Рішення № 79434220, 28.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 січня 2019 року № 826/14215/18

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Київгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Київгаз» (надалі по тексту також - позивач, ПАТ «Київгаз») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг № 536 від 21.06.2018 «Про накладення штрафу на ПАТ «Київгаз» та необхідності усунення порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ».

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач прийняв оскаржувану постанову з порушенням приписів законодавства, при цьому посилаючись на порушення визначеного ст. 250 ГК України строку застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій та встановленого Законом України «Про ринок природного газу» строку застосування санкцій до ліцензіата.

28.09.2018 до суду від Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача наголошує на необгрунтованості позовної заяви та відсутності підстав для задоволення позовних вимог, ураховуючи пояснення та доводи, наведені у відзиві. Крім того, зауважено, що положення ст. ст. 238, 250 ГК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки застосований до позивача оскаржуваною постановою штраф не є адміністративно-господарською санкцією. (а. с. 58-71, 86-88)

Відповідно до положень ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У судовому засіданні 06.12.2018 представник позивача Сиволобов М.В, не заперечував проти продовження розгляду справи у письмовому провадженні.

Суд, ураховуючи неявку в судове засідання представника відповідача та наявність у матеріалах справи всіх необхідних документів та доказів для розгляду даної справи, на підставі положень ч. 9 ст. 205 КАС України перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Як убачається з матеріалів справи, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг у період з 25.09.2017 по 23.10.2017 провела в Публічному акціонерному товаристві «Київгаз» планову перевірку дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 та за наслідками її проведення склала акт № 180 від 23.10.2017. (а. с. 17-45)

Акт перевірки № 180 від 23.10.2017 розглянуто на засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг 21.06.2018 та прийнято постанову № 536 «Про накладання штрафу на ПАТ «Київгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ».

Так, указаною постановою до ПАТ «Київгаз» застосовано штраф на суму 850000,00 грн. (п. 1 резолютивної частини), зобов'язано товариство вчинити певні дії (п. 2 резолютивної частини) та визначено робочим органам Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг при наступному перегляді тарифу на послуги розподілу природного газу для ПАТ «Київгаз» розглянути питання щодо коригування річної планової тарифної виручки в сторону зменшення на загальну суму 124990,37 грн. (п. 3 резолютивної частини). (а. с. 46-49)

Не погоджуючись з вказаною вище постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг та вважаючи, що її прийнято з порушенням встановлених строків для прийняття рішення про застосування санкцій, Публічне акціонерне товариство «Київгаз» звернулось до суду за захистом своїх прав.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначає правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.

Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»)

Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»)

Відповідно до положень ч. 5 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.

У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки.

Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Так, ч. 4 цієї статті визначено, що регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу» правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є: 1) порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності; 2) несанкціонований відбір природного газу; 3) використання природного газу споживачами в обсягах, що перевищують підтверджені в установленому порядку постачальниками; 4) неподання або несвоєчасне надання звітності, передбаченої цим Законом, а також подання недостовірної інформації у такій звітності; 5) використання приладів обліку природного газу, не повірених або не атестованих в установленому порядку; 6) необґрунтована відмова в доступі до газотранспортної або газорозподільної системи, газосховища або установки LNG або у приєднанні до газотранспортної або газорозподільної системи; 7) несанкціоноване втручання в роботу газової інфраструктури; 8) самовільне під'єднання до системи, зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результати вимірювання; 9) відмова у доступі уповноважених працівників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи, постачальника до приміщень, житлових та підсобних приміщень, де розташовані газові прилади (пристрої), лічильники газу, якщо обов'язок надання такого доступу встановлюється законодавством; 10) невиконання законних постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб'єктів владних повноважень на ринку природного газу, а також створення перешкод для виконання службових обов'язків посадовими особами таких суб'єктів; 11) неподання або несвоєчасне подання оператору газотранспортної системи, оператору газорозподільної системи, оператору газосховища, оператору установки LNG та суб'єктам владних повноважень на ринку природного газу інформації, передбаченої законодавством, або надання завідомо неправдивої інформації; 12) створення перешкод у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів постачання природного газу та вжиття заходів до повного або часткового припинення постачання природного газу споживачам; 13) порушення технічних регламентів, норм, правил і стандартів; 14) необґрунтована відмова у складенні та підписанні актів приймання-передачі природного газу; 15) невиконання вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо встановлення вузлів обліку природного газу та/або припинення розподілу природного газу споживачам, які використовують природний газ без його комерційного обліку.

