Ухвала суду № 79425725, 15.01.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19078/17

Провадження № 4-с/761/50/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Піхур О.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Орел П.Ю.,

заявника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргами ОСОБА_1, заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пишний Артем Володимирович, ОСОБА_3 на дії приватного виконавця, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2018 року заявник ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на дії приватного виконавця та просив суд визнати неправомірними рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця Пишного А.В. при винесенні ним постанови про арешт коштів боржника від 09.10.2018 року, якою накладено арешт на особовий рахунок НОМЕР_2, що відкритий Національною поліцією України на моє ім'я в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк «Укргазбанк» для зарахування заробітної плати, та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 18.10.2018 року, у якій безпідставно зазначено суму боргу в розмірі 202466,49 грн., що є більшою на 500 грн. від реальної суми боргу з урахуванням основної винагороди; скасувати постанови про арешт коштів боржника від 09.10.2018 року та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 18.10.2018.

Вимоги скарги заявник обґрунтовує тим, що 09.10.2018 року приватним виконавцем Пишним А.В. на підставі виконавчого листа № 761/19078/17, виданого 01.10.2018 Шевченківським районним судом міста Києва, відкрито виконавче провадження № 57395584 про стягнення із заявника на користь ОСОБА_3 суми 181 788,02 грн. та 1871,88 грн. судового збору. Проте, копію постанови про відкриття виконавчого провадження та інші виконавчі документи, що винесені під час виконавчого провадження приватним виконавцем Пишним А.В., заявник не отримував, про відкриття провадження та початок примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду міста Києва від 01.10.2018 не був повідомлений своєчасно, оскільки приватним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження було невірно зазначено адресу його проживання, а саме недійсну вулицю Молдованська, хоча у виконавчому листі Шевченківського районного суду міста Києва від 01.10.2018 № 761/19078/17 місцем проживання зазначено вулицю Молдавська. Своїми діями приватний виконавець Пишний А.В. порушив права заявника як сторони виконавчого провадження, що передбачені в ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», насамперед позбавив можливості в передбачені законодавством строки оскаржувати його рішення та дії, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення. Виправлення адреси місця проживання приватним виконавцем Пишним А.В. здійснено лише 05.11.2018 року. 09.10.2018 року приватним виконавцем Пишним А.В. винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках банків, у тому числі на рахунках відкритих у ПАТ АТ «Укргазбанк», у межах суми звернення стягнення та з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, що становить 201966,49 грн. 18.10.2018 року на підставі вказаної постанови з особового рахунку НОМЕР_2, що відкритий Національною поліцією України на ім'я заявника у ПАТ АТ «Укргазбанк» для зарахування заробітної плати списано гроші - заробітну плату в сумі 3564,39 грн. 26.10.2018 року заявником надіслано клопотання про необхідність вжиття заходів щодо скасування вище вказаної постанови, однак станом на 05.11.2018 року останнім жодних дій спрямованих на відновлення порушених прав не здійснено та арешт із зарплатного рахунку не знято. 31.10.2018 заявнику стало відомо про те, що через накладення 09.10.2018 року приватним виконавцем Пишним А.В. арешту на кошти із зарплатного карткового рахунку в гривні в ПАТ АТ «Укргазбанк» списано гроші в сумі 19413,19 грн., що є грубим порушенням законних прав на отримання заробітної плати. При цьому, звертає увагу на те, що для заявника та його сім'ї заробітна плата в Національній поліції України являється єдиним джерелом доходів, оскільки відповідно до вимог діючого законодавства поліцейським заборонено займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю. Крім того, 18.10.2018 року приватним виконавцем Пишним А.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою передбачено відрахування з доходів, які заявник отримує в Національній поліції України, на користь стягувача суми в розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 202466,49 грн. Проте у вказаній постанові приватним виконавцем Пишним А.В. суму боргу зазначено на 500 грн. більшою ані ж у постанові про відкриття виконавчого провадження, де суму боргу з урахуванням основної винагороди встановлено в розмірі 201966,49 грн. Приватним виконавцем Пишним А.В. не дотримано вимог законодавства та одночасно із накладенням арешту на все рухоме та нерухоме майно, якого достатньо для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, накладено арешт на зарплатний рахунок та здійснено стягнення на заробітну плату в розмірі 20% від доходів. В постанові від 09.10.2018 про арешт коштів боржника приватним виконавцем Пишним А.В. в порушення цих вимог без наведення мотивів та обґрунтувань прийнятого рішення зазначено лише частину 2 та 4 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», при цьому вказану постанову останнім надіслано до всіх відомих йому банків України. 26.10.2018 року заявником приватному виконавцю Пишному А.В. надіслано клопотання про необхідність вжиття заходів щодо скасування вище вказаних постанов, однак станом на 05.11.2018 останнім жодних дій спрямованих на відновлення порушених прав не здійснено.

