
Справа № 214/90/18
2/214/349/19
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
21 січня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:головуючого судді Гриня Н.Г.,
секретаря судового засідання Печарник З.І.,
за участю відповідача за первісним (позивача за зустрічним) ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за первісним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про зобов’язання здійснити перерахунок погашення кредитної заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду із вищевказаним первісним позовом, в якому просить суд стягнути солідарно із відповідачів на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість у сумі 4914,18 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 133 269, 43 грн., а саме: сума заборгованості за кредитом – 3100 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 84070,03 грн.; сума заборгованості за відсотками – 1479,12 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 40112,79 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту – 0 доларів США; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків – 335,06 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 9086,61 грн., а також стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору у сумі 1999,04 грн., тобто по 999,52 грн. з кожного відповідача окремо.
В обґрунтування первісних позовних вимог зазначає, що 27.12.2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 131/06-ІКЛ/037, згідно умов якого банк надав ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 24000 доларів США, зі сплатою 11,00% річних, з кінцевим терміном повернення до 26.12.2021 року на умовах визначених договором кредиту. 31.10.2008 року укладено Додаткову угоду №1 до Договору кредиту, згідно якої сторони домовились про зміну відсоткової ставки до розміру 11,40% річних починаючи з 17.11.2008 року. Відповідно до Договору про внесення змін №1 від 12.05.2009 року до Договору кредиту, укладеного між позивачем та ОСОБА_1, сторони домовились про зміну графіку погашення кредиту. Відповідно до Договору про внесення змін від 27.06.2012 року до Договору кредиту, укладеного між позивачем та ОСОБА_1, сторони домовились про зміну відсоткової ставки до розміру 15,00% річних починаючи з 01.07.2012 року.
У забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1 за Договором кредиту, було укладено Договір поруки № 131/06-ІПЛ/037 від 27.12.2006 року з ОСОБА_1, яка, згідно п.1.1 Договору поруки зобов’язалась відповідати перед позивачем в тому ж обсязі, що й ОСОБА_1
У порушення умов Договору кредиту ОСОБА_1 свої зобов’язання належним чином не виконує, в результаті чого станом на 08.12.2017 року утворилась заборгованість, яка становить 4914,18 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 133269,43 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом – 3100 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 84070,03 грн.; сума заборгованості за відсотками – 1479,12 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 40112,79 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту – 0 доларів США; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків – 335,06 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 9086,61 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була направлена вимога, яка виконана не була. У зв’язку із чим позивач звернувся до суду із позовом.
Крім того, відповідачами за первісним позовом надано до суду зустрічну позовну заяву до ПАТ «Укрсоцбанк», в якій останні просять суд відмовити у задоволенні позовної заяви ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення заборгованості; зобов’язати ПАТ «Укрсоцбанк» здійснити перерахунок погашення кредитної заборгованості за період з 17.11.2008 року по 07.12.2017 року, за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №131/06-ІКЛ/037 від 27.12.2006 року за ставкою 11% річних із врахуванням правильності нарахувань відсотків, строків зарахувань, черговості платежів та дострокового погашення; встановити заборгованість за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №131/06-ІКЛ/037 від 27.12.2006 року станом на 08.12.2017 року в розмірі 2521,28 доларів США, що за курсом НБУ складає 68375,60 грн., а саме: сума заборгованості за кредитом – 1859,36 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 50424,64 грн.; сума заборгованості за відсотками – 661,92 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 17950,96 грн.; а також стягнути з ПАТ «Укрсоцбанк» витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог за зустрічною позовною заявою зазначено наступне. Між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії №131/06-ІКЛ/037 від 27.12.2006 року, відповідно до якого ОСОБА_1 було відкрито ліміт до 24000 доларів США зі сплатою 11% річних. Кредит надано на споживчі потреби. Між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» був укладений Договір поруки №131/06-ІПЛ/037 від 27.12.2006 року та Договір іпотеки №131/06-ІЗЛ/037 від 27.12.2006 року, згідно умов Договору іпотеки ОСОБА_1 передала в іпотеку трикімнатну квартиру загальною площею 69,9 кв.м., яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського 28/153, яка є її постійним місцем проживання з 25.10.1996 року. Між ОСОБА_1 та банком була укладена Додаткова угода №1 від 31.10.2008 року, відповідно до якої з 17.11.2008 року процентну ставку збільшено до 11,40% річних. Далі 12.05.2009 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» укладений Договір про внесення змін №1 до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №131/06-ІКЛ/037 від 27.12.2006 року. Також 27.06.2012 року між ОСОБА_1 та банком укладено Договір про внесення змін від 27.06.2012 року до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №131/06-ІКЛ/037 від 27.12.2006 року, відповідно до якого з 01.07.2012 року процентну ставку збільшено до 15% річних. Відповідно до Договору кредиту термін повернення всіх траншів встановлено 26.12.2021 року. За основною заборгованістю по кредиту відсутні прострочена заборгованість, навіть є випередження графіку погашення основної заборгованості. Позивачі за зустрічним позовом неодноразово звертались до банку з метою реструктуризації кредитної заборгованості, конвертації або іншого можливого врегулювання кредитної заборгованості, проте всі заяви залишались без відповіді. 28.12.2017 року ОСОБА_1 отримано вимогу банку та направлено відповідь, яку банком отримано09.01.2018 року, в якій ОСОБА_1 просить розглянути можливість реструктуризації кредитної заборгованості за Кредитним договором із випередженням графіку до кінця 2019 року (2020 року); розглянути можливість конвертації кредитної заборгованості; в разі відмови в конвертації – розглянути можливість направлення грошових коштів, які будуть вноситись в рахунок погашення тілу кредиту, а потім відсотків; в разі вимоги щодо дострокового повного погашення кредиту – розглянути можливість списання часткової суми нарахованих відсотків. Крім того, згідно розрахунку заборгованості було виявлено порушення умов договору кредиту, а саме: 01.07.2013 року в рахунок погашення заборгованості було сплачено 9 771,93 дол.США в касу ПАТ «Укрсоцбанк», а відповідно до розрахунку банку відображені лише: 354,16, 266, 8531,21 дол.США, що разом складає 9151,37 дол.США. Тобто 620,56 дол.США невідомо куди і невідомо коли були зараховані; також в таблиці погашення нарахованих відсотків №п/п 52 від 10.05.2011 року було не вірно зараховано завищену суму відсотків 194,02 дол.США, замість ь 140,66 дол.США. Крім того, між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» укладались Додаткова угода №1 якою було збільшено проценту ставку до 11,4% річних, Договір про внесення змін від 27.12.2012 року яким було збільшено процентну ставку до 15% річних та Договір про внесення змін до кредитного договору від 27.06.2012 року відсутній навіть підпис ОСОБА_1 про отримання угоди. З огляду на викладене , після укладення Додаткових угод об’єм відповідальності поручителя збільшився, тому право поручителя підлягає захисту. Вважають, що підвищення процентної ставки до 11,4%, потім до 15% є незаконними та такими, що не відповідають умовам договору поруки та іпотеки. Також порушенні умови Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №131/06-ІКЛ/037 від 27.12.2006 року в частині правильності нарахувань відсотків, строком зарахувань, черговості платежів та дострокового погашення. У зв’язку із чим заборгованість має бути перерахована за ставкою 11% річних із врахуванням вище зазначених порушень.
Ухвалою суду від 21.02.2018 року у справі було відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 53).
Ухвалою суду від 03.09.2018 року зустрічний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_1 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та призначено підготовче судове засідання у загальному позовному провадженні (а.с.111).
Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним), в судове засідання не з'явився, надав письмове клопотання про розгляд справи без присутності представника позивача на підставі наявних доказів, первісні позовні вимоги підтримує та в задоволенні зустрічного позову просив відмовити.
Відповідач ОСОБА_1 за первісним позовом (позивача за зустрічним) в судовому засідання зустрічні позовні вимоги підтримав та просив визнати кредитний та іпотечний договору удаваними, у задоволенні первісного позову просив відмовити.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, надані сторонами та їх представниками, встановив наступні обставини справи та визначив відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частини першої статті 1054, 1049 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За правилами статей 526, 611, 615, 1050 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з частинами першою-другою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Судом встановлено, що між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(далі - АКБ «Укрсоцбанк»), правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_2 27.12.2006 року укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №131/06-ІКЛ/037 (кредитний договір) відповідно до умов якого кредитором надано позичальнику грошові кошти в іноземній валюті у сумі 24 000 доларів США зі сплатою 11% річних з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 26.12.2021 року (а.с. 13-15).
Згідно з договором поруки від 27.12.2006 року № 131/06-ІПЛ/037 поручитель ОСОБА_1 зобов'язалась перед АКБ «Укрсоцбанк» (кредитором) у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_2 зобов'язання згідно з договором кредиту від 26.12.2006 року № 131/06-ІКЛ/037 (а.с. 21).
Відповідно до Договору про внесення змін №1 до кредитного договору сторони внесли зміни до кредитного договору, зазначено, що надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (транш), зі сплатою процентів у розмірі 11,4 % та комісій, в розмірі та в порядку зазначеному у Додатку №2 до цього договору, що є його невід’ємною частиною, (а.с. 15-18).
Додатковою угодою №1 про внесення змін до кредитного договору від 31.10.2008 року було збільшено и ставку сплати відсотків річних до 11,4%, оригінал якої також отримано та підписано ОСОБА_1 в якості поручителя (а.с. 20).
Договором про внесення змін до кредитного договору від 27.06.2012 року сторони домовилися про встановлення процентної ставки за користування кредитом на рівні 15,0% річних з 01.07.2012 року, даний договір не містить підпису поручителя (а.с. 19).
Статтею 553 та частиною першою статті 554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Тобто закон пов'язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного договору.
Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі підвищення розміру відсотків, встановлення нових умов щодо порядку зміни відсоткової ставки в бік збільшення тощо.
Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.
Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Згода поручителя зі змінами до кредитного договору, які визначають конкретні умови, порядок та обсяг збільшення відповідальності боржника, висловлена шляхом підписання додаткової угоди до договору поруки, не потребує додаткової згоди поручителя на збільшення відповідальності та не суперечить частині першій статті 559 ЦК України.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року № 6-152цс13. Підстав для відступлення від цієї правової позиції Верховний Суд не вбачає.
Однак, поручитель не надавала згоду на підвищення процентної ставки до 15,00% з 01.07.2012 року, таким чином обсяг відповідальності було збільшено у зв’язку із чим у вимогах до поручителя слід відмовити.
Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.ст. 651, 652, 654 ЦК України зміна договору, в тому числі у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду у випадках передбачених ЦК України. Зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до норм ст. ст. 1054, 1055 ЦК України різновидом договору є кредитний договір, який укладається в письмові формі.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Аналогічне положення щодо заборони банку змінювати розмір процентної ставки за кредитним договором в односторонньому порядку викладене в ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» в редакції Закону №661 -VI від 12 грудня 2008 року.
Відповідно до ст. 215 ч.2 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визначення такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватись за домовленістю сторін.
Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Як вбачається з матеріалів справи, розмір процентної ставки збільшувався двічі 31.10.2008 року до 11,4% та 27.06.2012 року – 15%.
Зміна банком процентної ставки відбувалась шляхом укладення Договору про внесення змін від 27.06.2012 року та Додаткової угоди №1 від 31.10.2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, який погодився на зміну процентної ставки про що свідчить його підпис у договорах (а.с. 19,20) та не суперечить умовам кредитного договору (п. 2.6 кредитного договору). Крім того, позичальник періодично вчиняв дії, які свідчать про визнання ним умов кредитного договору та погодження з оспорюваними змінами процентної ставки, оскільки вносив оплату на погашення заборгованості за кредитом, що підтверджується, зокрема, розрахунком на (а.с. 35-37) та квитанціями (а.с. 74-93).
Таким чином, збільшення розміру процентної ставки було передбачено укладеними між сторонами договорами та ОСОБА_2 неодноразово вчинялись дії щодо погодження з розміром процентної ставки, яка була змінена банком та погоджена з ОСОБА_3 та ним протягом тривалого часу вносились кошти на погашення заборгованості за кредитом, з урахуванням змінених процентних ставок.
Також, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Проте відповідач 1 за первісним позовом (позивач 1 за зустрічним позовом) порушив свої зобов’язання, шляхом невиконання суттєвих умов Угоди, що призвело до погіршення стану позивача, як кредитора, та виникнення заборгованості.
Як убачається з доданого до матеріалів справи довідки-розрахунку заборгованості (а.с.35-37), заборгованість станом на 08.12.2017 року, складає: 4 914,18 доларів США, що за офіційним курсом НБУ – 133 269,43 грн., з яких:сума заборгованості за кредитом – 3100 доларів США, що за офіційним курсом НБУ – 84 070,03 грн.; сума заборгованості за відсотками - 1 479 доларів США, що за офіційним курсом НБУ – 40 112,79 грн.;розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків – 335,06 доларів США, що офіційним курсом НБУ – 9 086,61 грн.
Разом з тим, враховуючи те, що 01 липня 2013 року сплатив 9 771,93 доларів США (зворот а.с. 91), що визнається сторонами. Однак, згідно розрахунку заборгованості та додаткових пояснень представника позивача за первісним позовом (представник відповідача за зустрічним позовом) 01.07.2013 р. в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту було зараховано 8531,21 доларів США; за відсотками 354,36 доларів США та в рахунок погашення простроченої заборгованості - 266 доларів США, та решта коштів були зараховані 10.07.2013 року в рахунок погашення процентів – 140,66 доларів та 16.07.2013 року 479,79 доларів США в рахунок заборгованості по тілу кредиту. Отже, вся сума була зарахована, однак у зв’язку із зарахуванням пізніше утворилась заборгованість за відсотками – 3,9 доларів США ( із розрахунку 479,70/365 днів * 16 днів *0,15 ставка процентів за кредитом, 140,60/365*13 днів*0,15 ставка за кредитом).
