Рішення № 79432418, 24.01.2019, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 січня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3631/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря судового засідання - Карча В.М.,

представника позивача - Ходоша В.Ю. (ордер серії ЛГ № 001310),

представника відповідача - Ханіної М.О. (довіреність від 18.12.2018 № 44/12-14-10-028),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецуніпак» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2015 № 007641501,

ВСТАНОВИВ:

09.11.2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Спецуніпак» (далі - ТОВ «Спецуніпак», позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, відповідач), в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.11.2015 № 007641501. Позовні вимоги мотивовано таким.

Згідно з актом від 28.10.2015 № 913/12-14-15-01/25-33766286 «Про результати камеральної перевірки своєчасності та сплати узгодженої суми податкового зобов'язання ТОВ «Спецуніпак» (далі - Акт) встановлено, що в порушення п. п. 57.1, 57.3 ст. 57 ПК України ТОВ «Спецуніпак» здійснювало перерахування податку на додану вартість з порушенням строків, визначених цим Кодексом щодо сплати узгоджених сум податкових зобов'язань на загальну суму 140860,55 грн.

На підставі Акта ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області видало податкове повідомлення-рішення від 09.11.2015 № 007641501, яким за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «Спецуніпак» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 17136,06 грн.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає частковому скасуванню з таких підстав.

З 03.10.2005 до 07.12.2014 ТОВ «Спецуніпак» було зареєстроване за адресою: м. Луганськ, вул. Славянская, 2-б, перебувало на обліку в Ленінській ОДПІ м. Луганська та здійснювало господарську діяльність на території м. Луганська, яке на даний час є тимчасово окупованою територією України.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки та оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України».

Прийняття вищенаведеного Указу Президента зумовило проведення антитерористичної операції (АТО) на Сході України.

Згідно зі вказаним Указом передбачалося, зокрема, вжиття заходів щодо припинення на окремих територіях проведення АТО діяльності державних підприємств, установ та організацій, їх філій (відділень), представництв, евакуації працівників (за їх згодою), вивезення в разі можливості майна та документації тощо.

Крім того, через ті ж обставини у м. Луганську не працювали відділення банків, оскільки на підставі п. 1 Постанови Правління Національного банку України від 06.08.2014 № 466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» банки України призупинили здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою.

До того ж, згідно з п. 2 вказаної Постанови небанківські установи та національний оператор поштового зв'язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками призупинили операції з приймання/виплати переказу коштів з/на території, які не контролюються українською владою.

У зв'язку з вищенаведеним ТОВ «Спецуніпак» було фактично позбавлено можливості своєчасно виконувати зобов'язання щодо сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ, а саме: податок на додану вартість за червень 2014 року в розмірі 52244,10 грн (термін сплати 30.07.2014), податок на додану вартість за серпень 2014 року в розмірі 2426,60 грн (термін сплати 30.09.2014), податок на додану вартість за вересень 2014 року в розмірі 26671,00 грн (термін сплати 30.10.2014).

Згідно зі статтею 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з Сертифікатом № 7165 від 5 січня 2017 року Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), через які ТОВ «Спецуніпак» було позбавлено можливості своєчасно виконати зобов'язання щодо сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем безпідставно нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі та з граничним терміном сплати: в розмірі 52244,10 грн (термін сплати 30.07.2014) - сума штрафної санкції 10448,82 грн, в розмірі 2426,60 грн (термін сплати 30.09.2014) - сума штрафної санкції 486,80 грн, в розмірі 26671,00 грн (термін сплати 30.10.2014) - сума штрафної санкції 5334,22 грн, всього - 16269,84 грн.

Ухвалою суду від 12.11.2018 позову було залишено без руху для усунення недоліків. В установлений судом строк недоліки було усунуто. Ухвалою суду від 27.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи відкладався за клопотанням сторін.

08.01.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач посилається на таке.

ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, за результатами якої складено акт від 28.10.2015 № 913/12-14-15-01/25-33766286.

Перевіркою встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 140860,55 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 09.11.2015 № 0007641501, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 17136,05 грн.

Щодо посилань позивача на положення статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № від 15.10.2014 № 1669-VII відповідач зазначає, що вказана стаття суперечить нормам Податкового кодексу України.

Податковий кодексу України є спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

На думку відповідача, сертифікат Торгово-промислової палати України не звільняє від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ.

На підставі викладеного відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 09.11.2015 № 0007641501 є законним та таким, що відповідає нормам податкового законодавства, тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити (арк. спр. 48-49).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «Спецуніпак» є юридичною особою, зареєстрованою за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Лисичанська, буд. 30, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.11.2018 № 1004638661 (арк. спр. 20-23).

До грудня 2014 року місцезнаходженням позивача було: м. Луганськ, вул. Славянская, буд. 2-б (арк. спр. 13, 14).

30.10.2014 позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року, де в рядку 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» визначив суму 52380 грн (арк. спр. 83-84).

02.02.2015 позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року, де в рядку 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» визначив суму 2434 грн (арк. спр. 87-88).

03.02.2015 позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року, де в рядку 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» визначив суму 26671 грн (арк. спр. 89-90).

ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Спецуніпак» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, за результатами якої складено акт від 28.10.2015 № 913/12-14-15-01/25-33766286 (далі - акт перевірки) (арк. спр. 8-9).

Перевіркою встановлено порушення п. 57.1, 57.3 статті 57 ПК України - перерахування податку на додану вартість з порушенням строків, визначених цим Кодексом, щодо сплати узгоджених сум податкових зобов'язань на загальну суму 140860,55 грн.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області винесла податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 09.11.2015 № 0007641501, згідно з яким ТОВ «Спецуніпак» на підставі статті 126 ПК України за затримку на 42, 93, 96, 99, 100, 107, 128, 31, 126, 129 календарних днів сплати грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% - у сумі 17136,05 грн (арк. спр. 10).

Вирішуючи питання щодо правомірності вказаного податкового повідомлення-рішення, суд керується таким.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Статтею 57 Податкового кодексу України визначено строки сплати податкового зобов'язання, відповідно до якої:

- платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1);

- у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування (п. 57.2);

- у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3).

За несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань Податковим кодексом України передбачена відповідальність для платника податків у вигляді нарахування штрафу (стаття 126) та пені (стаття 129).

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом установлено, що ТОВ «Спецуніпак» було порушено строки сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість, та мали місце фактичні обставини щодо порушення строків, викладені в акті перевірки від 28.10.2015 № 913/12-14-15-01/25-33766286, а саме: грошові зобов'язання з податку на додану вартість з граничним строком сплати 30.07.2014 було сплачено 31.10.2014, 07.11.2014, 14.11.2014, 25.11.2014; грошові зобов'язання з граничним строком сплати 30.09.2014 було сплачено 03.02.2015, 06.02.2015; грошові зобов'язання з граничним строком сплати 30.10.2014 було сплачено 06.02.2015, 03.03.2015.

Вказані обставини не заперечуються позивачем та підтверджуються витягом з інтегрованої картки платника податків щодо частини грошових зобов'язань (арк. спр. 58-58).

Щодо посилань позивача на дію форс-мажорних обставин, як на підставу для звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з податку на додану вартість, суд зазначає таке.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначає Закон України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі Закон № 1669-VII), статтею 10 якого встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

На підтвердження настання обставин непереборної сили позивачем надано сертифікат Торгово-промислової палати України від 05.01.2017 № 7165, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) ТОВ «Спецуніпак» щодо сплати податків і зборів у строки та в розмірах, встановлених нормативно-правовими актами, а саме: податку на додану вартість за червень, серпень та вересень 2014 року (арк. спр. 11).

Суд зазначає, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), як і інші докази при вирішенні судом спору, оцінюється на предмет належності та допустимості й лише за наслідками такої оцінки суд вирішує питання про можливість звільнення боржника від відповідальності, застосовуючи відповідні приписи чинного законодавства. Сертифікат по своїй суті є лише результатом практичної діяльності торгово-промислової палати з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, який сам по собі тягне за собою виникнення, зміну, припинення прав та обов'язків у будь-яких сторін, породження певних правових наслідків. Отже, сам сертифікат не спрямований не регулювання суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів таких відносин.

Разом з тим, суд зауважує, що Законом № 1669-VII не визначено можливості звільнення платника податків від відповідальності за порушення граничних термінів сплати грошових зобов'язань з податків та обов'язкових платежів через настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення АТО.

Не передбачено такого звільнення і Податковим кодексом України.

Суд зазначає, що однієї наявності у платника податків сертифікату ТПП України про настання обставин непереборної сили (форс-мажору) недостатньо для звільнення такого платника податків від відповідальності за порушення податкового законодавства, зокрема, від відповідальності за порушення термінів сплати грошових зобов'язань, без закріплення у Податковому кодексі України чи іншому спеціальному нормативно-правовому акті самої можливості такого звільнення.

Наявність у платника податків сертифікату ТПП України про настання обставин непереборної сили надає можливість такому платнику звернутися із заявою до контролюючого органу для продовження граничних строків подання податкової звітності та зміни строків сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також для списання податкового боргу, що виник унаслідок обставин непереборної сили.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Під час проведення таких заходів платники податків, у яких існує ймовірність несвоєчасної сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) або відсутня можливість їх сплати у зв'язку з непередбачуваними обставинами, мають право на отримання відстрочення, розстрочення сплати податків відповідно до підпункту 17.1.5 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.

Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу).

Згідно зі статтею 32 Податкового кодексу України строк сплати податку та збору може бути змінено шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізніший строк. Загальні засади розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платників податків передбачені статтею 100 Податкового кодексу.

Відповідно до п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Згідно з пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 203.2. статті 203 Податкового кодексу платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Погашенням податкового боргу вважається зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Із заявами до контролюючого органу про зміну строків сплати податку чи про списання податкового боргу згідно з поясненнями представника позивача ТОВ «Спецуніпак» не зверталося.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 07.08.2018 у справі № 805/4013/17-а: «Посилання скаржника на положення закону № 1726-VIII та Закону № 1669, як підставу правового регулювання спірних правовідносин, є неприйнятним з огляду на системний аналіз статей 1, 5, 7 Податкового кодексу України, за якими серед загальних засад встановлення податків і зборів пунктом 7.3 статті 7 передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оскільки норми наведених сторонами законів не відповідають встановленим Податковим кодексом України засадам, їх положення не можуть застосовуватись у межах спірних відносин».

Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, Закон № 1669-VII не може бути підставою правового регулювання спірних правовідносин.

Таким чином, податковим органом правомірно визначено позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

На підставі вищезазначеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2015 № 007641501 не належать до задоволення.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати, понесені позивачем, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Спецуніпак» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2015 № 007641501 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 28 січня 2019 року.

Суддя І.О. Свергун