У листопаді 2018 року заявник ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на дії приватного виконавця та просив суд визнати неправомірним рішення приватного виконавця Пишного А.В. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 01.11.2018 року; скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 01.11.2018 та зобов'язати приватного виконавця Пишного А.В. повернути заявнику як безпідставно стягнуті кошти в сумі 431 грн., які перерахувати на зарплатний картковий рахунок НОМЕР_2, відкритий в ПАТ АТ «Укргазбанк».

Вимоги скарги заявник обґрунтовує тим, 09.10.2018 року приватним виконавцем Пишним А.В. на підставі виконавчого листа № 761/19078/17, виданого 01.10.2018 Шевченківським районним судом міста Києва, відкрито виконавче провадження № 57395584 про стягнення із заявника на користь ОСОБА_3 суми 181 788,02 грн. та 1871,88 грн. судового збору. 09.10.2018 приватним виконавцем Пишним А.В. винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, у якій зазначено, що витрати виконавчого провадження становлять 500 грн. та складаються з наступного: плати за відкриття виконавчого провадження в розмірі 69 грн., витрати на поштові марки - 94,14 грн., витрати на конверти - 36,86 грн.; витрати пов'язані з обслуговуванням принтеру - 50 грн.; страховий платіж - 250,00 грн. Заявник зазначає, що прийняте приватним виконавцем Пишним А.В. рішення про стягнення вказаних витрат є неправомірним та необґрунтованим, оскільки, станом на 09.11.2018 в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» від приватного виконавця Пишного А.В. поштою на адресу свого місця проживання заявник не отримав жодного виконавчого документу, що свідчить про їх навмисне не направлення та безпідставне стягнення приватним виконавцем витрат пов'язаних з виготовленням та пересиланням документів виконавчого провадження, а саме коштів в сумі 181 грн. (витрати на поштові марки - 94,14 грн., витрати на конверти - 36,86 грн.; витрати пов'язанні з обслуговуванням принтеру - 50 грн.). Також приватним виконавцем Пишним А.В. безпідставно та незаконно до витрат виконавчого провадження включено страховий платіж у розмірі 250 грн., який жодним законодавчим або ж нормативно-правовим актом не передбачений та не повинен був стягуватися у виконавчому провадженні. 09.11.2018 року заявником здійснено на рахунок приватного виконавця Пишного А.В. сплату боргу в розмірі 202 466,49 грн., з яких 181 788,02 грн. - матеріальна шкода; 1871,88 грн. - судовий збір; 18360,59 грн. - основна винагорода; 500 грн. - витрати виконавчого провадження. Таким чином, прийняття приватним виконавцем Пишним А.В. рішення про стягнення коштів, що безпідставно включені до витрат виконавчого провадження та не передбачені законодавством виконавчого провадження, є неправомірним. Вказане стало можливим через недотримання приватним виконавцем Пишним А.В. вимог Законів України «Про виконавче провадження» та «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Ухвалою судді від 19.11.2018 року об'єднано в одне провадження цивільні справи за скаргами ОСОБА_1, заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пишний Артем Володимирович, ОСОБА_3 на дії приватного виконавця за справа № 761/19078/17 провадження №4-с/761/336/2018 та № 761/19078/17 провадження №4-с/761/340/2018 під номером справи № 761/19078/17 провадження №4-с/761/336/2018.

