Ухвала суду № 79440296, 28.01.2019, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/475/19

Провадження № 2-а/591/92/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2019 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Кривцової Г.В.

секретаря судового засідання Кальченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу 591/475/19 за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Сумській області до громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, про продовження строку затримання у пункті тимчасового перебування іноземців та особі без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 01.08.2018 року працівниками УДМС України в Сумській області виявлено громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який незаконно перебуває на території України. Встановлено, що відповідач не має паспорта громадянина ОСОБА_1 Федерації, а його особу ідентифіковано за довідкою про звільнення серії СУМ №01332, виданою 01.08.2018 року Сумською виправною колонією № 116. Зі слів відповідача відомо, що він в’їхав на територію України 03.09.2012 року пунктом перетину «Крим» та з цього часу проживає на території України без документів на право проживання. На теперішній час встановленого місця проживання в Україні не має, до 01.08.2018 року відбував покарання в Сумській виправній колонії № 116 за адресою: м. Суми, вул. Роменська, буд.110. За результатами перевірки, проведеної за наявними обліками територіальних органів ДМС та відомчої інформаційної системи «Оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» ЄІАС УМП установлено, що відповідач на території України зареєстрованим не значиться, громадянства не набував, посвідкою на постійне проживання та тимчасове проживання не документувався. За інформацією, отриманою з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система «Аркан») встановлено, що відповідач не значиться як такий, що перетинав державний кордон на в’їзд/виїзд.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 014 серпня 2018 року відповідач був примусово видворений з України та затриманий з метою ідентифікації та забезпечення його примусового видворення з території України, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні строком на 6 (шість) місяців.

Позивач вказує, що з часу затримання громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, коли він був поміщений до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, проводився ряд дій з метою ідентифікації та документування відповідача. Так, до консульського відділу посольства РФ в Україні було направлено повідомлення від 02.08.2018 року №5901.10-6615/59.1-18 щодо прийняття рішення про поміщення відповідача до Чернігівського ПТПІ та запит про підтвердження факту належності останнього до громадянства.

Консульський відділ Посольства РФ в України, що розташований у м. Києві 28.09.2018 року направило відповідь у якому було зазначено про необхідність надання опитувального листа, заяву до консульського відділу на видачу свідоцтва на в’їзд.

Позивач 02 жовтня 2018 року направив до Чернігівського ПТПІ запит щодо сприяння оформленню документів, однак 05 жовтня 2018 року Чернігівське ПТПІ повідомило, що відповідач відмовляється від заповнення будь-яких заяв. 24 жовтня 2018 року Консульський відділ Посольства РФ було повідомлено про рішення відповідача ОСОБА_2

Позивач листами від 20.11.2018 року та 10.01.2019 року звертався до місця перебування відповідача щодо сприяння останньому у документуванні та ідентифікації, однак було отримано відмову ОСОБА_2 від співпраці та заповнення будь-яких заяв.

Оскільки на день звернення до суду із позовною заявою спливає термін затримання громадянина РФ ОСОБА_2, а співпраця з боку іноземця у питаннях його ідентифікації та повернення відсутня. Документ, який би ідентифікував відповідача, а також надав йому можливість повернутися в країну свого походження, відсутній і тому забезпечити примусове видворення останнього неможливо. Тому позивач просить продовжити строк затримання громадянина РФ ОСОБА_2, у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні строком на шість місяців, починаючи з 01 лютого 2019 року до 01.08.2019 року.

Представник позивача в судове засідання не з’явилася, направила заяву, в якій просила справу розглядати в її відсутність, позовну заяву підтримала, просила задовільнити.

Відповідач направив заяву до суду через Чернігівський ПТПІ, в якій просив розглядати справу у його відсутність, вказавши, що з рішенням суду згоден.

Із копії розписки, долученої до матеріалів позову 25 січня 2019 року, вбачається, що відповідач отримав копію позовної заяви та додані до позову документи (а.с.27).

Дослідивши подані суду докази, суд вважає що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 01.08.2018 року працівниками УДМС України в Сумській області виявлено громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який незаконно перебуває на території України. Встановлено, що відповідач не має паспорта громадянина ОСОБА_1 Федерації, а його особу ідентифіковано за довідкою про звільнення серії СУМ №01332, виданою 01.08.2018 року Сумською виправною колонією № 116. Зі слів відповідача відомо, що він в’їхав на територію України 03.09.2012 року пунктом перетину «Крим» та з цього часу проживає на території України без документів на право проживання. На теперішній час встановленого місця проживання в Україні не має, до 01.08.2018 року відбував покарання в Сумській виправній колонії № 116 за адресою: м. Суми, вул. Роменська, буд.110. За результатами перевірки, проведеної за наявними обліками територіальних органів ДМС та відомчої інформаційної системи «Оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» ЄІАС УМП установлено, що відповідач на території України зареєстрованим не значиться, громадянства не набував, посвідкою на постійне проживання та тимчасове проживання не документувався. За інформацією, отриманою з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система «Аркан») встановлено, що відповідач не значиться як такий, що перетинав державний кордон на в’їзд/виїзд.

Відповідач 01.08.2018 року був звільнений із ДУ «Сумська виправна колонія № 116» у якій відбував покарання, призначене Кіровським районним судом м. Кіровограда до 4 років 3 місяців позбавлення волі за ст. 185 ч. 2, ст.190 ч. 2, ст. 186 ч. 2 КК України і ідентифікується за довідкою про звільнення серії СУМ №012332, виданої 01.08.2018 року Сумською виправною колонією № 116.

