Ухвала суду № 79421274, 09.01.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/10/19 Справа № 703/3354/18 Категорія: п.3ч.1ст.303, 307 КПК УкраїниГоловуючий по 1 інстанції Кирилюк Н.А. Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого - судді суддів при секретарі Ятченка М. О. Поєдинка І. А., Соломки І. А. Чорній Я. Ю.за участю прокурораОмельченка В.В.

скаржника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 жовтня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 про скасування постанови слідчої Авраменко Ю.В. від 05.09.2018 року про закриття кримінального провадження №12017250000000337,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 про скасування постанови слідчої Авраменко Ю.В. від 05.09.2018 року про закриття кримінального провадження №12017250000000337.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді скаржником ОСОБА_7 подана апеляційна скарга, в якій він просив: поновити пропущений з поважних причин строк апеляційного оскарження; скасувати ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 жовтня 2018 року; постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 05.09.2018 №12017250000000337 за ст.383 КК України.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що, на його думку, вказана постанова слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню. На думку апелянта, слідча Авраменко Ю.В. не надала належної уваги свідченням ОСОБА_7, як потерпілого. Майже проігнорувала той факт, що, на думку апелянта, за безпідставним обвинуваченням його в злочині, якого він не вчиняв, за заявою ОСОБА_9 було порушене кримінальне провадження №12017250230001918 від 24.08.2017 р. за фактом начебто нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень ОСОБА_9, який звертався за медичною допомогою в лікарню. Проте, апелянт вважає, що слідча Авраменко Ю.В. так і не провела необхідних слідчих та процесуальних дій щодо: 1) витребування з лікарні (або зі справи №12017250230001918, з якої слідча витребувала диск з записом камер) висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_9, де могло бути підтвердження або спростування наявності в нього тілесних ушкоджень, тобто чи дійсно він повідомляв про злочин чи таки вчинив завідомо неправдиве повідомлення про злочин; 2) маючи наявні протиріччя в свідченнях ОСОБА_9 та апелянта, слідча так і не провела одночасного допиту між ними для встановлення справжніх обставин подій та з'ясування того, хто з учасників дає неправдиві свідчення; 3) слідча не встановила моральну та матеріальну шкоду, нанесену ОСОБА_7 як потерпілому, завідомо неправдивим повідомленням ОСОБА_9 про нібито злочин, вчинений ОСОБА_7; 4) слідча не проаналізувала поведінку, свідчення та умисел ОСОБА_9, а саме той факт, що він звертався до правоохоронних органів із заявою про нібито злочин в день події 15.08.2018 р.. проте за тою заявою кримінальне провадження порушене не було, а тому він через 8 днів (23.08.2017 р.) подав повторну заяву про кримінальне правопорушення, в якій в більш жорсткій формі описав факт нібито нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_7, тобто, на думку апелянта, в діях ОСОБА_9 наявний умисел неправдивого повідомлення про злочин; 5) маючи явні протиріччя в свідченнях ОСОБА_7 та ОСОБА_10, слідча не провела одночасного допиту для їх усунення; 6) також слідча не надала належної оцінки відеозапису сюжету, в якому задокументовано відсутність ОСОБА_9 на стаціонарі в лікарні; 6) не надала належної уваги відеозапису з камер спостереження, так як на відео події чітко видно, на думку апелянта, відсутність агресивних ударів чи поштовхів у груди ОСОБА_9 з боку апелянта, які б могли нанести йому тілесні ушкодження, про які він заявляв - тобто, на думку апелянта, в діях ОСОБА_9 наявний умисел та сам факт неправдивого повідомлення про злочин. Крім того, на думку апелянта, могло мати місце штучного створення доказів обвинувачення, коли ОСОБА_9 зареєструвався на стаціонар до лікарні, а насправді був там відсутній. Так само могли мати місце і корисливі мотиви.

Слідча Авраменко Ю.В. безпідставно та неаргументовано надала перевагу свідченням ОСОБА_9, відкинувши більш вагомі докази (диски з відеозаписами, повторне подання ОСОБА_9 заяви про злочин, його відсутність в лікарні та інші) та численні свідчення свідків та потерпілого. Це свідчить про те, що слідчий не вжив всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин події, та прийняв рішення про закриття слідства упереджено та передчасно.

Приймаючи рішення, суд зазначив, що відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення та, що «помилкова думка особи про характер відомостей, які нею повідомляються (тобто впевненість у тому, що відомості відповідають дійсності) виключає відповідальність за ст.383 КК України.»

Проте слідча суддя з незрозумілих обставин не надала належної уваги моїм обґрунтуванням постанови про закриття провадження та факту, на якому апелянт наголошував під час судового засідання, а саме, що ОСОБА_9 вперше звернувся до правоохоронних органів з повідомленням про злочин 15.08.2017 р. та в своїй заяві зазначив, що я «застосував фізичну силу у вигляді штовхання». Того разу кримінальне провадження за заявою ОСОБА_9 порушене не було, тому він 23.08.2018р. звернувся до поліції повторно з повідомленням про злочин, але на цей раз вже значно змінив опис події, аби лише відкрити кримінальне провадження, чітко зазначивши про нанесення йому тілесних ушкоджень в область грудей мною, тобто, на думку апелянта, в його діях наявний умисел неправдивого повідомлення про злочин.

