. Але він на спадщину не претендував, так як не заперечував право позивача на квартиру і тому з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер. Єдиним спадкоємцем після його смерті є позивач, ОСОБА_1.

31.08.2018 року позивач звернувся до Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька, ОСОБА_8 на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, але оскільки у нього відсутні правоустановлюючі документи на квартиру і 1/3 частка вищевказаної квартири зареєстрована за його прабабкою, ОСОБА_4, у вчиненні нотаріальної дії позивачу відмовлено.

Після померлої ОСОБА_3 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини позивач не звертався, так як я не був спадкоємцем першої черги.

Позивач зазначає, що він постійно проживав на протязі двох років до смерті спадкодавця разом з нею в квартирі АДРЕСА_1 і тому вважається таким, що прийняв спадщину.

Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою.

УхвалоюЖовтневого районного суду м. Харкова від 26 вересня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Призначено підготовче судове засідання.

Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення доказів - задоволено.

Витребувано із П'ятої Харківської державної нотаріальної контори інформацію щодо того хто звертався із заявою про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та яка на час смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

17 жовтня 2018 року від представника відповідача - Харківської міської ради, надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на те, що оскільки родинний зв'язок між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 не підтверджено належними та допустимими доказами, то й взагалі неможливо і стверджувати, що останній відноситься до спадкоємців п'ятої черги.

Окрім того, представник відповідача зазначає, що в матеріалах справи відсутні документи, про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті ОСОБА_1 було зареєстровано за однією адресою із спадкодавцем, інших належних та допустимих доказів на підтвердження факту постійного проживання позивача разом із ОСОБА_3 на момент смерті немає, а отже позивач фактично не прийняв спадщину.

Також, враховуючи той факт, що рідний батько позивача - ОСОБА_8 не звернувся у шестимісячний строк для прийняття спадщини до нотаріуса, то і його слід вважати таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3. На виконання вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_8 на власний розсуд скористався своїм правом щодо неприйняття спадщини та ще й залишив заповіт не на користь свого сина. Тому доводи ОСОБА_1, що його батько не звернувся до нотаріуса у встановлений законом строк через те, що не заперечував право сина на частину спірної квартири - не мають ніякого юридичного значення.

07 листопада 2018 року від позивача по справі надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що він постійно проживав на протязі двох років до смерті спадкодавця ОСОБА_3 разом з нею у квартирі АДРЕСА_1, що є підтвердженням того, що спадщину він прийняв відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, як спадкоємець, який постійно проживав сумісно із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо на протязі строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не заявив про відмову від неї. Від спадщини позивач не відмовлявся.

15 листопада 2018 року від представника Харківської міської ради надійшли заперечення, в яких він посилається на те, що надана позивачем копія свідоцтва про його народження є недопустимим доказом на підтвердження факту родинних відносин між позивачем та померлою ОСОБА_3 В матеріалах справи відсутні відомості, про те, що місце проживання спадкоємця - позивача на день смерті ОСОБА_1 було зареєстровано за однією адресою із спадкодавцем. Договір довічного утримання дає лише можливість та право позивачу проживати за вказаною адресою спірної квартири, а також покладає на нього обов'язок по її довічному утриманні. Інших належних та допустимих доказів в матеріалах цивільної справи немає. Враховуючи те, що в матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження факту постійного проживання із спадкодавцем, то на виконання вимог, закріплених у ст. ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ОСОБА_1 зобов'язаний був звернутись у шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, а отже його слід вважати таким, що не прийняв спадщину. Доводи ОСОБА_1, що його батько не звернувся до нотаріуса у встановлений законом строк через те, що не заперечував право сина на частку спірної квартири - не мають ніякого юридичного значення.

УхвалоюЖовтневого районного суду м. Харкова від 23 листопада 2018 року закрито підготовче провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Призначено справу до судового розгляду в судове засідання.

24 січня 2019 року від позивача по справі надійшли пояснення по суті позовних вимог, в яких він посилався на обставини викладені у позовній заяві.

Позивач та його представник - ОСОБА_2, яка діє на підставі Ордеру серії ХВ №000082 від 09.09.2018 року, в судовому засіданні заявлений позов підтримали в повному обсязі, просили суд його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_4 - 1/3 частина та ОСОБА_3 - 2/3 частини, що вбачається з Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.01.2007 року № 13329113 (а.с. 7)

09 серпня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено Договір довічного утримання, посвідчений державним нотаріусом П'ятої Харківської державної нотаріальної контори, Кожушною Л.М., відповідно до якого до ОСОБА_1 перейшло право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1. (а.с. 15-16, 17)

Як вбачається з технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_4, позивачеві - ОСОБА_1 належить 2/3 частини вказаної квартири, а ОСОБА_4 належить 1/3 частина квартири. (а.с. 18-21)

Крім того, судом було встановлено, що 29 червня 2002 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Лічевецькою Л.Г. було посвідчено заповіт, яким ОСОБА_4 належну їй 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, заповіла своїй дочці, ОСОБА_3. (а.с. 14)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується Свідоцтвом про Смерть Серії НОМЕР_2, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції Черкаської області 08.11.2005 року. (а.с. 10)

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ст. 1223 ЦК).

Судом було встановлено, та проти цього не заперечував позивач, що на момент смерті ОСОБА_4 проживала у м. Черкаси.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Частиною 1 ст. 1223 встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. (ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України)

В судовому засіданні було встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 на момент смерті проживала у м. Черкаси, а спадкоємець - ОСОБА_3 у м. Харкові, отже остання мала звернутися до нотаріальної контори у встановлені ч.1 ст. 1270 ЦК України строки з заявою про прийняття спадщини за місцем проживання спадкодавця.

Однак, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що ОСОБА_3 зверталась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, а отже, її не можна вважати такою, що прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_3, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 14 серпня 2013 року. (а.с. 8)

Як зазначалося у рішенні вище, ст. ст. 1216, 1217 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом

За життя ОСОБА_3 заповіту не залишила.

Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З матеріалів справи вбачається, що спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 є її син, ОСОБА_8. (а.с. 55)

З відповіді П'ятої Харківської державної нотаріальної контори від 04.10.2018 року вбачається, що згідно алфавітних книг обліку спадкових справ і книг обліку та реєстрації спадкових справ П'ятої харківської державної нотаріальної контори, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, заяви про прийняття та про відмову від прийняття спадщини не подавалися, спадкова справа не заводилася. (а.с. 34)

Отже, спадкоємець ОСОБА_8 спадщину після смерті своєї матері - ОСОБА_3 не прийняв та не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_4, виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 19 липня 2016 року. (а.с. 9)

Позивач просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті його бабусі ОСОБА_3 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, що зареєстрована за ОСОБА_4, після смерті якої спадщину прийняла, але не оформила ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1268, ч.1 ст. 1269 та ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З відповіді П'ятої Харківської державної нотаріальної контори від 04.10.2018 року вбачається, що згідно алфавітних книг обліку спадкових справ і книг обліку та реєстрації спадкових справ, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, заяви про прийняття та про відмову від прийняття спадщини не подавалися, спадкова справа не заводилася. (а.с. 34)

31.08.2018 року позивач звернувся до Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька, ОСОБА_8 на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, але оскільки у нього відсутні правоустановлюючі документи на квартиру і 1/3 частка вищевказаної квартири зареєстрована за його прабабкою, ОСОБА_4, у вчиненні нотаріальної дії позивачу відмовлено. (а.с. 5-6)

Відповідно до п.1.2, п.4,12, п.4,14, п.4,15, п.4.18 глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом МЮУ 22.02.2012 року за №296/5, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що підтверджують право власності на майно, що належить спадкодавцю.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Позивач посилається на те, що на момент смерті ОСОБА_3 він постійно проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_1, а отже вважає себе таким, що прийняв спадщину у відповідності до вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України.

Суд не погоджується з даним ствердженням позивача, оскільки воно спростовуються наступним.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 з 15.05.2007 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5. (а.с. 13)

В пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», роз'яснено судам, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак позивачем не було надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що на момент смерті ОСОБА_3 він постійно проживав разом з нею за однією адресою.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_1 в установлений законом строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не звернувся.

Отже, оскільки судом було встановлено, що на момент смерті ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 не проживав із нею за однією адресою, та в установлений законом строк не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення з заявою про прийняття спадщини, а тому вважається таким, що не прийняв її.

Окрім того, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В свою чергу, ОСОБА_3, на момент її смерті, спадщину після смерті ОСОБА_4 не прийняла. Отже їй, як спадкодавцеві на момент відкриття спадщини не належала на праві власності 1/3 частина квартири АДРЕСА_1, яка і не може бути частиною спадкового майна.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом слід відмовити.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 259, 265 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1221, 1223, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ :

У задоволені позову ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5

Відповідач: Харківська міська рада, розташована за адресою: м. Харків, майдан Конституції,7.

Повний текст рішення складено 29.01.2019 року.

Суддя В. В. Труханович