Рішення № 79463486, 15.01.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6295/18

Провадження № 2-о/204/3/19 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2019 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

за участю представника заявника ОСОБА_1

за участю представника заінтересованих осіб ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі справу за заявою ОСОБА_3, заінтересовані особи: Чечелівський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема, щодо постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2018 року заявник звернувся до суду з даною заявою, в якій просив встановити юридичний факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно проживав на території України станом на 24 серпня 1991 року та перебував у громадянстві колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік. В обґрунтування своєї заяви вказав на те, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Серов Свердловської області, Російська Федерація. В 1985 році він разом з батьками переїхав проживати до України в м. Дніпропетровськ, де був зареєстрований разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1. В 1990 році він був документований паспортом СРСР, виданим 10.04.1990 року РВ Жовтневого району м. Дніпропетровська. З 1990 року по 06.07.1993 року був зареєстрований та постійно проживав за вищевказаною адресою. З 1988 року по 1992 рік він постійно навчався у Дніпропетровському радіо приладобудівному технікумі. В 1993 році він тимчасово виїжджав до РФ, де працював та проживав до 2002 року. В жовтні 2002 року він повернувся до України для постійного проживання. Крім того, він постійно знаходився на військовому обліку в Соборному (Жовтневому) районному військовому комісаріаті. В листопаді 2016 року він звернувся до Чечелівського районного відділу державної міграційної служби з метою отримання паспорта громадянина України, однак йому було відмовлено, у зв'язку з чим він був вимушений звернутися до суду.

Ухвалою суду до участі у дану справу було залучене Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в якості заінтересованої особи .

В судовому засіданні представник заявника підтримав дану заяву і просив задовольнити її в повному обсязі. При цьому, посилався на обставини, які викладені в заяві.

Представник заінтересованих осіб в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення даної заяви.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає, що заява підлягає задоволенню по наступним підставам.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Серов Свердловської області колишньої Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки, нині Російської Федерації.

У 1985 році заявник переїхав на постійне місце проживання в Україну, а саме в м. Дніпропетровськ (нині м. Дніпро), але, після проголошення незалежності Україною, заявник не отримав паспорт громадянина України.

В теперішній час у заявника виникають труднощі з отриманням паспорта громадянина України, оскільки він не має підтвердження факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Тому, ОСОБА_3 звернувся до суду та просив встановити факт, що він постійно та безперервно проживав на території України станом на 24 серпня 1991 року - дату проголошення Україною незалежності.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Належність і набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» та може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Зокрема пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» визначено, що громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення України (24.08.1991 року) постійно проживали на території України і не були громадянами інших держав.

Відповідно до п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 року або 13.11.1991 року.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про громадянство» від 18.01.2001 року, безперервне проживання на законних підставах на території України протягом п'яти років є однією з умов прийняття до громадянства України.

Згідно з п. 45 Указу № 215/2001, для прийняття громадянства України особа подає до комісії при Президентові з питань громадянства та управлінь МВС такі документи: г) один із таких документів: документ, що підтверджує безперервне проживання особи на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років, - для особи, яка в'їхала в Україну іноземцем; д) один із таких документів: копію документа, що підтверджує отримання дозволу на імміграцію в Україну; копію паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року з відміткою про прописку на території України або для іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності законом «Про імміграцію» (07.06.2001), копію посвідки на постійне проживання.

Відповідно до п. 4 прикінцевих положень Закону України «Про імміграцію», вважати такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україну, іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності цим Законом і мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання в Україні.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 з 1990 року по 06 липня 1993 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується Формою А (а.с.11). При цьому, згідно листа Відділу обліку проживання фізичних осіб Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 23.04.2018 року № 10/5-788, він був зареєстрований за вказаною адресою ще з 11 листопада 1986 року форми А матері, а з 1990 року був зареєстрований по власному паспорту (а.с.16).

Також судом встановлено, що у період з 01 вересня 1988 року по 22 червня 1992 року заявник навчався у Дніпропетровському радіо приладобудівному технікумі, що підтверджується відповідною довідкою від 25.05.2018 року за № 122 (а.с.14), а також дипломом Серії ПТ № 776288, отриманим заявником у вказаному навчальному закладі 22.06.1992 року (а.с.13).

Крім того, у період часу з 16 вересня 1992 року по 06 липня 1993 року і з 26 жовтня 1995 по 17 червня 1998 року заявник перебував на військовому обліку Соборного районного військового комісаріату як військовозобов'язаний запасу, що підтверджується листом Соборного районного військового комісаріату від 23.07.2018 року за № 2433. Згідно цього листа, в період перебування на військовому обліку в Соборному районному комісаріаті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).

Вищевказані обставини підтвердили й допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року і на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (на 13 листопада 1991 року) заявник постійно проживав та проживає на території України.

Судом встановлено, що виниклі правовідносини не є спірними, той факт, що заявник постійно та безперервно проживав на території України станом на 24 серпня 1991 року не оспорюється, а заявлена ним заява покликана на підтвердження наявності цього факту.

Під час розгляду даної справи судом не було встановлено третіх осіб, права і інтереси яких можуть бути порушені встановленням даного факту, у зв'язку з чим суд вважає можливим задовольнити дану заяву про встановлення факту, що має юридичне значення.

За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, суд вважає можливим встановити юридичний факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно проживав на території України станом на 24 серпня 1991 року та перебував у громадянстві колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 315, 319, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_3, заінтересовані особи: Чечелівський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема, щодо постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року - задовольнити повністю.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно проживав на території України станом на 24 серпня 1991 року та перебував у громадянстві колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 49000, АДРЕСА_2.

Чечелівський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 33339831, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд. 67.

Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37806243, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. В. Липинського, буд. 7.

Суддя В.В. Самсонова