Рішення № 79455144, 21.01.2019, Чортківський районний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2019 р. Справа № 608/1931/18

Номер провадження2/608/57/2019

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого суду судді Парфенюка В. І.

з участю секретаря Южди Л. С.

позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

представника позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 -- ОСОБА_4

представника третьої особи Андрунишина С. М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_7, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача служби у справах дітей Чортківської районної державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_7, в інтересах якого діє ОСОБА_6, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача служби у справах неповнолітніх Чортківської районної державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

В позовній заяві позивачі вказали, що є власниками житлового будинку АДРЕСА_1. У даному будинку, крім позивачів, зареєстрований неповнолітній син позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно рішення Чортківського районного суду від 26 листопада 2013 року у справі про розірвання шлюбу дитину ОСОБА_7 залишено проживати з матір'ю ОСОБА_6. Тому з 2013 року дитина проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_2. Реєстрація ОСОБА_7 в будинку, який належить позивачам на праві власності, обмежує їх в праві розпорядження власністю. Зняття дитини з реєстрації не буде порушувати її прав, оскільки вона фактично там не проживає. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять визнати дитину ОСОБА_7 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1.

В листопаді 2018 року представник позивачів ОСОБА_4 подав суду уточнену позовну заяву, в якій змінив відповідача з ОСОБА_7 на ОСОБА_6, яка діє як законний представник неповнолітньої дитини ОСОБА_7, просить визнати дитину ОСОБА_7 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх представник ОСОБА_4, який водночас є і представником позивача ОСОБА_3, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_7, в судове засідання не з'явилася, відзиву не подала, про причини неявки суду не повідомила, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Представник третьої особи - служби у справах неповнолітніх Чортківської районної державної адміністрації Андрунишин С. М. не заперечує щодо задоволення позовних вимог позивачів.

Зі згоди позивачів та їх представника суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивачів, їх представника, представника третьої особи, свідка, дослідивши докази в справі, приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є власниками житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, що підтверджується Додатковим свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27 березня 2002 року та Договором дарування від 29 березня 2002 року.

Згідно довідки № 848/02-19 від 25.09.2018 року, виданої Джуринською сільською радою Чортківського району, ОСОБА_1 дійсно зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 і в нього є наступний склад сім'ї: дружина ОСОБА_2, син ОСОБА_3, онук ОСОБА_7

Актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_1 підтверджується, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований, але більше п'яти років в сім'ї ОСОБА_1 не проживає. Проживає з матір'ю в АДРЕСА_2

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердила те, що ОСОБА_7 не проживає в будинку позивачів понад 5 років, бо коли вона буває в них, то жодного разу його там не бачила.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Питання визначення місця проживання малолітніх та неповнолітніх регулюється ст. 29 Цивільного кодексу України, яка визначає місце проживання фізичної особи в залежності від її віку: відповідно до частини 4 ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. Ця норма є імперативною, тобто дитина, яка не досягла 10 років може бути зареєстрована лише з батьками, або з одним із батьків.

Таким чином, закон надає дитині право обирати самостійно місце свого проживання після досягнення 14 років, до досягнення цього віку дитина не має права вільного вибору свого місця проживання, і набуває право користування житлом за місцем проживання батьків, або одного з них, з ким вона проживає.

Рішенням Чортківського районного суду від 26 листопада 2013 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6. Дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишено проживати з матір'ю.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що дитина ОСОБА_7 без поважних причин не користуються житлом понад один рік.

Керуючись ст.ст. 29, 317, 319, 321, 383, 391, 405 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 13, 76, 81, 258, 259, 263, 265, 268, 279, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. І. Парфенюк