Ухвала суду № 79436619, 28.01.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/4409/18

н\п 1-кп/490/562/2018

Єдиний унікальний номер 490/4409/18

Номер провадження 1-кп/490/562/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

Головуючого судді - Лагода К.О.,

секретар - Шаповалова О.І.

за участю прокурора - Іванова А.О.,

представника потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2, його захисника Разумовської О.Г., Разумовського О.А

під час судового розгляду обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 12017150020004453, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця м. Миколаєва, українця, громадянин України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва знаходиться обвинувальний акт у кримінальному проваджені, внесеного 11.10.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017150020004453 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні просив продовжити обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 31.01.2019 року. Прокурор зазначив, що задля запобігання ризикам, на підставі яких до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не перестав існувати і не зменшився та інші запобіжні заходи, менш суворі ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти цим ризикам, необхідно продовжити відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Прокурор зазначив про можливість ОСОБА_2 в разі зміни міри запобіжного заходу, вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду, з огляду на те, що він вже перебував у розшуку в межах іншого кримінального провадження, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому ризики, які існували при обранні запобіжного заходу на теперішній час не зменшилися. Крім того, прокурор звернув увагу суду, що свідок ОСОБА_4 зазначав про отримання погроз від обвинувачуваного по телефону на свою адресу, а також адресу своїх близьких. вказаних факт, на думку прокурора підтверджує можливість ОСОБА_2, в разі перебування на свободі, незаконно впливати на свідків.

Представник потерпілого ОСОБА_1 підтримав думку прокурора.

Захисники заперечували проти продовження відносно обвинувачуваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник Разумовська О.Г. заявила клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 з тримання під вартою на інший захід, не пов'язаний з позбавленням волі. Захисник вказала на необґрунтованість підозри, наявні стійких соціальних зв'язків у ОСОБА_2 та відсутність доказів у свідка, який зазначав, що від імені ОСОБА_2 йому надходили погрози, презумпцію невинуватості і можливість обрати відносно її підзахисного запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.

Захиисник Разумовський О.А. підтримав клопотання про зміну ОСОБА_2 міри запобіжного заходу з тримання під вартою на іншу, не пов'язану із позбавленням волі. Крім того, вказав на можливість при продовженні тримання під вартою визначити альтернативу у вигляді застави.

Обвинувачуваний ОСОБА_2 підтримав думку своїх захисників. Просив дати йому шанс вийти на свободу, оскільки він вчиниить будь які дії, щоб не перебувати під вартою. Висловлював також погрози розкрити собі вени, демонструючи суду невідомий для цього предмет.

Крім того, прокурор, представник потерпілого, захисники і обвинувачуваний, на підставі ст. 319 КПК України наполягали на продовженні судового слідства.

Суд, вислухавши думку, прокурора, представника потерпілого, захисників та обвинувачуваченого, приходить до наступних висновків по заявленому клопотанню.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, замінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як слідує зі змітсу ст. 199 КПК України, суд продовжує тримання обвинувачуваного під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики, враховані при застосуванні такого запобіжного заходу, не зменьшилися.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2, суд приходить до висновку про те, що на час здійснення судового провадження продовжують мати місце ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні та подальшому продовженні останьому запобіжного заходу, зокрема, можливість обвинувачуваченого переховуватися від суду і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, при встановленні наведених ризиків, суд, насамперед виходить з таких обставин, як вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_2, а також тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим за вчинення інкримінованого правопорушення.

Поряд із цим, суд не може не враховувати підвищену суспільну небезпеку інкримінованого обвинувачуваченому кримінального правопорушення, що відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

А отже, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в рішенні Європейського Суду у справі "Летельє проти Франції", суд дійшов до висновку про доведеність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.

Тому, виходячи з положень ст. ст. 176, 177, 178, 331 КПК України, ст. ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи наявність наведених вище ризиків та обставин, які свідчать про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час судового розгляду, та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинувачуваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою строком до 26 березня 2019 року, включно.

На підставі викладених обставин, суд приходить до висновку, що на теперішній час клопотання сторони захисту про зміну застосованого до ОСОБА_2 запобіжного заходу на інший - задоволенню не підлягає.

Крім того, 13 грудня 2018 року у зв'язку із відставкою судді ОСОБА_5. вказаний обвинувальний акт шляхом повторного автоматичного розподілу передано на розгляд Центрального районного суду м. Миколаєва у складі головуючого - судді Лагода К.О.

Головуючий суддя ознайомилися із ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згодна з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає, з урахуванням одностайної думки обвинувачуваного, захисників, представника потерпілого та прокурора, недоцільним нове проведення процесуальних дій, що були вже проведені до заміни судді.

Враховуючи викладене, суд вважає доцільним прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд спочатку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, враховуючи, що таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 319, 331 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Не розпочинати судове провадження спочатку та не здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового провадження до заміни судді, що проводить судовий розгляд на підставі обвинувального акту, складеного за результатами досудових розслідувань обставин кримінального провадження № 12017150020004453за обвинуваченням ОСОБА_2 ч. 1 ст. 121 КК України.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну застосованого до обвинуваченогоОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України запобіжний захід на такий, що не пов'язаний із триманням під вартою - відмовити.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, продовжити до 26 березня 2019 року, включно.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками кримінального провадження.

Суддя К.О. Лагода