Заявник у судовому засіданні просив заяву задовольнити, зазначивши, що приватний виконавець не мав права виносити постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, у зв'язку з чим, вважає дії приватного виконавця Пишного А.В. неправомірними та такими, що суперечать вимогам законодавства, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, проте приватним виконавцем Пишним А.В. вказаних вимог законодавства не дотримано та одночасно із накладенням арешту на все рухоме та нерухоме майно, якого достатньо для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, накладено арешт на зарплатний рахунок та здійснено стягнення на заробітну плату в розмірі 20% від доходів. Крім того, прийняття приватним виконавцем Пишним А.В. рішення про стягнення коштів, що безпідставно включені до витрат виконавчого провадження та не передбачені законодавством виконавчого провадження, є неправомірним та таким, що порушує його законні права.

У судове засідання заінтересовані особи не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Суд, повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази, матеріали справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.10.2018 Шевченківським районним судом міста Києва видано виконавчий лист № 761/19078/17 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суми 181 788,02 грн. та 1871,88 грн. судового збору.

09.10.2018 року приватним виконавцем Пишним А.В. на підставі виконавчого листа № 761/19078/17, виданого 01.10.2018 Шевченківським районним судом міста Києва, відкрито виконавче провадження № 57395584 про стягнення із заявника на користь ОСОБА_3 суми 181 788,02 грн. та 1871,88 грн. судового збору.

09.10.2018 року приватним виконавцем Пишним А.В. винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на майно, що належить боржнику транспортний засіб Seat Cordoba, державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску.

09.10.2018 року приватним виконавцем Пишним А.В. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди, відповідно до якої стягнуто з боржника основну винагороду у сумі 18360,59 грн.

09.10.2018 року приватним виконавцем Пишним А.В. винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках банків, у межах суми звернення стягнення та з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, що становить 201966,49 грн.

18.10.2018 року приватним виконавцем Пишним А.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої здійснюється відрахування з доходів боржника, які отримуються ним в Національній поліції України, на користь стягувача у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 202466,49 грн.

05.11.2018 року приватним виконавцем Пишним А.В. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, відповідно якої виправлено помилку в назві вулиці місця проживання боржника, зазначивши: «вул. Молдавська».

01.11.2018 приватним виконавцем Пишним А.В. винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, у якій зазначено, що витрати виконавчого провадження становлять 500 грн. та складаються з наступного: плати за відкриття виконавчого провадження в розмірі 69 грн., витрати на поштові марки - 94,14 грн., витрати на конверти - 36,86 грн.; витрати пов'язані з обслуговуванням принтеру - 50 грн.; страховий платіж - 250,00 грн.

ОСОБА_1 було сплачено суму боргу в розмірі 202466,49 грн., що підтверджується квитанцією №36631509 від 08.11.2018 року.

Заявник зазначає, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження та інші виконавчі документи, що винесені під час виконавчого провадження приватним виконавцем Пишним А.В. не отримував, оскільки приватним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження було невірно зазначено адресу його проживання, а саме недійсну вулицю Молдованська, хоча у виконавчому листі Шевченківського районного суду міста Києва від 01.10.2018 № 761/19078/17 місцем проживання зазначено вулицю Молдавська. Своїми діями приватний виконавець Пишний А.В. порушив права заявника як сторони виконавчого провадження, що передбачені в ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», насамперед позбавив можливості в передбачені законодавством строки оскаржувати його рішення та дії, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення. Додатково пояснив, що накладення арешту на кошти із зарплатного карткового рахунку є грубим порушенням його законних прав на отримання заробітної плати, оскільки для заявника та його сім'ї заробітна плата в Національній поліції України являється єдиним джерелом доходів, відповідно до вимог діючого законодавства поліцейським заборонено займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю. Крім того, в постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою передбачено відрахування з доходів, які заявник отримує в Національній поліції України, на користь стягувача суми в розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 202466,49 грн., приватним виконавцем Пишним А.В. суму боргу зазначено на 500 грн. більшою ані ж у постанові про відкриття виконавчого провадження, де суму боргу з урахуванням основної винагороди встановлено в розмірі 201966,49 грн. Приватним виконавцем Пишним А.В. не дотримано вимог законодавства та одночасно із накладенням арешту на все рухоме та нерухоме майно, якого достатньо для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, накладено арешт на зарплатний рахунок та здійснено стягнення на заробітну плату в розмірі 20% від доходів.

26.10.2018 року заявником приватному виконавцю Пишному А.В. надіслано клопотання про необхідність вжиття заходів щодо скасування вище вказаних постанов, однак останнім жодних дій спрямованих на відновлення порушених прав заявника не здійснено.

В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 18 ЦПК України визначено, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; виконавчих написів нотаріусів; посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

При аналізі зазначених норм чинного законодавства України вбачається, що належне виконання виконавцем покладених на нього обов'язків гарантує, зокрема непорушність майнових прав як стягувача так і боржника.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Згідно ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Згідно ст. 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти стягувачу у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щокварталу надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Відповідно до ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

У відповідності до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Окрім того, державним виконавцем було допущено порушення вимог ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Натомість, у визначений ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» строк державним виконавцем не було у повному обсязі проведено перевірку майнового стану боржника, не було здійснено вихід за його місцем проживання для перевірки наявності у нього рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення.

В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати, зарплата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника та його сім'ї.

По даній справі встановлено, що виконавець, в порушення вимог ч. 1 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» наклав арешт на банківські рахунки заявника, на які надходять заробітна плата заявника, у зв'язку з чим заявник позбавлений засобів для існування. На думку суду приватним виконавцем грубо порушено конституційні права заявника на життя, соціальні забезпечення, право на оплату праці та інші права передбачені Конституцією України.

Враховуючи викладені обставини, та норми законодавства, суд вважає, що приватним виконавцем передчасно було винесено оскаржувану постанову, оскільки на час її винесення не було проведено повну перевірку майнового стану боржника і не було встановлено відсутності у нього іншого майна, достатнього для задоволення вимог стягувача. Окрім того, у матеріалах справи відсутня заява стягувача про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника, а сума боргу перевищує п'ять мінімальних розмірів заробітної плати, а тому скарга підлягає задоволенню в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича у виконавчому провадженні №57395584 під час винесення постанови про арешт коштів боржника від 09.10.2018 року, якою накладено арешт на особовий рахунок НОМЕР_2, відкритий Національною поліцією України на ім'я ОСОБА_1 в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк «Укргазбанк» для зарахування заробітної плати та відповідно зазначена постанова в частині накладення арешту на особовий рахунок НОМЕР_2, відкритого Національною поліцією України на ім'я ОСОБА_1 в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк «Укргазбанк» для зарахування заробітної плати підлягає скасуванню.

01.11.2018 приватним виконавцем Пишним А.В. винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, у якій зазначено, що витрати виконавчого провадження становлять 500 грн. та складаються з наступного: плати за відкриття виконавчого провадження в розмірі 69 грн., витрати на поштові марки - 94,14 грн., витрати на конверти - 36,86 грн.; витрати пов'язані з обслуговуванням принтеру - 50 грн.; страховий платіж - 250,00 грн.

Заявник зазначає, що прийняте приватним виконавцем Пишним А.В. рішення про стягнення вказаних витрат є неправомірним та необґрунтованим, оскільки, станом на 09.11.2018 в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» від приватного виконавця Пишного А.В. поштою на адресу свого місця проживання заявник не отримав жодного виконавчого документу, що свідчить про їх навмисне не направлення та безпідставне стягнення приватним виконавцем витрат пов'язаних з виготовленням та пересиланням документів виконавчого провадження, а саме коштів в сумі 181 грн. (витрати на поштові марки - 94,14 грн., витрати на конверти - 36,86 грн.; витрати пов'язанні з обслуговуванням принтеру - 50 грн.). Також приватним виконавцем Пишним А.В. безпідставно та незаконно до витрат виконавчого провадження включено страховий платіж у розмірі 250 грн., який жодним законодавчим або ж нормативно-правовим актом не передбачений та не повинен був стягуватися у виконавчому провадженні. Таким чином, прийняття приватним виконавцем Пишним А.В. рішення про стягнення коштів, що безпідставно включені до витрат виконавчого провадження та не передбачені законодавством виконавчого провадження, є неправомірним. Вказане стало можливим через недотримання приватним виконавцем Пишним А.В. вимог Законів України «Про виконавче провадження» та «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

09.11.2018 року заявником здійснено на рахунок приватного виконавця Пишного А.В. сплату боргу в розмірі 202 466,49 грн., з яких 181 788,02 грн. - матеріальна шкода; 1871,88 грн. - судовий збір; 18360,59 грн. - основна винагорода; 500 грн. - витрати виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення (ч.4 ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження").

