Рішення № 79438481, 28.01.2019, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4111/18

Провадження № 2/279/171/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2019 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Шульги О.М., з секретарем Башинською Н.М., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу №279/4111/18 за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі виконкому Ушомирської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина за законом у вигляді земельних ділянок призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,16 га, кадастрові номери: НОМЕР_2 та НОМЕР_3, розташованих на території Бондарівської сільради (нині Ушомирська територіальна громада) Коростенського району, які належали ОСОБА_2 згідно державного акту серії НОМЕР_4, виданого Коростенською райдержадміністрацією 29.01.2004 року. Вона є єдиним спадкоємцем після смерті матері, на час відкриття спадщини проживала зі спадкодавцем, а після її смерті, з метою реалізації спадкових прав, звернулась до органів нотаріату за отриманням свідоцтва про право на спадщину. Проте, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва, оскільки у державному акті на земельну ділянку виявлено помилку в зазначені місця розташування спадкового майна. В позасудовому порядку вона позбавлена можливості вирішити питання про виправлення помилки. Просить рішенням суду визнати за нею право власності в порядку спадкування на земельні ділянки призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,16 га, кадастрові номери: НОМЕР_2 та НОМЕР_3, розташовані на території Бондарівської сільської ради Коростенського району, Житомирської області, які згідно державного акту серії НОМЕР_5 від 29.01.2004 року належали ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Сторони письмово повідомили про розгляд справи у їх відсутності.

За таких обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що 05.06.2016року в смт.Макарів Макарівського району Київської області у віці 82 роки померла ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 виданого 07.06.2016 року.

Позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 першої черги по закону, як дочка останньої, що стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_7, виданого 18.10.1960 року, а також по заповіту, посвідченого 20.11.2014 року секретарем Бондарівської сільської ради.

Частиною 1 ст. 1268, ч.1 ст.1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно вимог частини 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З листа Коростенської районної державної нотаріальної контори № 1406/16/01-16 від 24.10.2018 року та інформаційної довідки зі спадкового реєстру слідує, що після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась. Спадкоємці з заявами про прийняття спадщини ( відмову від спадщини) не звертались.

З довідки Ушомирської сільської ради №368 від 24.05.2018 року слідує, що ОСОБА_2 на день смерті, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_2, була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1. Разом з нею проживала і була зареєстрована її дочка ОСОБА_1.

Отже, відповідно до вищевказаної норми Закону позивач є такою, що прийняла спадщину спільним проживанням із спадкождавцем.

На підставі державного акту серії НОМЕР_4 від 29.01.2004 року ОСОБА_2 належали земельні ділянки, загальною площею 3,16 га, у межах згідно з планом на території Бондарівської сільської ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3.

Звернувшись до органів нотаріату за отриманням свідоцтва про право на спадщину позивач отримала відмову нотаріуса, яка мотивована тим, у вищевказаному державному акті виявлено помилку в зазначенні місця розташування земельних ділянок де зазначено територію Бондарвської сільської ради, проте згідно адміністративно-територіального устрою Житомирської області існує Бондарівська сільська рада.

Звернувшись до відділу Держгеокадастру у Коростенському районі з питання виправлення помилки у правовстановлюючому документі позивач отримала відмову, що стверджується листом начальника відділу у Коростенському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області №119/0/251-18 від 25.09.2018 року, яка мотивована тим, що з 01.01.2013 року втратив чинність Наказ №325 від 22.06.2009 року «Про затвердження Інструкції про заповнення бланків державних актів про право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою», у зв'язку з чим землевласнику неможливо на даний час видати новий державний акт, як то було передбачено п.4.4. вказаного Наказу.

Отже, в позасудовому порядку позивач позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права.

Розташування спадкового майна на території Бондарівської сільської ради Коростенського району стверджується протоколом про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток ( паїв), затвердженого сільським головою Бондарівської сільської ради 18.09.2003 року.

Статтею 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Враховуючи наведене, а також, що позивачем надано суду докази про неможливість реалізації спадкових прав в органах нотаріату, тому наявні підстави для задоволення даного позову.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 315 354, 355 ЦПК України,ст. 1225, 1268-1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки, загальною площею 3,16га, кадастрові номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Бондарівської сільської ради (нині Ушомирська територіальна громада) Коростенського району, Житомирської області в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, які належали останній на підставі державного акту серії НОМЕР_4 від 29.01.2004 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач - ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_2., РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач - Ушомирська об`єднана територіальна громада, місцезнаходження: 11571, с.Ушомир, вул. Березюка, 15, Коростенський район, Житомирська обл., ЄДРПОУ 04348131.

Суддя: