Рішення № 79461128, 22.01.2019, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/2791/18

Провадження №2/173/358/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої – судді Петрюк Т.М.

При секретарі – Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Верхньодніпровського нотаріального округу ОСОБА_3І,. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання права власності -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2018 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1, з позовом про визнання права власності до відповідача ОСОБА_2 міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог КП «Верхньодніпровське БТІ», приватний нотаріус Верхньодніпровського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4. ОСОБА_5

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19.11.2018 року відкрите провадження у справі. Справу призначено до розгляду в спрощеному провадженні без виклику сторін 22.01.2019 року

Відповідачем у встановлений строк відзив на позовну заяву не наданий

Згідно поданої позовної заяви позивач просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на садибний житловий будинок з господарськими спорудами № 12 по вул. Запорізька в с. Широке Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, після смерті чоловіка ОСОБА_6

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 24.04.2012 року помер її чоловік ОСОБА_6.

Після смерті ОСОБА_6, відкрилась спадщина на спадкове майно, яке складається в тому числі і з домоволодіння, розташованого по вул. Запорізька,12 в с. Широке Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

Даний будинок ОСОБА_6, збудував за життя господарським способом, але право власності належним чином не оформив, не отримав документів про право власності на садибний житловий будинок та не звернувся до органу, який здійснював на той час реєстрацію права власності.

Після смерті ОСОБА_6, вона звернулася до приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезазначений будинок з господарськими спорудами, але постановою приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу від 02.10.2018 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок, що й стало підставою звернення до суду.

Справа розглядалась в спрощеному провадженні без виклику сторін

Відповідач - ОСОБА_2 міська рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області відзив на позовну заяву та будь-яких заперечень з приводу задоволення позовних вимог суду не надала.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог письмових пояснень на позовну заяву не надали.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, інших учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли правовідносини, що виникають із права власності на нерухоме майно. Способом захисту порушених цивільних прав позивачем визначено визнання права власності, з яким погоджується суд. Даний спосіб захисту порушених прав передбачений ст. 16, ЦК України.

Судом встановлено, що 24.04.2012 року помер чоловік позивача – ОСОБА_6І, що підтверджується копіями свідоцтва про смерть та копією свідоцтва про одруження.

Після смерті ОСОБА_6, відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння, розташованого по вул. Запорізька,12 в с. Широке Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Позивач звернулася до приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезазначений будинок з господарськими спорудами, але постановою приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу від 02.10.2018 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок, що підтверджується копією постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України – право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що чоловік позивача побудував вищезазначений будинок на відведеній йому земельній ділянці.

Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» - замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта письмово проінформувати про це місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцем знаходження об'єкта будівництва.

Механізм прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та їх інженерних мереж визначено наказом Мінрегіону від 24.06.2011 року № 91 «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків 1 та П категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж».

Відповідно до п. 3.1 вищезазначеного Порядку – документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складаний за результатами технічної інвентаризації.

Судом встановлено, що спадковий будинок був побудований до 05.08.1992 року, відповідно введення його в експлуатацію не потребується, так як на будинок складений технічний паспорт за результатами технічної інвентаризації. Тобто побудований будинок не є самочинним будівництвом.

Крім того на підставі рішення Верхньодніпровської районної ради № 295/1 від 28.10.1988 року «про оформлення права власності на жилі будинки жителям с. Широке» було визнано право власності на житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, що розташований за адресою: вул. Запорізька,12 в с. Широке Верхньодніпровського району Дніпропетровської області за ОСОБА_6

Таким чином, судом встановлено, за життя у покійного ОСОБА_6, виникло право власності на спадковий будинок, яке він не оформив в установленому порядку не отримавши свідоцтва про право власності на даний будинок

Підстави припинення права власності передбачені ст. 346, 378 ЦК України, ст. 140 ЗК України, але ці норми не містять таку правову підставу припинення права власності, як смерть власника та неотримання (втрата) власником правовстановлюючого документу на майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України – спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємці за законом чи за заповітом мають право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що позивач є дружиною померлого ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про одруження, та спадкоємцем за законом першої черги та бажає прийняти спадщину після смерті чоловіка. В зв’язку з чим звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Іншими спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6І,. є його діти, треті особи: ОСОБА_6І,. та ОСОБА_5, які залучені до у часті у розгляді даної справи, але про свої права на спадкове майно не заявили ні суду, ні нотаріусу.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе визнати за спадкоємцем – позивачем ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування за законом на садибний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: вул. Запорізька,12 в с. Широке Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на присадибній земельній ділянці площею 0.2500 га., по фактичному користуванню після смерті чоловіка ОСОБА_6І.І., померлого 24 квітня 2012 року

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 705.00 грн., суд вважає за можливе покласти на позивача, так як судом не встановлено вини відповідача, щодо порушення прав позивача, а необхідність звернення до суду виникла в зв'язку з недотриманням порядку оформлення права власності на спадкове майно спадкодавцем.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Верхньодніпровського нотаріального округу ОСОБА_3І,. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання права власності - задовольнити

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за законом на садибний житловий будинок, загальною площею 58.7 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: вул. Запорізька, 12 с. Широке Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на присадибній земельній ділянці площею 0.2500 га., по фактичному користуванню після смерті чоловіка - ОСОБА_6, померлого 24 квітня 2012 року

Витрати по сплаті судового збору в сумі 705.00 грн. покласти на позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровану за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Відповідно до п. 15.5 розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України апеляційна скарга подається через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із редакцією Цього кодексу

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 22.01.2019 року

Суддя Петрюк Т.М.

Зареєстроване 22.01.2019 року

Оприлюднене 29.01.2019 року

Дата набрання законної сили 22.02.2019 року