Постанова № 79456674, 24.01.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/24319/18

н/п 3/640/214/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2019 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова адміністративний матеріал, що надійшов з Головного управління ДФС у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, інп НОМЕР_1, яка є головним бухгалтером ТОВ «Компанія «Еко-Енергія», мешкає за адресою: Сумська обл., Лебединський район, с. Будилка, вул. Гримайло, буд. 28,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, -

Встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 15.11.2018 про проведенні документальної планової виїзної перевірки Головним управлінням ДФС у Харківській області ТОВ «Компанія «Еко-Енергія», податковий номер 36031709, за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 85, встановлено: не нараховано та неперерахованого до бюджету податок на доходи фізичних осіб із загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку із загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку у вигляді суми нарахування грошового відшкодування витрат за придбання товару (послуг) в сумі 44775,57 грн., в т.ч. за 2015 рік в сумі 1481,42 грн., за 2016 рік в сумі 15120,43 грн., за 2017 рік в сумі 20884,32 грн. за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 року в сумі 7289,40 грн., та військовий збір в сумі 3755,99 грн., в т.ч. за 2015 рік в сумі 148,14 грн., за 2016 рік в сумі 1260,04 грн., за 2017 рік в сумі 1740,36 грн., за 2018 рік в сумі 607,45 грн., чим порушено п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.4. п. 16 підрозділу 10 розділу 10, абз. г, п.п.164.2.17, п.164.2, ст. 164, п.п.168.1.1, п. 168.1, ст. 168, п.п. 176.2 «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, про час і місце судового розгляду справи повідомлялась належним чином, до канцелярії суду 24.01.2019 надійшли письмові пояснення від представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, в яких він присть винести постанову про закриття адміністративної справи відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування пояснень зазначає, зокрема, що Головним управлінням ДФС у Харківській області була проведена документальна планова виїзна перевірка (далі за текстом – перевірка) товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еко-Енергія», код ЄДРПОУ 36031709, з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, валютного – за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – за період з 01.01.2015 по 30.06.2018. За результатами перевірки складений акт документальної планової виїзної перевірки від 15.11.2018 №4751/20-40-14-02-08/36031709. На підставі вищезазначеного Акту 05.12.2018 ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» від ГУ ДФС у Харківській області отримало наступні податкові повідомлення – рішення, а саме: №00009091307; №00009101307. Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями – рішеннями, ТОВ «Компанія «Еко-Енергія», бухгалтером якого є ОСОБА_1, оскаржило їх в адміністративному порядку до ДФС України, що підтверджується відповідною скаргою від 10.12.2018. Ні в акті перевірки, ні в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано на неправильне нарахування або на не сплату зі сторони ОСОБА_1 сум податку на доходи фізичних осіб та в чому вказані порушення полягали. Крім цього, протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується лише на висновках акту перевірки від 15.11.2018 №4751/20-40-14-02-08/36031709, проте вказаний акт не може бути доказом вчинення посадовою особою ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» бухгалтером – ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки висновки, викладені в акті перевірки є відображенням дій податкових інспекторів і не породжують правових наслідків для платника податків. 10.12.2018 ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» звернулося до Державної фіскальної служби України із скаргою на податкові повідомлення-рішення №00009091307, №00009101307. Тобто, на даний час оскаржувані нарахування, визначені у вищевказаних податкових повідомленнях-рішеннях є неузгодженими до отримання остаточного рішення за розглядом вищевказаних скарг. Дані, що відображені в акті перевірки та у повідомленнях-рішеннях ГУ ДФС у Харківській області є спірними, а підтверджень того, що вони набули відповідної юридичної сили, не надано. Виходячи з загальних принципів достатності й допустимості доказів та їхньої оцінки, слідує, що вина ОСОБА_1 у зазначеному правопорушенні не доведена, у зв’язку з чим є підстави для закриття провадження у справі за п.1 ст. 247 КУпАП (а.с. 19-22).

Суд, дослідивши докази по справі, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу. При складання протоколу особі роз'яснюються її права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Вимоги ст. 280 КУпАП передбачають з’ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, а також вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до ст. 86 Податкового Кодексу України акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені Податковим Кодексом України, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.15 ст. 56 Податкового Кодексу України, скарга на акт перевірки, подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 цієї статті (на протязі 10 днів з дня отримання рішення), зупиняє виконання платником податку грошових зобов'язань, визначених у повідомленні - рішенні на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. У перебігу цього терміну грошові зобов'язання, які оскаржуються, вважаються не узгодженими. Таким чином, слід зробити висновок, що якщо підприємство в термін (протягом 10 днів ) подало скаргу на дії податкового органу (повідомлення-рішення), грошове зобов'язання не вважається узгодженим до моменту прийняття остаточного рішення.

Головним управлінням ДФС у Харківській області складено акт №4751/20-40-14-02-08/36031709 від 15.11.2018 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, валютного – за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 (а.с. 7-13).

Представником ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» ОСОБА_2 10.12.2018 поштою направлено до Державної фіскальної служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення №00009091307 від 04.12.2018, №00009101307 від 04.12.2018, №00004981402 від 04.12.2018, №00004991402 від 04.12.2018, №00009081307 від 04.12.2018, в якій він просить скасувати вказані податкові повідомлення – рішення ГУ ДФС у Харківській області (а.с. 23-26, 27).

Зі змісту вказаної скарги слідує, що вказані податкові повідомлення – рішення ГУ ДФС у Харківській області винесені на підставі акту документальної планової виїзної перевірки від 15.11.2018 №4751/20-40-14-02-08/36031709.

Отже, податкові повідомлення-рішення від 04.12.2018, які винесені на підставі акта №4751/20-40-14-02-08/36031709 від 15.11.2018 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Еко-Енергія», у зв’язку з чим ГУ ДФС у Харківській області було складено протокол про адміністративне правопорушення № 309 від 15.11.2018, на теперішній час оскаржуються.

В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договорами», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов’язкова до застосування як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 „Романаускас проти Литви” судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема, спосіб отримання доказів, було справедливим.

У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia»,рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об’єктивно з’ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.

В п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (з наступними змінами та доповненнями), визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Таким чином, з огляду на те, що акт, на підставі якого складено протокол про адміністративне правопорушення на теперішній час оскаржується, суд позбавлений можливості повно, об'єктивно та всебічно з'ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом.

Наведені обставини унеможливлюють об'єктивний розгляд справи по суті, оскільки неправильне, неповне оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення унеможливлює визнання судом здобутих по справі доказів належними та допустимими, в розумінні вимог ст. 251 КУпАП.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги ст. 256 КпАП України не виконані, у зв’язку із чим суд позбавлений можливості розглянути справу по суті, а тому зазначені матеріали слід повернути до Головного управління ДФС у Харківській області для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст.ст. 7, 163-4, 245, 253, 256, 283, 284 КпАП України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Повернути адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП - до Головного управління ДФС у Харківській області для дооформлення.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Муратова