Вважає упередженим і твердження судді Кирилюк Н.А. про те, що факт можливого симулювання хвороби та лікування ОСОБА_9 не впливає на визнання незаконною оскаржуваної постанови, оскільки даний факт може свідчити про нечесність ОСОБА_9 та про його намагання ввести слідство в оману для виправдання його незаконних дій, або для отримання матеріальної користі зі свого повідомлення про злочин.

Також суддя зазначає, що перегляд відеозапису підтвердив обставини, викладені у постанові. Але на відео чітко видно, що різких активних поштовхів у груди з боку ОСОБА_7, які б могли нанести ОСОБА_9 тілесні ушкодження, не було. Таким чином, на думку апелянта, слідчий суддя взяла до уваги одні докази, повністю відкинувши при цьому інші. З невідомих причин не надала належної уваги всім аргументованим поясненням ОСОБА_7, та обґрунтуванням його скарги, натомість надала перевагу явно передчасній та упередженій постанові слідчого про закриття кримінального провадження №12017250000000337.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який просив задовольнити апеляцію і скасувати ухвалу суду та постанову слідчого, думку скаржника ОСОБА_7 про необхідність задоволення апеляційної скарги із зазначених у ній підстав, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_7 не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про законність постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 05.09.2018 року є обґрунтованим.

Відповідно до ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо, зокрема, встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

З матеріалів кримінального провадження №12017250000000337 вбачається, що під час проведення досудового розслідування були допитані особи, що були присутні 15 серпня 2017 року у міській раді, в тому числі ОСОБА_9 та ОСОБА_7, проглянуто відеозапис та встановлено, що під час вказаних подій ОСОБА_7 здійснив поштовх у груди ОСОБА_9, останнім подано 2 заяви до поліції, спочатку про здійснення поштовху, друга про заподіяння тілесних ушкоджень. У зв'язку з тим, що було встановлено, що ОСОБА_7 здійснював активні дії щодо ОСОБА_9, тому останнім не було надано завідомо неправдиві відомості щодо вчиненого злочину, що виключає притягнення до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.383 КК України.

Як вбачається з постанови слідчої про закриття кримінального провадження від 05.09.2018 року вона обґрунтовує своє рішення тим, що після проведення слідчих дій, а саме допиту ОСОБА_7, який вказував, що конфліктної ситуації не було, активних дій з його боку не було, ОСОБА_9, який вказував про наявність конфліктної ситуації 15.08.2017 р. та здійснення ОСОБА_7 поштовху двома руками його в область груді, свідків ОСОБА_10, який показав, що він бачив поштовх з боку ОСОБА_7 в груди ОСОБА_9, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які надали свідчення, що не бачили конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_9. Крім того, при проведенні досудового розслідування було вилучено відеозапис з камери відеоспостереження у міській раді 15.08.2017 року о 13:37:00, при огляді якого встановлено, що о 13:36:57 ОСОБА_7 підходить ближче до ОСОБА_9 жестикулює лівою рукою та продовжує наближатись до ОСОБА_9, після чого двома руками відпихає у область грудної клітки ОСОБА_9, який своїми руками намагається прийняти руки ОСОБА_7.

Колегія суддів апеляційного суду враховує той факт, що в місцевому суді був оглянутий вказаний відеозапис, під час якого було підтверджено обставини, викладені у постанові слідчої.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком слідчого судді місцевого суду про те, що при огляді відеозапису не підтверджено показання ОСОБА_7, що між ним та ОСОБА_9 не було конфліктної ситуації та будь-яких активних дій фізичного характеру. Не підтверджено також показання ОСОБА_7, який вказував, що лише торкнувся плечей ОСОБА_9, а відбувся саме поштовх руками в область його грудей.

Також з матеріалів кримінального провадження №12017250000000337 вбачається, що під час проведення перевірки, проведеної слідчою Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області Авраменко Ю.В., також були перевірені доводи ОСОБА_7 щодо можливого завідомо неправдивого повідомлення ОСОБА_9 про злочин, вчинений ОСОБА_7, які не знайшли свого підтвердження і з цим висновком погодився місцевий суд, а також погоджується і суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком слідчого судді місцевого суду та висновком слідчої про те, що постанова слідчої Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області Авраменко Ю.В. про закриття кримінального провадження №12017250000000337 від 05.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.383 КК України винесена у відповідності до чинного законодавства, оскільки не було встановлено жодних об'єктивних даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_9 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.383 КК України.

Що стосується доводів апеляційної скарги по суті, то колегія суддів апеляційного суду не приймає їх до уваги, оскільки в ході проведення досудового слідства, доводи скаржника були предметом дослідження і не знайшли свого підтвердження, тому слідчий суддя обґрунтовано відмовив в задоволенні скарги скаржника.

Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду констатує той факт, що всебічним, повним та неупередженим дослідженням всіх обставин кримінального провадження не встановлено наявність обов'язкових ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.383 КК України.

Жодних доводів, які можуть бути підставами для скасування ухвали слідчого судді, зокрема і такі, котрі давали підстави вважати, що слідчим суддею при розгляді скарги не були враховані обставини, які підлягають з'ясуванню при розгляді скарги, в апеляційній скарзі скаржника ОСОБА_7 не наведено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчим правильно дано правову оцінку діям ОСОБА_9, оскільки в ході розслідування слідчою встановлено відсутність в його діях, як суб'єктивної, так і об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.383 КК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.284, 303, 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 жовтня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 про скасування постанови слідчої Авраменко Ю.В. від 05.09.2018 року про закриття кримінального провадження №12017250000000337 за ч.1 ст.383 КК України - залишити без зміни.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :