Рішення № 79438098, 28.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/16730/18

Провадження № 2/520/692/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М..,

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

представника позивача Симонової Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Національної поліції в Одеській області до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ :

01 листопада 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 на користь Головного управління Національної поліції в Одеській області у відшкодування майнової шкоди 9 430 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 гривень.

Свої вимоги мотивував тим, що внаслідок недотримання правил експлуатації та необережного поводження із електронним засобом контролю 10 вересня 2018 року, відповідачем було допущено пошкодження мобільного контрольного пристрою - пристрій спостереження за рухомими об'єктами т.м.З.м ««Electronic Monitoring Two-Piece GPS»» №35432936, який згідно інвентарної картки № ГУНПОДОЗ-611850 перебуває на балансі Головного управління Національної поліції в Одеській області, вартість якого становить 9430 грн. (дев'ять тисяч чотириста тридцять гривень).

Ухвалою судді від 26.11.2018 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Представник позивача Головного управління Національної поліції в Одеській області - Симонова Ганна Михайлівна у судовому засіданні позовну заяву підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від нього до суду не надходило.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщена про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

У зв'язку із вчиненням ОСОБА_3 кримінального правопорушення, слідчим суддею в травні 2018 року було винесено ухвалу про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту з використанням електронного засобу контролю.

15.08.2018 року ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова по справі № 751/5387/18, провадження № 1-кс/751/2284/18, продовжено строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з використанням електронного засобу контролю в межах строку дії ухвали, тобто до 15 жовтня 2018 року включно, але не довше строку вирішення Генеральною прокуратурою України питання про його видачу та фактичну передачу до Республіки Узбекистан (ч. 1 ст. 244-2 КК Республіки Узбекистан (участь у релігійних екстремістських, сепаратистських або інших організаціях).

На виконання ухвали суду працівниками поліції Київського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області, у відповідності до наказів МВС України № 480 від 08.06.2017 року «Про затвердження Порядку застосування електронних засобів контролю» та № 654 від 13.07.2016 року «Про затвердження Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвали слідчого судці, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про заміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту» 04.05.2018 року до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано електронний засіб контролю (серійний номер №078СЕ64522), мобільний контрольний пристрій - пристрій спостереження за рухомими об'єктами т.м.З.м «Electronic Monitoring Two-Piece GPS» (серійний номер №35432936).

10.09.2018 слідчим слідчого відділу Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції Побиванець О. О. від інспектора-чергового ВМСЕК УОАЗОР ГУНП в Одеській області отримано телефонне повідомлення про виявлення порушення з боку підконтрольного ОСОБА_3, а саме що останній розбив передавач електронного засобу контролю.

Після отриманого повідомлення, 10.09.2018 слідчим СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції Побиванець О. О. спільно із о/у ВКП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції Івановим В.П. та начальником відділу організації зв'язку, забезпечення зв'язком та спеціальних заходах УЗТ ГУНП в Одеській області майором поліції Орловським В. Є. здійснено виїзд за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_3 за місцем проживання останнього. Виїздом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3, знаходився за місцем мешкання, передавач значно пошкоджений (екран розбитий, передавач складений з двох частин, відкручені болти, наявний факт відірваного внутрішнього шлейфу), налаштувати зв'язок передавача через його значні пошкодження не виявилося можливим, про що слідчим СВ Київського ВП Побиванець О.О. складено відповідний акт з додатком, а саме: детальною фото таблицею, в якій відображено зафіксовані на передавачі пошкодження.

На виконання вимог, передбачених ч. 4 Розділу 4 Порядку застосування електронних засобів контролю, затвердженого наказом МВС № 480 від 08.06.2017 слідчим СВ Київського ВП було складено мотивований рапорт, який разом із поясненням підозрюваного протягом доби передано начальникові підрозділу Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області для подальшого інформування уповноваженого підрозділу і підрозділу зв'язку та телекомунікацій ГУНП.

Внаслідок недотримання правил експлуатації та необережного поводження із електронним засобом контролю 10 вересня 2018 року, відповідачем було допущено пошкодження мобільного контрольного пристрою - пристрій спостереження за рухомими об'єктами т.м.З.м ««Electronic Monitoring Two-Piece GPS»» №35432936. який згідно інвентарної картки № ГУНПОДОЗ-611850 перебуває на балансі Головного управління Національної поліції в Одеській області, вартість якого становить 9430 грн. (дев'ять тисяч чотириста тридцять гривень).

Слідчим СВ Київського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції Побиванець О. О. за вих. № 37-6590 від 20.09.2018 на адресу Благодійного фонду «Право на захист» захиснику ОСОБА_3 - адвокату Красник С. М. направлено лист-виклик про необхідність явки 27.09.2018 о 17:00 до слідчого відділу Київського відділу поліції в місті Одесі ГУНП в Одеській області для виїзду до підзахисного - гр. ОСОБА_3 за місцем проживання останнього, та проведення за його участю заходів - складення заяви про згоду або відмову відшкодування коштів за пошкодження обладнання, що перебуває на обліку Головного управління національної поліції в Одеській області. Гр. ОСОБА_3 спільно із захисником - адвокатом Красник С.М., підписано заяву та акт про відмову у добровільному відшкодуванні вартості пошкодженого обладнання, з таких причин: закріплений 04.05.2018 електронний засіб контролю не пошкоджував, вини своєї не визнає, обставини ситуації згідно якої обладнання було пошкоджено, 10.09.2018 викладено слідчим під запис.

Положеннями ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян

За правилами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст.1166 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі

Право на відшкодування матеріальних збитків серед способів захисту цивільних прав передбачене ст.22 ЦК України.

Так, статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Матеріалами справи підтверджено та в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_3 внаслідок неналежного збереження переданого йому майна, що призвело до втрати останнього його функціональних властивостей, не бажаючи настання несприятливих наслідків, але передбачивши їх і поставившись до цього байдуже, має відшкодувати вартість даного майна, а саме мобільного контрольного пристрою - пристрій спостереження за рухомими об'єктами т.м.3.м ««Electronic Monitoring Two-Piece GPS»» №35432936.

Як зазначено у ч.І ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, між іншим, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги той факт, що відповідач будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, доводів позивача не спростував, а від так враховуючи диспозитивність процесу справа розглядається за наявними в ній документами.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.

Суд, вивчивши матеріали справи, доходить до висновку про те, що в справі міститься достатньо доказів для ухвалення рішення про задоволення позову і стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь Головного управління Національної поліції в Одеській області у відшкодування майнової шкоди 9 430 гривень

Відповідно до ст.141 ЦПК України, якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 22, 391, 1166 ЦК України , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління Національної поліції в Одеській області до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Республіки Узбекистан, остання відома адреса проживання : АДРЕСА_1) на користь Головного управління Національної поліції в Одеській області (м. Одеса, вул. Єврейська, 12 ЄДРПОУ 40108740) у відшкодування майнової шкоди 9 430 гривень

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Республіки Узбекистан, остання відома адреса проживання : АДРЕСА_1) на користь Головного управління Національної поліції в Одеській області (м. Одеса, вул. Єврейська, 12 ЄДРПОУ 40108740) судові витрати у розмірі 1762 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.