Рішення № 79464066, 28.01.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4549/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єресько Л.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

18 грудня 2018 року ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (надалі - відповідач), де просить:

- визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, яка виразилась в не призначенні позивачу одноразової допомоги як військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням позивачем обов'язків військової служби по захисту Вітчизни відповідно до пп.1 п.6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, війсковозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності ІІ групи;

- зобов'язати Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України призначити позивачу та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, передбачену пп.1 п.6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, війсковозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року, як інваліду війни другої групи, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням позивачем обов'язків військової служби по захисту Вітчизни.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що на підставі наказу від 27-Ф від 14.11.2018 йому призначено та виплачено одноразову грошову допомогу на підставі пп. 2 п. 6 Порядку № 975 від 25.12.2013 в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року. Зазначив, що не погоджується із вказаним розміром, оскільки інвалідність позивача настала внаслідок захворювань, повязаних із виконанням обовязків військової служби по захисту Батьківщини.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

11.01.2019 до суду надійшов відзив на позов (а.с. 37-41), у якому відповідач, не погоджуючись із позовними вимогами, зазначив, що за довідкою МСЕК причина інвалідності ОСОБА_1 («захворювання, так, пов'язані із захистом Батьківщини») не співпадає із причиною інвалідності, яка дає право на виплату одноразової грошової допомоги у 300- кратному прожитковому мінімумі, встановленому законом для працездатних осіб на 1 січня відповідно до пп.1 п. 6 Порядку № 975 від 25.12.2013. Зазначили, що рішення про виплату одноразову грошову допомогу прийнято на підставі висновку 3 територіального Одеського вузла урядового зв'язку щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності військовослужбовцю Дерспецзв'язку від 23.10.2018 та документальних матеріалів з урахуванням висновків чинного законодавства.

За змістом частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто у порядку письмового провадження, у зв'язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач в період з 05.02.2015 по 07.03.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції у н.п. Зелене поле, Великоновосілківського району, Донецької області, що підтверджується копією довідки № 164 від 30.07.2018 (а.с. 7).

У витязі зі Свідоцтва про хворобу № 302 за результатами огляду ОСОБА_1, госпітальною ВЛК військової частини А3114 прийнято постанову ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії :захворювання, так, пов'язані із захистом Батьківщини (а.с. 8-9).

ЦМСЕК № 2 м. Київ позивачу з 11.07.2018 встановлено другу групу інвалідності (вперше, до 11.07.2020), причина інвалідності - захворювання, так, пов'язані із захистом Батьківщини, що підтверджено копією довідки серії НОМЕР_2 (а.с. 10).

У зв'язку з цим, 01.08.2018 позивач звернувся до начальника територіального вузла урядового зв'язку із рапортом про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку про призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (надалі по тексту - Порядк 975), у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності (а.с. 20).

23.10.2018 керівником підрозділу Держспецзвєязку складно висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності військовослужбовцю Дерспецзв'язку, а саме про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до пп. 2 п. 6 Порядку № 975 у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2018, який становить 1762,00 в загальному розмірі 158 580,00 грн (а.с. 21-22).

Наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 14.11.2018 № 27-ф «Про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1» відповідно до пп. 2 п. 6 Порядку № 975, на підставі документів 3 територіального Одеського вузла урядового зв'язку Держспецзв'язку від 23.10.2018 № 54/2-1097 призначено виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності майору ОСОБА_1, начальнику 3 сектору штабу 3 територіального Одеського вузла урядового зв'язку Держспецзвязку, у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2018 року (а.с. 32).

За змістом довідки 3 сектору штабу 3 територіального Одеського вузла урядового зв'язку Держспецзв'язку від 30.11.2018 № 107 одноразову грошову допомогу у разі призначення інвалідності, призначеної на підставі наказу від 14.11.2018 № 27-ф, в сумі 158 580,00 грн перераховано на картковий рахунок позивача відповідно до платіжного доручення від 27.11.2018 № 1149 (а.с. 12).

Вважаючи свої права порушеними бездіяльністю відповідача щодо ненарахування йому означеної допомоги у запитуваному ним розмірі, позивач звернувся до суду з даним позовом до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", відповідно до статті 41 якого виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №2011-ХІІ, соціальним захистом військовослужбовців є діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини дев'ятої статті 16-3 Закону №2011-ХІІ (в редакції на час звернення позивача за отриманням допомоги) порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі - Порядок №975).

Відповідно до пункту 1 глави 4 роздіду 5 Інструкції про грошове забезпечення та компенсаційні виплати військовослужбовцям Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженою наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 13.03.2018 № 151, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців (далі - одноразова грошова допомога) здійснюється відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року N 975 (із змінами).

Відповідно до п. 12 Порядку 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови (а.с. 13 Порядку № 975).

Відповідно п. 14 Порядку № 975 Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Позивачем в обґрунтування наведеної вимоги зазначає, що не погоджується із наказом від 14.11.2018 № 27-ф та вважає протиправною бездіяльність відповідача в частині не призначення одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по захисту Вітчизни в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму.

Суд зазначає, що протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 13.06.2017 у справі № 21-1393а17.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Вирішуючи спір, суд повинен визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач просить визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, яка виразилась в не призначенні позивачу одноразової допомоги як військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням позивачем обов'язків військової служби по захисту Вітчизни відповідно до пп.1 п.6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, війсковозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності ІІ групи.

За змістом матеріалів справи судом встановлено, що на виконання Порядку № 975 наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 14.11.2018 № 27-ф «Про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1» відповідно до пп. 2 п. 6 Порядку № 975 та на підставі документів 3 територіального Одеського вузла урядового зв'язку Держспецзв'язку від 23.10.2018 № 54/2-1097 призначено виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності майору ОСОБА_1, начальнику 3 сектору штабу 3 територіального Одеського вузла урядового зв'язку Держспецзв'язку, у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму , встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2018 року (а.с. 32), яку в сумі 158 580,00 грн перераховано на картковий рахунок позивача відповідно до платіжного доручення від 27.11.2018 № 1149 (а.с. 12).

Отже, відповідачем на виконання Порядку № 975 призначено і виплачено одноразову грошову допомогу за результатами розгляду поданих документів

В той же час наведені позивачем доводи та зібрані у справі докази не дають підстав вважати, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка привела до порушення прав, свобод чи інтересів позивача у спірних правовідносинах, оскільки по суті позивач не погоджується із визначеним відповідачем розміром одноразової грошової допомоги, призначений йому наказом від 14.11.2018 № 27-ф.

Тобто у даному випадку не мала місце бездіяльність відповідача, а натомість мало місце прийняття рішення - наказ від 14.11.2018 № 27-ф, з яким фактично позивач і не згоден, однак не оскаржує його.

Оскільки судом не встановлено протиправної бездіяльності відповідача стосовно позивача, а відтак і немає підстав зобов'язувати відповідача вчиняти певні дії.

А відтак позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до суду про оскарження наказу відповідача від 14.11.2018 № 27-ф.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 241-246, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1) до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України ( вул. Солом'янська, 13, Київ,03680, код ЄДРПОУ 34620942) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд у відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя Л.О. Єресько