Як вбачається із постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 01 листопада 2018 року, у якій зазначено, що витрати виконавчого провадження, здійснені в ході проведення виконавчого провадження №57395584, становлять 500 грн. та складаються з наступного: плати за відкриття виконавчого провадження в розмірі 69 грн., витрати на поштові марки - 94,14 грн., витрати на конверти - 36,86 грн.; витрати пов'язані з обслуговуванням принтеру - 50 грн.; страховий платіж - 250,00 грн.

05.11.2018 року приватним виконавцем Пишним А.В. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, відповідно якої виправлено помилку в назві вулиці місця проживання боржника, зазначивши: «вул. Молдавська».

Судом встановлено, що дійсно приватним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження було невірно зазначено адресу місця проживання боржника, а саме «вулицю Молдованська», хоча у виконавчому листі Шевченківського районного суду міста Києва від 01.10.2018 № 761/19078/17 місцем проживання зазначено «вулицю Молдавська». Своїми діями приватний виконавець Пишний А.В. порушив права заявника як сторони виконавчого провадження, що передбачені в ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», насамперед позбавив можливості в передбачені законодавством строки оскаржувати його рішення та дії, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення. Виправлення адреси місця проживання приватним виконавцем Пишним А.В. здійснено лише 05.11.2018 року, а тому, викладені в скарзі вимоги щодо безпідставного і необґрунтованого визначення суми витрат виконавчого провадження в розмірі 500,00 грн. знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). (ч.2 ст. 451 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, матеріалами справи не підтверджується правомірність дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича під час винесення постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 01.11.2018 року в розмірі 500,00 грн., а тому зобов'язаний повернути ОСОБА_1 стягнуті кошти на його рахунок НОМЕР_2, відкритий Національною поліцією України в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк «Укргазбанк», а постанова від 01.11.2018 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження підлягає скасуванню.

Відповідно ч.1 ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Тому з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича в дохід держави підлягають стягненню судові витрати в розмірі 704,80 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 258-260, 268, 450-452 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд,

у х в а л и в :

Скарги ОСОБА_1, заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пишний Артем Володимирович, ОСОБА_3 на дії приватного виконавця - задовольнити.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича у виконавчому провадженні №57395584 в частині винесення постанови про арешт коштів боржника від 09.10.2018 року, якою накладено арешт на особовий рахунок НОМЕР_2, відкритий Національною поліцією України на ім'я ОСОБА_1 в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк «Укргазбанк» для зарахування заробітної плати.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича у виконавчому провадженні №57395584 в частині винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 18.10.2018 року, в частині зазначення суми боргу 202466,49 грн., що є більшою на 500,00 грн. від суми боргу з урахуванням основної винагороди.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича у виконавчому провадженні №57395584 в частині винесення постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 01.11.2018 року, в частині стягнення 500,00 грн.

Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича у виконавчому провадженні №57395584 про арешт коштів боржника від 09.10.2018 року, в частині накладення арешту на особовий рахунок НОМЕР_2, відкритий Національною поліцією України на ім'я ОСОБА_1 в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк «Укргазбанк» для зарахування заробітної плати.

Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича у виконавчому провадженні №57395584 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 18.10.2018 року в частині зазначення суми боргу 202466,49 грн., що є більшою на 500,00 грн. від суми боргу з урахуванням основної винагороди.

Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича у виконавчому провадженні №57395584 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 01.11.2018 року в розмірі 500,00 грн. та зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича повернути ОСОБА_1 стягнуті кошти на його рахунок НОМЕР_2, відкритий Національною поліцією України в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк «Укргазбанк».

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича в дохід держави судові витрати в розмірі 704,80 грн.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складення повного судового рішення 17.01.2019 року.

Суддя