Ухвала суду № 79458864, 28.01.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.01.2019Справа № 910/884/19

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про забезпечення позову у справі

за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ

до відповідача: фізичної особи-підприємця Іщенка Григорія Дмитровича, м. Київ

про стягнення 57 733,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Іщенка Григорія Дмитровича про стягнення 57 733,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/16826/383276 від 15.12.2017 в частині виконання обов'язку з повернення кредитних коштів в сумі 57 733,00 грн.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву вих. № 114/5-141160 від 21.01.2019 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача.

Заява позивача відповідає вимогам статті 139 Господарського процесуального кодексу України, підстави для її повернення заявнику відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про забезпечення позову, господарський суд зазначає наступне.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позов. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1).

Як правильно зазначає сам заявник, у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків накладення арешту на майно та грошові кошти боржника.

Достатньо обґрунтованою підставою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем).

Суд констатує, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення або порушення прав або інтересів заявника не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Так само, і сам факт наявності кредитної заборгованості не є безумною підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову у справі про стягнення такої заборгованості.

З урахуванням предмету позову у даній справі про стягнення з відповідача 57 733,00 грн, звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач мав довести на підставі належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, що майно, яке є у відповідача (перш за все, грошові кошти) на момент пред'явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення в результаті об'єктивних (відсутність грошових коштів для виконання зобов'язань, незадовільний фінансовий стан, наявність невиконаних безспірних зобов'язань, відкритих виконавчих проваджень щодо відповідача тощо) або суб'єктивних (вчинення відповідачем умисних дій, направлених на приховування або відчуження майна або вчинення інших дій з метою уникнення відповідальності або перешкоджання законному стягненню спірної грошової суми) причин.

Разом з цим, за висновками суду, доводи позивача про ймовірність невиконання відповідачем рішення суду не свідчать про наявність обґрунтованих підстав для накладення арешту на нерухоме майно (будинок та дві земельні ділянки) відповідача. При цьому, заявником не доведено відсутності у відповідача необхідної кількості грошових коштів для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Судом прийнято до уваги, що даний спір про стягнення 57 733,00 грн є малозначним в розумінні пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, а відтак заявлені заходи про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача не можна вважати співмірними з заявленими позовними вимогами.

Також матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем умисних дій, які спрямовані на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у даній справі.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття заявлених позивачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Частиною 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Однак, позивачем не було викладено у поданій до суду заяві пропозицій щодо зустрічного забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги, що позивачем не було наведено достатніх належних, допустимих та достатніх доказів наявності обставин, з якими Господарський процесуальний кодекс України пов'язує можливість вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» вих. № 114/5-141160 від 21.01.2019 про забезпечення позову у справі № 910/884/19.

Ухвала набирає законної сили після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її підписання.

Суддя В. В. Князьков