Вказані обставини встановлені рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2018 року, відповідно до якого громадянин ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2 примусово видворений за межі території України та з метою ідентифікації та для забезпечення видворення затриманий з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (а.с.9-11).

01 серпня 2018 року відповідача було поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України: вул. с. Розсудів, вул. Лісна,5 Ріпкінського району Чернігівської область (а.с.12-14).

02 серпня 2018 року, з метою виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2018 року УДМС України в Сумській області направив до Консульського відділу посольства ОСОБА_1 Федерації в Україні (лист №01.10-6615/59.1-18) повідомлення про поміщення до Чернігівського ПТПІ громадянина РФ ОСОБА_2, які незаконно перебувають в Україні з метою видворення останнього за межі України (а.с.16).

Крім того 05 вересня 2018 року на адресу Консульського відділу посольства РФ було направлено лист № 01.10-6615/59.1-18, в якому було викладено прохання підтвердити факт належності ОСОБА_2 до громадянства РФ та надати документ для його повернення до РФ (а.с.17).

27 вересня 2018 року у відповідь на вказаний лист Управління ДМС, консульський відділ посольства РФ направив листа, в якому просив направити до консульського відділу заповнений ОСОБА_2 документ на проведення перевірки та копію документу, що посвідчує його особу (а.с.18).

02 жовтня 2018 року начальнику Чернігівського ПТПІ було направлено лист з проханням спряти в оформленні документів, необхідних для проведення перевірки належності до громадянства РФ ОСОБА_2 (а.с.19), однак листом від 05.10.2018 року Чернігівський ПТПІ повідомив УДМС про відмову ОСОБА_2 в написанні будь-яких документів з власних міркувань (а.с.20).

Про дані обставини 24.10.2018 року було повідомлено консульський відділ посольства РФ (а.с.21).

20 листопада 2018 року УДМС повторно звернулося до начальника Чернігівського ПТПІ з проханням сприяти в оформленні документів, необхідних для проведення перевірки належності до громадянства РФ ОСОБА_2 (а.с.23), на що отримали відповідь про перебування відповідача на стаціонарному лікуванні (під охороною) в Чернігівській обласній лікарні (а.с.22) та про відмову останнього від заповнення будь-яких заяв та документів, що сприяли б його поверненню до РФ (а.с.24).

Аналогічного листа було направлено до Чернігівського ПТПІ в січні 2019 року (а.с.25), на що ОСОБА_2 відмовився в заповненні документів, мотивуючи це небажанням провернутися до країни походження (а.с.27).

На даний час відповідей щодо ідентифікації відповідача від посольства РФ не отримано, що не сприяє виконанню рішення суду про видворення відповідача за межі України.

01 лютого 2019 року закінчується строк затримання відповідача та перебування останнього у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та особі без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Відповідно до частини 4 статті 30 Закону України Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Європейський суд з прав людини у п. 42, 45 рішення від 26 червня 2014 року у справі „Ливада проти України" зазначив, що проголошуючи право на свободу, пункт статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має на увазі фізичну свободу особи, і мета цього положення полягає в не допущенні свавільного позбавлення такої свободи. Перелік винятків із права на свободу, яке гарантує пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є вичерпним, і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідатиме меті положення пункту 1 статті 5 про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у справі «Амюр проти Франції» (рішення від 25.06.1996р.) та у справі «Дугуз проти Греції» (рішення від 06.03.2001р.) вказав, що у разі, якщо національне законодавство передбачає можливість позбавлення волі - особливо стосовно іноземного громадянина, то таке законодавство повинно бути максимально чітким і доступним для того, щоб уникнути ризику свавілля.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Судом встановлено, що громадянин ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2 із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту – не звертався.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства визначені статтею 289 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, не може перевищувати шести місяців. У разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні три місяці подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для виконання рішення про примусове видворення або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Умовами, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Згідно Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 353/271/150 від 23 квітня 2012 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 травня 2012 року за № 806/21119, контроль за дотриманням іноземцями та особами без громадянства вимог законодавства здійснюють в межах своєї компетенції територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, до повноважень яких віднесено прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України.

Враховуючи, що відсутня співпраці з боку іноземця чи будь-яка інформація з країни громадянської належності відповідача, необхідна для ідентифікації особи з причин відсутності співпраці збоку відповідача, що в свою чергу позбавляє Управління ДМС України в Сумській унеможливлює забезпечити примусове видворення особи, то відповідно до законодавства є підстави для продовження строку перебування іноземця в пункті тимчасового перебування іноземців.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову та продовження строку перебування громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2 в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на шість місяців.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 78, 139, 241-246, 288, 289 КАС України, суд , -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, місце знаходження: м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 27, ЄРДПОУ 37846270 до громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, тимчасове місце перебування: с. Розсудів, вул. Лісна, Ріпкінського району Чернігівської області Чернігівський пункт тимчасового перебування іноземців та особі без громадянства, які незаконно перебувають на території України, довідка про звільнення серії СУМ №01332 від 01.08.2018 року, про продовження строку затримання у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців починаючи з 01.02.2019 року по 01.08.2019 року – задовольнити.

Продовжити строк тримання громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, з метою ідентифікації та забезпечення його примусового видворення з території України, у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, що розташований вул. с. Розсудів, вул. Лісна, Ріпкінського району Чернігівської області строком на 6 (шість) місяців, з 01 лютого 2019 року по 01 серпня 2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду (Харківського апеляційного адміністративного суду) через Зарічний районний суду м. Суми шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду складене 28 січня 2019 року.

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Г.В. Кривцова