Ухвала суду № 79434216, 28.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про витребування доказів

28 січня 2019 року м. Київ № 826/9836/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., представника позивача Лесика М.А. (довіреність від 21.03.2018 року №845/1/10-12), представника відповідача Аблішева В.А. (довіреність від 23.06.2018 року №801/26-15-10-02-18), вирішуючи питання про витребування доказів у справі

за позовом Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) доДержавної фіскальна служба України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.11.2017 року , ВСТАНОВИВ:

Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідач 1: Державної фіскальної служби України, Відповідач 2: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо направлення Позивачу повідомлення від 19.03.2018 року №9596/6/99-99-11-01-02-25 про залишення без розгляду та повернення скарг Укравтодору від 04.12.2017 року на податкові повідомлення-рішення від 17.11.2017 року №0059501406 та від 17.11.2017 року №0059521406;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.11.2017 року №0059501406 та податкове повідомлення-рішення від 17.11.2017 року №0059521406, що винесені ГУ ДФС у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.09.2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2018 року у задоволенні заяви ГУ ДФС у м. Києві про продовження процесуального строку подання відповіді на відзив відмовлено.

Через канцелярію суду 21.08.2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

У підготовче засідання 06.09.2018 року прибули представник позивача та відповідача 2. Відповідачем 1, належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, явку уповноважених представників не забезпечено.

Судом зобов'язано представника відповідача 2 надати суду усі документи, що слугували підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у цій справі у строк до 28.09.2018 року, з огляду на що, відкладено розгляду справи на 26.11.2018 року.

Через канцелярію суду 01.10.2018 року представником відповідача 2 долучено до матеріалів справи витребувані протокольною ухвалою суду від 06.09.2018 року докази.

Через канцелярію суду 16.10.2018 року позивачем подано відповідь на відзив відповідача2.

У підготовче засідання 26.11.2018 року прибули представник позивача та відповідача 2. Відповідачем 1, належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, явку уповноважених представників не забезпечено.

Судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 28.01.2019 року.

Через канцелярію суду позивачем подано пояснення у справі та клопотання про витребування доказів.

У підготовче засідання 28.01.2019 року прибули представник позивача та відповідача 2. Відповідачем 1, належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, явку уповноважених представників не забезпечено.

Судом оголошено про надходження клопотання представника позивача про витребування доказів та про початок його розгляду.

В обґрунтування клопотання представником позивача зазначено, що відповідачем 2, в повідомленні від 19.03.2018 року №9596/6/99-99-11-01-02-25 (далі - повідомлення від 19.03.2018 року), яким залишено без розгляду та повернуто скарги Укравтодору на оскаржувані податкові повідомлення-рішення, останні були надіслані Укравтодору поштою з повідомленням про вручення та, нібито, отримано безпосередньо Позивачем 21.11.2017, про що (за твердженням Відповідача2) свідчить дата на повідомленні про вручення поштових відправлень № 0411619474309, у рядку «доставлено (вручено)».

Однак, зазначений доказ (повідомлення про вручення) не надавався ДФС України до матеріалів справи, не зазначався у відзиві на позов (позаяк такого відзиву взагалі не було отримано Укравтодором), а також не долучався до матеріалів справи будь-яким іншим клопотанням станом на 24.01.2019 року.

Також, з процесуальних документів, наданих відповідачем 2, (відзиву на позов та клопотання про долучення доказів) не вбачається такого письмового доказу як повідомлення про вручення поштових відправлень № 0411619474309, що дає підстави позивачу для сумніву у його існуванні, позаяк такий доказ має істотне значення для правильного вирішення спору.

Однак, станом на момент подання цього клопотання такого доказу відповідачем 1 не надано, як і самого відзиву.

Таким чином, для встановлення дати вручення у відділенні зв'язку поштового відправлення № 0411619474309, в якому містились оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на думку представника позивача, є об'єктивна необхідність витребувати оригінал зазначеного доказу для огляду судом та наданні його копії позивачу. Оскільки саме на цю підставу для повернення скарг позивача посилався відповідач 1 і саме неправомірність цих дій є предметом позову у даній справі.

Представник відповідача поклався на розсуд суду, зазначивши, що доказ щодо вручення поштового направлення, про яке зазначено позивачем, наявний у матеріалах справи.

Вирішуючи клопотання представника позивача про витребування доказів, суд дійшов наступних висновків.

Частиною четвертою статтею 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами першою, третьою статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною першою статті 75 КАС України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до частини третьої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Дослідивши матеріали справи та заслухавши думку сторін, присутніх у підготовчому засіданні, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання представника позивача та про його задоволення.

Крім іншого, суд звертає увагу Державної фіскальної служби України на положення статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, частинами першою, пунктом 1 частини другої, частиною четвертою якої передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Також, суд звертає увагу Державної фіскальної служби України на наступне.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у визначених цим Кодексом випадках.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Отже, враховуючи, що Державною фіскальною службою України на цей час не виконано вимог пункту 6 резолютивної частини ухвали суду від 16.07.2018 року про відкриття провадження у справі в частині надання відзиву у встановлений судом строк, суд дійшов висновку про вирішення питання щодо кваліфікації дій Державної фіскальної служби України як визнання позову за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 6, 9, 45, 72-80, 145, 181, 243, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - УХВАЛИВ:

1. Витребувати у Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) оригінал повідомлення про вручення поштових відправлень №0411619474309.

2. Оригінал витребуваного документу надати у судовому засіданні, яке відбудеться 25.02.2019 року о 10:30, в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1, блок "А", зал судових засідань №6.

3. Відповідно до частини восьмої статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

4. Вирішити питання щодо застосування до Державної фіскальної служби України заходів процесуального примусу за результатами виконання цієї ухвали у судовому засіданні 25.02.2019 року.

5. Вирішити питання щодо кваліфікації дій Державної фіскальної служби України як визнання позову під час вирішення справи по суті.

Ухвалу направити сторонам.

Суддя Л.О. Маруліна