Ухвала суду № 79465130, 25.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/1526/19

Провадження № 1-кс/520/1197/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Притули Є.С., захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12018160000000848 від 18.12.2018 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого завідувачем звалища на КП «Одескомунтранс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді завідувача звалищем – Полігону твердих побутових відходів – 2, у період з 04.10.2018 по 18.12.2018, вступив у злочинну змову з службовими особами КП «Одескомунтранс», якими спільно з ним розроблено та втілено у життя злочинну схему, спрямовану на систематичне незаконне збагачення, шляхом висунення на адресу представників підприємств та фізичним особам-підприємцям, які забезпечують діяльність у сфері поводження з відходами неправомірних вимог про необхідність передачі неправомірної вигоди за приймання, розміщення, складування, захоронення, збирання твердих побутових відходів на полігоні ТПВ-2 за адресою: м. Одеса, вул. Хутірська, 70, а також за умов передачі неправомірної вигоди не створення перешкод у їх діяльності, у тому числі шляхом обов’язкового обліку кількості та видів відходів, пропуску на територію вантажівок за відсутності супровідних документів.

З метою реалізації злочинних намірів, ОСОБА_2 спільно з іншими службовими особами КП «Одескомунтранс» визначено незаконний фіксований тариф за ввезення (фактично приймання, розміщення, складування, захоронення) твердого побутового сміття у розмірі 200 гривень за кожний вантажний автомобіль, який в’їхав на територію ТПВ-2 та у розмірі 500 гривень за збирання і заготівлю власними силами відходів, як вторинної сировини, за кожну вантажівку, якою їх вивезено.

ОСОБА_2 за попередньою змовою з іншими службовими КП «Одескомунтранс» 16.01.2019 висунув вимогу представнику особи-підприємця ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про необхідність передачі неправомірної вигоди не за кожний автомобіль окремо, як це обумовлено раніше, а частинами, які будуть розраховуватись за чорновими записами про кількість в’їздів/виїздів вантажівок підприємця, із зазначенням їх реєстраційних номерів.

Реалізуючи спільний злочинний намір у період з 16.01.2019 по 22.01.2019 ОСОБА_2, діючи у порушення п.п. 2.1, 2.2, 2.5, 2.7 та 2.8 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 № 435, тобто без укладання договору на надання послуг із захоронення побутових відходів із підприємцем ОСОБА_5, за відсутності товарно-транспортних накладних, дорожніх листів у водіїв, без фактичного визначення ваги, виду, якісних властивостей відходів та без їх обліку, допустив на територію вказаного полігону дванадцять вантажівок з відходами, вказавши конкретні місця для здійснення їх розвантаження.

З метою одержання неправомірної вигоди ОСОБА_2 о 17 год. 12 хв. 18.01.2019 та о 17 год. 30 хв. 22.01.2019 із використанням телефонного застосунку «Viber» направлено ОСОБА_6 два текстові повідомлення із кількістю вантажівок та їх реєстраційними номерами, а також власними розрахунками розмірів неправомірної винагороди, які підлягають передачі.

Поряд з цим, у період з 24.12.2018 по 22.01.2019 ОСОБА_2 за вказівками його спільників - службових осіб КП «Одескомунтранс», у порушення п. 1.6 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, допущено представника підприємця ОСОБА_5 - ОСОБА_6 до збирання відходів, як вторинної сировини, яким здійснено 17 виїздів автотранспорту з території полігону, завантаженого відсортованими відходами, у розрахунку по 500 гривень за кожний автомобіль.