Згідно з ч. 3 ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу» у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб'єктів ринку природного газу можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

У свою чергу, приписами ч. 6 ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що рішення регулятора про накладення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, може бути прийняте протягом п'яти днів з дня виявлення правопорушення регулятором.

Також, п. 7.17 Розділу VII «Порядку контролю за додержанням ліцензіатами умов провадження господарської діяльності на ринку природного газу», затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг №881 від 19.05.2011 (чинній на момент прийняття оскаржуваної позивачем постанови, проте з 12.08.2018 - втратила чинність) визначено, що на підставі акта перевірки, під час якої виявлено порушення ліцензійних умов, НКРЕ протягом п'яти робочих днів з дати складання акта перевірки приймає письмове рішення, яке оформлюється у вигляді: попередження про необхідність усунення порушень; постанови про накладення штрафу; постанови про зупинення дії ліцензії; постанови про анулювання відповідної ліцензії.

Як убачається з матеріалів справи, перевірку проведено та складено відповідний акт 23.10.2017, проте оскаржувану постанову № 536 від 21.06.2018 «Про накладення штрафу на ПАТ «Київгаз» та необхідності усунення порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ» прийнято лише 21.06.2018, тобто поза межами встановлених ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу» строків прийняття рішення регулятора про накладення санкцій.

Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для ухвалення такого рішення понад встановленими законом для цього строк. Крім того, варто зазначити, що Закони України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та «Про природні монополії» також не передбачають інших термінів для прийняття рішення про застосування обраного регулятором виду реагування за наслідком проведеної перевірки.

Також не передбачено і додаткових підстав для відтермінування на більший ніж встановлено законом строк для можливості застосування санкцій до ліцензіата, з огляду на що, посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву на неврахування в ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу», якою встановлено 5 денний строк для прийняття рішення про накладення санкцій за правопорушення, існування значно тривалішої процедури застосування санкцій з урахуванням необхідності дотримання прав ліцензіата на захист своїх прав (надання строку для подання зауважень та пояснень) відхиляються судом, як необгрунтовані та такі, що не спростовують дію встановлених в ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу» строків.

Щодо посилання Публічного акціонерного товариства «Київгаз» на пропуск відповідачем встановлених ст. 250 ГК України строків застосування адміністративно-господарських санкцій, суд зазначає таке.

Приписами ч. 1 ст. 4 ГК України зазначено, що не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання;

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

У постанові Верховного суду від 20.02.2018 № К/9901/4134/17 зазначено, що відповідно до ст. 4 Господарського кодексу України не є предметом його правового регулювання адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Отже, питання встановлення порушень регулювання дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ не є порушеннями господарської діяльності, внаслідок чого застосований до позивача постановою № 536 штраф не є адміністративно-господарською санкцією у розумінні ст. 238 Господарського кодексу України, і як наслідок цього, до спірних правовідносин не може застосовуватись строк застосування санкцій, встановлений ст. 250 ГК України, з урахуванням того, що норми ч. 6 ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу» є спеціальними нормами до спірних відносин.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг № 536 від 21.06.2018 «Про накладення штрафу на ПАТ «Київгаз» та необхідності усунення порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ» та, як наслідок, задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 72 - 78, 90, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 293, 295 - 297 КАС України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Київгаз» (ЄДРПОУ 03346331, вул. М.Бойчука, 4-б, м. Київ, 01103) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (ЄДРПОУ 39369133, вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг № 536 від 21.06.2018 «Про накладення штрафу на ПАТ «Київгаз» та необхідності усунення порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ».

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко