Рішення № 79463410, 15.01.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м. Житомир справа № 0640/4136/18

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В.,

за участі: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною відмову, зобов'язання надати статус члена сім'ї померлого учасника бойових дій,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області в наданні статусу позивачу члена сім'ї померлого учасника бойових дій, на якого поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області надати позивачу статус члена сім'ї померлого учасника бойових дій, на якого поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішення відповідача про відмову у встановленні позивачу статусу "члена сім'ї загиблого" є протиправним, оскільки відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач як матір померлого, внаслідок травми отриманої на території проведення АТО, сина ОСОБА_3, учасника бойових дій, має право на отримання вказаного статусу.

Ухвалою судді від 27.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 24.09.2018.

24.09.2018 розгляд справи не відбувся, у зв'язку з неявкою сторін. Наступне судове засідання призначено на 17.10.2018.

17.10.2018 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 25.10.2018.

Ухвалою суду від 25.10.2018 закрито підготовче засідання і призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.11.2018.

21.11.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 17.12.2018.

17.12.2018 оголошено перерву у зв'язку з клопотанням позивача до 12:00 15.01.2019.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце розгляд справи повідомлений належним чином. До суду 30.11.2018 надав заяву про розгляд справи в судовому засіданні 17.12.2018 без його участі. Причини неявки в судове засідання, призначене на 15.01.2019 суду не повідомив.

Проти позову заперечує з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов, в обґрунтування якого зазначив, що посвідчення "Члена сім'ї загиблого" видаються особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Аналізуючи абз.8 п.1 ст.10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відмітив, що дана норма поширюється на осіб у разі дотримання відповідних умов: сім'я військовослужбовців; загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичній операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. Згідно рішення ЦВЛК МО від 20.03.2018 №1186 важка черепно-мозкова травма, яка призвела до смерті громадянина ОСОБА_3 була отримана ним після звільнення з лав Збройних Сил України, відповідно до вимог п.21.5 розділу ІІ Положення про ВЛЕ в ЗСУ немає підстав пов'язати травму та причину смерті солдата запасу ОСОБА_3 з проходженням військової служби. Тому відповідь відповідача винесена на підставі і в межах чинного законодавства України, а отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період часу з 20.11.2016 по 25.01.2017 ОСОБА_3 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Наказом командира військової частини А4193 від 29.08.2017 №60 солдата ОСОБА_3 старшого стрільця 1 мотопіхотного батальйону 72 окремої механізованої бригади оперативного командування "Північ", звільнено з військової служби у запас та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 29.08.2017, знято з котлового забезпечення частини з 30.08.2017 і направлено на військовий облік до Лугинського РВК Житомирської області у розпорядження військового комісара (а.с 50).

Як вбачається із свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 20.11.2017 та довідки про причину смерті, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, місце смерті зазначене Дніпропетровська область, Соборний район, м. Дніпро, причина смерті- перелом кісток основи черепу, закрита черепно-мозкова травма (а.с. 48-49).

07.03.2018 ОСОБА_1- мати ОСОБА_3 звернулася до відповідача із заявою про направлення документів на військово-лікарську комісію для встановлення причинного зв'язку смерті сина ОСОБА_3.

12.03.2018 Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області направило пакет документів для встановлення причинного зв'язку смерті солдата ОСОБА_3, 1991 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України.

20.03.2018 Центральна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України на адресу відповідача направила лист №1186, яким повідомила, що оскільки важка черепно-мозкова травма, що призвела до смерті гр. ОСОБА_3 була отримана ним після звільнення з лав Збройних Сил України, а також відповідно до вимог п.21.5 розділу 11 Положення про ВЛЕ в ЗСУ комісія вважає що немає підстав пов'язати травму та причину смерті солдата запасу ОСОБА_3 з проходженням військової служби (а.с. 44).

19.04.2018 ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області із заявою щодо надання статусу члена сім"ї загиблого військо службовця ОСОБА_3 та видачі посвідчення.

