Рішення № 79444761, 28.01.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8856/18

Провадження №2-а/524/67/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2019 Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого - судді Андрієць Д.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Молодецької Вікторії Вікторівни, третя особа - Батальйон патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука із позовом до інспектора роти №2 батальйону патрульної поліції у м.Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Молодецької В.В., в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив скасувати постанову серії ЕАВ №690589 від 25 жовтня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 25.10.2018 відносно нього була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №690589 за ч.1 ст.122 КУпАП за те, що він в м.Кременчуці по вул.Сумській, 48 керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» розділу 33 ПДР України, чим порушив п. 8.4 в ПДР України.

З постановою він не згоден та вважає її такою, що підлягає скасуванню. Після зупинки його транспортного засобу він намагався пояснити інспектору що дорожній знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» відноситься до знаків пріоритету, а не заборонних знаків. Вказав, що фактичного розгляду справи про адміністративне правопорушення не було та після того, як він надав документи інспектору, останній виніс оскаржувану постанову.

В судовому засіданні 22.01.2019 позивач підтримав свій позов та просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Зазначив, що зупинився перед дорожнім знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», відповідно до вимог ПДР України.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач, інспектор роти №2 батальйону патрульної поліції у м.Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Молодецька В.В., в своєму відзиві зазначила, що зупинка транспортного засобу під керуванням позивача була правомірною, оскільки позивач порушив вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення усні пояснення водія не спростовували факт вчинення ним правопорушення. Звертала увагу на те, що нею не було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні 22.01.2019 представник третьої особи - Коломієць О.Ю. проти задоволення позову заперечувала. Зазначила, що позивач порушив правила дорожнього руху, оскільки не зупинив транспортний засіб перед дорожнім знаком 2.2, а оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення є правомірною, інспектором не було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

25 жовтня 2018 року поліцейським роти №2 батальйону патрульної поліції у м.Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Молодецькою В.В., була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №690589, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

В постанові зазначено, що 25.10.2018 о 16:04 в м.Кременчуці по вул.Сумській, 48 водій керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено» розділу 33 ПДР України, чим порушив вимоги п.8.4.в ПДР України.

НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п. 2.2 Розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, дорожній знак "Проїзд без зупинки заборонено"- Забороняє проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою., для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

В п.8.4 в ПДР України визначено, що дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду; б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги; в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі; г) наказові знаки. Показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження; ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила; д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об'єктів обслуговування; е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

ОЦІНКА СУДУ

Суд відзначає, що згідно ст.77 КАС України в даній справі обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.

Суд наголошує на тому, що відповідачем не було надано доказів на спростування позиції позивача про те, що ним було виконано вимоги дорожнього знака 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». Крім того, суд зауважує, що відповідачем також не спростовано доводи позивача про порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги положення ч.3 ст.286 КАС України, суд приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і вважає за можливе скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Керуючись ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Молодецької Вікторії Вікторівни - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №690589, винесену 25 жовтня 2018 року, поліцейським роти №2 батальйону патрульної поліції у м.Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Молодецькою Вікторією Вікторівною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.Д.Андрієць