Завершуючи злочинний намір ОСОБА_2, 23.01.2019 о 13 год., діючи за попередньою змовою з іншими службовими особами КП «Одескомунтранс» та перебуваючи на території полігону ТПВ-2 за адресою: м. Одеса, вул. Хутірська, 70, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 2400 грн. за усі здійснені ОСОБА_6 ввезення відходів на територію звалища та 23.01.2019 о 14 год. 10 хв., знаходячись на тому ж місці, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 6500 грн. за усі здійснені вивезення відходів, як вторинної сировини.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання наявністю ризиків у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу в майбутньому на свідків в рамках даного кримінального провадження, вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні долучив протокол додаткового допиту свідка (заявника), а також повістку про виклик ОСОБА_7 для вручення повідомлення про підозру. Клопотання просив задовольнити, вказавши, що пред’явлена підозра є обґрунтованою, ризики наявні, що свідчить про доцільність застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, зазначив, що на даний час, через брак часу, не допитано всіх свідків, зокрема підпорядкованих ОСОБА_2 працівників, що свідчить про наявність ризику можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на таких осіб. В зв’язку з тим, що під час затримання було вилучено грошові кошти у розмірі 20 000 гривень, що може свідчити про те, що ОСОБА_2 можливо причетний й до вчинення ряду інших подібних протиправних дій, існує ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення. Крім того, існує ризик того, що ОСОБА_2 може знищити чи підробити документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема, реєстраційні журнали та договори. Враховуючи значний суспільний резонанс, викликаний можливим вчинення корупційного кримінального правопорушення, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, просив обрати заставу у розмірі 2 000 000 гривень.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, долучивши характеризуючі документи підозрюваного. Крім того, захисник в судовому засіданні просив врахувати, що підозрюваний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має позитивні характеристики, постійне місце проживання та реєстрації, на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючу дружину та бабусю. Ризики стороною обвинувачення зазначені формально, не підтверджуються жодними доказами. Факт вчинення кримінального правопорушення також не підтверджується. Клопотання саме по собі невмотивоване. З урахуванням викладеного, в задоволенні клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив відмовити та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Крім того, захисник долучив письмові заперечення на клопотання.

Підозрюваний в судовому засідання з пред’явленою йому підозрою не погодився, просив не застосовувати відносно нього запобіжний захід у вигляд тримання під вартою.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, а також матеріали, надані в судовому засіданні, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могли вчинити правопорушення.

У рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, про що складено письмове повідомлення про підозру, яке 24.01.2019 року було вручено ОСОБА_2

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в повній мірі підтверджується долученими до клопотання матеріалами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 19.12.2018 року, статутом КП «Одескомунтранс», посадовою інструкцією завідувача звалищем ОСОБА_2, протоколом освідування ОСОБА_2 від 23.01.2019 року, протоколом огляду місця події від 23.01.2019 року, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_6 від 24.01.2019 року, корінцями повісток про виклик ОСОБА_7, а також іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Таким чином, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за яке законом передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років з конфіскацією майна, беручи до уваги, що за вказану категорію злочинів законом не передбачено можливість застосування ст.ст. 69, 75 КК України, внаслідок чого у випадку подальшого визнання підозрюваного винним у інкримінованому йому злочині до нього може бути застосовано виключно реальне покарання, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Враховуючи, що підозрюваний обіймає посаду завідуючого звалища, до посадових обов’язків якого входить, зокрема, керування роботою працівників звалища, визначення оптимальних маршрутів руху автотранспорту на звалищі, організація розробки матеріалів для укладання виробничо-технічних договорів про прийняття побутових відходів, враховуючи, що не всі особи, які можуть повідомити важливі обставини в рамках даного кримінального провадження встановлені та допитані як свідки, серед яких можуть бути працівники звалища, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику можливого незаконного впливу підозрюваного на свідків в рамках даного кримінального провадження, зокрема на працівників звалища, а також знищення реєстраційних журналів, підробки договорів про надання послуг із захоронення побутових відходів з підприємцем ОСОБА_5 (які насправді не укладалися).

Крім того, беручи до уваги вищевикладені обставини у сукупності, враховуючи, що під час затримання було вилучено грошові кошти у розмірі 20 000 гривень, що може свідчити про те, що ОСОБА_2 можливо причетний й до вчинення ряду інших подібних протиправних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що існує також ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини у сукупності, беручи до уваги характеризуючі дані підозрюваного, обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та наявні ризики, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, при цьому більш м’який запобіжний захід не здатний запобігти вищевказаним ризикам, які встановлені в судовому засіданні.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, суспільний резонанс такого кримінального правопорушення та ступінь його небезпеки для всієї сфери державного управління, беручи до уваги встановлені в судовому засіданні ризики, покарання, яке загрожує підозрюваному, у випадку визнання останнього винним у його вчиненні, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у вигляді 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов’язків, у випадку її внесення.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12018160000000848 від 18.12.2018 року відносно ОСОБА_2 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 обов’язків, передбачених КПК України в розмірі 576 300 (п'ятсот сімдесят шість тисяч триста) гривень.

Роз’яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № 37317035005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – Державна казначейська служба України, МФО – 820172, отримувач - ТУ ДСА України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_2 строком до 24.03.2019 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту фактичного затримання, а саме з 14 години 17 хвилин 23.01.2019 року, та припиняє свою дію о 14 годині 17 хвилин строком до 24.03.2019 року, в межах строків досудового розслідування.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.