Розглянувши звернення позивача, Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області, листом від 24.04.2018 №637 повідомило, що відповідно до листа Центральної військово-лікарської комісії №1186 від 20.03.2018 травму та причину смерті солдата запасу ОСОБА_3 з проходженням військової служби не пов'язано, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлення статусу члена сім'ї загиблого, не можливо (а.с.18).

Вважаючи протиправною таку відмову відповідача щодо встановлення позивачу статусу члена сім'ї загиблого військовослужбовця, ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ, який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абз. 8 п. 1 ст. 10 Закону № 3551-ХІІ чинність цього Закону поширюється на сім'ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також сім'ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення.

Процедуру надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон), деяким категоріям осіб врегульовано Порядком надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 23.09.2015 № 740 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок).

У відповідності до абз. 5 п. 2 Порядку, статус особи, на яку поширюється чинність Закону, згідно з цим Порядком надається сім'ям військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовців військових прокуратур, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління державної охорони, Держспецзвязку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

До членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, належать, зокрема: батьки (п. 3 Порядку).

За змістом пп. 4 п. 4 Порядку, підставами для надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, для осіб, зазначених в абзаці 5 пункту 2 цього Порядку є: свідоцтво про смерть (копія) або повідомлення про загибель особи; документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, або документи про безпосереднє залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення; постанова штатної військово-лікарської комісії відповідного військового формування.

У відповідності до п. 5 Порядку, для встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, необхідно подати органу праці та соціального захисту населення заяву і документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку.

Рішення про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, приймається органами праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у місячний строк з дати подання документів. Відсутність документів, визначених пунктом 4 цього Порядку, та їх недостовірність є підставою для відмови в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону (п. 6 Порядку).

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що однією з умов надання статусу загиблого військовослужбовця членам сімей загиблих, є факт перебування загиблого військовослужбовця безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та те, що він загинув, помер внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Як встановлено судом, Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області, враховуючи лист Центральної військово-лікарської комісії №1186 від 20.03.2018, відповідно до якого травму та причину смерті солдата запасу ОСОБА_3 з проходженням військової служби не пов'язано, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відмовило у встановленні статусу члена сім'ї загиблого.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 дійсно в період з 20.11.2016 по 25.01.2017 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитеростичної операції на території Донецької та Луганської областей.

В подальшому, солдата ОСОБА_3 відповідно до підпункту "е" пункту 1 частини восьмої статті 26 (за службової невідповідністю) Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" звільнено в запас 29.08.2017 та направлено на військовий облік до Лугинського РВК Житомирської області у розпорядження військового комісара.

Відповідно до довідки Покровської ЦРЛ Донецької області від 28.09.2017, ОСОБА_3 перебував з 22.09.2017 у відділенні анестезіології з діагнозом: забій-здавлення головного мозку важкого ступеня, перелом основи черепа з формуванням гострої субдуральної гематоми. Стан після операції з приводу видалення гематоми (22.09.2017).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, причина смерті відповідно до довідки - перелом кісток основи черепу, закрита черепно-мозкова травма.

Поміж іншого слід відмітити, що вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11.01.2018 у справі №235/6622/17 встановлено, що 22.09.2017 ОСОБА_3 було спричинено наступні тілесні ушкодження: тяжку закриту черепно-мозкову травму, завдану по вул. Центральній в м. Покровську Донецької області, причиною смерті стала закрита черепно-мозкова травма.

З урахуванням правових норм та встановлених обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що оскільки, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто після звільнення з військової служби (29.08.2017) та враховуючи, що травма, яка стала причиною смерті, отримана не під час безпосередньої його участі в антитерористичній операції, правові підстави для надання матері ОСОБА_3- ОСОБА_1 статус члена сім'ї померлого учасника бойових дій, на якого поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відсутні.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність його відмови в надання ОСОБА_1 статус члена сім'ї померлого учасника бойових дій, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9,77,90,242-246,371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області (вул. Ч. Гірка, 21,смт.Лугини,Лугинський район, Житомирська область,11301, код ЄДРПОУ 03192595) про визнання протиправною відмову та зобов'язання надати статус члена сім'ї померлого учасника бойових дій, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст.255 КАС України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 25 січня 2019 року