Рішення № 79436832, 21.01.2019, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4608/18

Провадження № 2/191/1314/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Твердохліб А. В.

за участю секретаря – Яришевої Н. В.

розглянувши, згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в загальному позовному провадженні у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 про стягнення аліментів на період навчання, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2018 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач є батьком ОСОБА_1 Позивачу 16.11.2018 року виповнилось 18 років. З 23.02.2018 року ОСОБА_1, навчається в Вищому професійному училищі № 17 м. Дніпро на денній формі навчання з неповним державним забезпеченням і не має змоги влаштуватись на роботу, проживає разом з матір’ю та неповнолітньою сестрою в с. Волоське Дніпропетровського району. У зв'язку з тим, що позивач не працює та навчається на денній формі, він потребую матеріальної допомоги з боку батька.

Відповідач працює машиністом в Синельниківському локомотивному депо та отримує стабільну заробітну плату. Рішенням Синельниківського міського суду Дніпропетровської області від 11.11.2003 року з відповідача були стягнуті аліменти на утримання позивача та утримання брата позивача – Богдана, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку ( доходу), до повноліття. Зараз відповідач повністю опікує та доглядає батьків – пенсіонерів.

Просить стягнути з ОСОБА_2, який народився 06.07.1976 року в м. Синельникове Дніпропетровської області, на його користь аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх заробітку (доходу) щомісячно, на період навчання до досягнення 23-х років.

Позивач до початку проведення відкритого судового засідання надав суду письмову заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача до початку судового засідання надав суду письмову заяву, якою просить суд розглянути справу без його участі, заявлені вимоги визнає частково, а саме: стягнення аліментів в розмірі ј частини всіх видів доходів відповідача терміном до 30.06.2020 року, крім того надав суду довідку про склад сім’ї, в якій зазначено, що на утриманні відповідача знаходяться батьки - пенсіонери.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов до наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_1, якому 16.11.2018 року виповнилось 18 років. Так як позивач навчається в Вищому професійному училищі № 17 м. Дніпро на денній формі навчання з неповним державним забезпеченням і не має змоги влаштуватись на роботу, проживає разом з матір’ю та неповнолітньою сестрою, то він потребує матеріальної допомоги з боку відповідача. Відповідач є працевлаштованим, тому позивач вважає, що він має матеріальну можливість на стягнення аліментів на період навчання.

ОСОБА_1, станом на дату звернення до суду 21.11.2018 року, є повнолітнім.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 СК України, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно довідки про склад сім’ї за № 10164 від 19.11.2018 року, виданої ОСОБА_1, зазначено, що до складу його сім’ї за адресою: с. Волоське Дніпровського району Дніпропетровської області, вул. Ю.Савченко,24, входять: мати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, сестра ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7).

Факт навчання повнолітнього ОСОБА_1, учня групи Е17-16/9 ІІ курсу денної форми навчання за професією 7212 Електрогазозварник 7213 Рихтувальник кузовів Вищого професійного училища № 17 м. Дніпро, який не перебуває на повному державному утриманні, навчається з 23.02.2018 року до 30.06.2020 року, підтверджено Довідкою Вищого професійного училища № 17 за № 806 від 02.11.2018 року та ОСОБА_1 (а.с. 6).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітню дитину в твердій грошовій сумі та (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідачем ОСОБА_2 в обґрунтування заперечення проти позову надано довідку про склад сім’ї з якої встановлено наявність у нього, окрім повнолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, також батьків пенсіонерів, які знаходяться на повному його утриманні.

ОСОБА_2 працює у структурному підрозділі «Синельниківське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» та займає посаду машиніст електровоза дільниці експлуатації локомотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.

У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

На підставі вищевикладеного, встановивши, що повнолітній син відповідача ОСОБА_1, навчається на денній формі, в зв’язку із чим не має змоги працевлаштуватися, а відповідач, хоч і має на своєму утриманні батьків пенсіонерів, отримує регулярний заробіток, суд приходить до висновку про доцільність часткового задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_1 враховуючи матеріальне становище відповідача, шляхом стягнення з нього на користь позивача аліментів в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання до 30.06.2020 року.

На підставі викладеного, ст.ст. 6, 199, 200, 201 СК України п. 20 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15. 05. 2006 року, керуючись ст.ст. 4, 13, 18, 76-81, 95, 128, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_2, аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, який продовжує навчання, до закінчення ним навчання до 30.06.2020 року.

Стягнення провадити з 21 листопада 2018 року.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1, на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: ОСОБА_6