Рішення № 79437617, 28.01.2019, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3730/18

Провадження № 2/496/573/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Пендюри Л.О.

за участю секретаря – Богдан Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 26.02.2008 року у розмірі 23398 грн. 65 коп. та судові витрати по справі.

Свої вимоги мотивує тим, що 26.02.2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником прав та обов’язків якого є АТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем був укладений кредитний договір б/н, згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 13000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Проте, відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання умов зазначеного кредитного договору, зокрема не сплачує банку кредитні кошти та інші передбачені кредитним договором платежі, у зв’язку з чим станом на 13.06.2018 року перед банком виникла заборгованість у розмірі 23398 грн. 65 коп., яка до теперішнього часу не погашена, що і стало підставою для звернення АТ КБ «ПриватБанк» з даним позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, але подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив справу розглянути у його відсутність і не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з’явився, але надав до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги визнає частково на суму 22308 грн. 24 коп. та просив справу розглядати у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено, що 26.02.2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником прав та обов’язків якого є АТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем був укладений кредитний договір б/н, згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 13000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 9-25).

АТ КБ «Приватбанк» є правонаступником прав та обов’язків ЗАТ КБ «Приватбанк», про що зазначено у п. 1.7 Статуту АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 31-32).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві (а.с. 9).

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а ч. 2 вказаної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов’язання за кредитним договором б/н від 26.02.2008 року виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому зазначеним кредитним договором.

Відповідно до п. п. 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6, 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. У разі невиконання зобов’язань за Договором, на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку. Власник картки зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.

Згідно п. 1.1.2.1.5 Умов та правил надання банківських послуг, до обов’язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснення операції по картрахунках.

Пунктом 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що за користування кредитом та овердрафтом банк нараховує відсотки у розмірі, встановленому Тарифами Банку з розрахунку 365/366 календарних днів на рік.

Одночасно, пунктом 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід’ємних частин Договору.

Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, вставленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг.

Пунктом 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що у разі виникнення прострочених зобов’язань на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню, відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування відсотків по кредиту.

Відповідно до п. 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Однак у встановлений кредитним договором термін відповідач свої зобов’язання не виконав – не погасив кредит, що призвело до виникнення перед установою банку заборгованості.

З доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 13.06.2018 року заборгованість складає 23398 грн. 65 коп., з яких: тіло кредиту – 8615 грн. 79 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 6222 грн. 93 коп., заборгованість за пенею – 6969 грн. 52 коп., а також штраф (фіксована частина) – 500 грн. та штраф (процентна складова) – 1090 грн. 41 коп. (а.с.5-8).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а ч. 1 ст. 1049 вказаного Кодексу встановлено, що позичальник зобов’язаний повернути кредитору кредит у строк та в порядку, встановлених договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, а тому повинен сплатити банку заборгованість за кредитом.

Одночасно, суд вважає необґрунтованими вимоги АТ КБ «ПриватБанк» щодо стягнення з відповідача на його користь штрафу (процентної складової) у розмірі 1090 грн. 41 коп., виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання.

За змістом ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов’язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, сплата неустойки є єдиним видом відповідальності за порушення зобов’язання незалежно від виду неустойки (штраф або пеня).

Відповідно до п. 1.1.5.20. Умов надання банківських послуг, при порушенні клієнтом строків платежів щодо будь-якого з грошових зобов’язань, передбачених цим договором, більше ніж на 30 днів, клієнт зобов’язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій (а.с.18 зворот).

Таким чином, штраф (процентна складова) у розмірі 5% вирахований з сумарної заборгованості по тілу кредиту, процентів за користування кредитними коштами (8615 грн. 79 коп. + 6222 грн 93 коп. + 6969 грн. 52 коп.) х 0,05 = 1090 грн. 41 коп.

Тобто, фіксована частина штрафу та штраф у вигляді процентної складової простроченої заборгованості, яка включає до себе тіло кредиту, проценти за користування кредитними коштами, пеню та комісію, передбачені договором, в даному випадку містять ознаки подвійного стягнення неустойки та ознаки стягнення неустойки з неустойки.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» щодо стягнення штрафу (процентної складової) у розмірі 1090 грн. 41 коп. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому виходячи із змісту вище зазначеної норми з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 1762 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 536, 611, 625, 634, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КМ 904378, виданий Біляївським РВ ГУ ДМС України в Одеській області 05.07.2014 року, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, що знаходиться за адресою: вул. Грушевського, №1Д, м. Київ, заборгованість за кредитним договором б/н від 26.02.2008 року, яка складає 22308 грн. 24 коп., з яких: тіло кредиту – 8615 грн. 79 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 6222 грн. 93 коп., заборгованість за пенею – 6969 грн. 52 коп., а також штраф (фіксована частина) – 500 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КМ 904378, виданий Біляївським РВ ГУ ДМС України в Одеській області 05.07.2014 року, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, що знаходиться за адресою: вул. Грушевського, №1Д, м. Київ, судовий збір у розмірі 1762 грн.

В задоволенні позовних вимог Акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 штрафу (процентної складової) у розмірі 1090 грн. 41 коп. – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.01.2019 року.

Суддя Л.О. Пендюра