Посилання позивачів за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) щодо неврахування коштів у неповному об’ємі у сумі 100 доларів США та 85,37 доларів США, спростовується наданим розрахунком. А саме сума коштів у сумі 100 доларів була зарахована в рахунок погашення процентів у сумі 78,79 грн. та 10.01.2014 року у сумі 21,21 доларів США та сума 85,37 доларів США була зарахована 10.09.2013 року у сумі 57,10 доларів США та 10.10.2013 року у сумі 28,27 доларів США (зворот а.с. 36), що свідчить про врахування коштів внесених позичальником відповідно до п.2.6 Договору про внесення змін №1 від 20.05.2009 року в рахунок прострочених процентів за його використання.
У зв’язку із невчасним зарахуванням платежів утворилась заборгованість за відсотками – 0,35 доларів США (28,27 доларів США/365 днів * 30 днів*0,15 ставка за кредитом) та платіж від 16.12.2013 р. у розмірі 100 доларів цією ж датою було зараховано 78,79 доларів США, а решта лише 10.01.2014 р. розмір заборгованості за відсотками склав 0,22 доларів США( 21,21 доларів США /365 днів *25*0,15 процентна ставка за кредитом). Платіж від 07.10.2014 року у розмірі 39 доларів США, було зараховано лише 13.11.2014 року внаслідок чого заборгованість за відсотками склала 0,59 доларів США (39 доларів США/365*37 днів*0,15 процентна ставка за кредитом). Враховуючи, що невчасне зарахування відбулось не з вини позичальника, то розмір відсотків,який підлягає стягненню складає – 1 473, 94 доларів США (1479 – (3,85+0,35+0,22+0,59)), що за офіційним курсом НБУ 39 972,31 грн.
Крім того, посилання відповідачів за зустрічним позовом на зарахування сум внесених коштів не у той же день, також відповідно до розрахунку заборгованості не виплинуло на розмір наявної заборгованості.
У відповідності до приписів ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.
У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» підлягають задоволенню частково, а саме слід стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором станом на 08.12.2017 року, у розмірі 4 909доларів США, що за офіційним курсом НБУ – 133 128,95грн., з яких: сума заборгованості за кредитом – 3100 доларів США, що за офіційним курсом НБУ – 84 070,03 грн.; сума заборгованості за відсотками 1 473, 94 доларів США (1479 – (3,85+0,35+0,22+0,59)), що за офіційним курсом НБУ 39 972,31 грн.;розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків – 335,06 доларів США, що офіційним курсом НБУ – 9 086,61 грн.
Згідноз частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
У постанові Верховного Суду України від 14 грудня 2016 року у справі № 752/16018/15-ц зроблено висновок, що «у разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. Боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника лист про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку».
Кредитними договором передбачена можливість зміни розміру процентної ставки і ця умова стала результатом домовленості сторін, шляхом укладення Договорів про внесення змін до кредитного договору та Додаткових угод, в яких містяться підпис Позичальника – ОСОБА_2, а отже, відповідач дав згоду на зміну розміру процентної ставки. Крім того, відповідач не звернувся до установи банку, щодо непогодження зі зміною умов договору, а продовжив здійснювати погашення заборгованості за договором, що свідчить про те, що ОСОБА_2 був обізнаний щодо підвищення відсоткової ставки та був з нею згоден.
Таким чином, зустрічні вимоги щодо здійснення перерахунку погашення кредитної заборгованості за ставкою 11% річних та встановлення заборгованості в розмірі 2521,28 доларів США є такими, що суперечать умовам укладеного кредитного договору та укладених додаткових угод, у зв’язку із у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подані позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1999,04 грн. (а.с. 5) та заявлено вимогу про відшкодування судового збору солідарно із відповідачів, тому оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» судовий збір у розмірі 1996,93 грн. (задоволені вимоги в розмірі 133 128,95грн. * судовий збір в сумі 1999,04 грн. (документально підтверджені) / ціну позову в розмірі 133 269,43 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 554, 610, 623, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» місцезнаходження: м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29, код ЄДРПОУ 00039019:
- суму заборгованості за Договором про надання відновлювальної лінії №131/06-ІКЛ/037 від 27.12.2006 року, яка станом на 08.12.2017 року в загальному розмірі 4 909(чотири тисячі дев’ятсот дев’ять) доларів США, що за офіційним курсом НБУ – 133 128,95грн., з яких: сума заборгованості за кредитом – 3100 доларів США, що за офіційним курсом НБУ – 84 070,03 грн.; сума заборгованості за відсотками 1 473, 94 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 39 972,31 грн.;розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків – 335,06 доларів США, що офіційним курсом НБУ – 9 086,61 грн.
-судовий збір у розмірі 1996 (одна тисяча дев’ятсот дев’яносто шість ) грн. 04 коп.
У решті вимог відмовити.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про зобов’язання здійснити перерахунок погашення кредитної заборгованості – відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 25.01.2019 року.
Суддя Н.Г. Гринь
Судове рішення № 79427553, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 21.01.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 214/90/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: