Рішення № 79418645, 21.01.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/4319/18

Провадження №2/639/330/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря - Кузнецової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди (в порядку регресу) до винної особи, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява позивача ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України до відповідача ОСОБА_2, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача сплачене страхове відшкодування в розмірі 10 888,77 грн. та стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1 762, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 14.11.2015 року в м. Харкові, по пр. Ілліча, 38А сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: 1) автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2; 2) автомобіля НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3. Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль потерпілої особи отримав механічні пошкодження, що підтверджується постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.12.2015 року. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована, потерпіла особа звернулася до ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) з повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди та заявою про виплату страхового відшкодування. На підставі звіту № 29534 про оцінку матеріального збитку, спричиненого автомобілю потерпілої особи, складений наказ №2390 від 29.03.2016 року про виплату страхового відшкодування потерпілій особі. Відповідно до норм ст.41 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 10 596 грн. 67 коп. відповідно до платіжного доручення № 2390рв від 30.03.2016 року. Також позивачем були понесені витрати за послуги аварійного комісара з метою визначення матеріального збитку, завданого автомобілю потерпілої особи, в розмірі 292,10 грн. Враховуючи наведене, оскільки відповідач не сплатив страхове відшкодування в добровільному порядку позивачу, останній, посилаючись на ст. 1191 ЦК України, п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вимушений звернутись за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.10.2018 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди (в порядку регресу) до винної особи. Призначено судове засідання.

В судове засідання учасники справи не з’явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з’явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, у зв’язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.01.2019 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові доказам, приходить до наступних висновків.

14.11.2015 року в м. Харкові, по пр. Ілліча, 38А сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: 1) автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2; 2) автомобіля НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3, що вбачається зі свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу (а.с.7).

Відповідно до обставин, встановлених постановою судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.12.2015 року, ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 21061, державний номер НОМЕР_3, 14 листопада 2015 року, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем ОСОБА_4, державний номер НОМЕР_4, який рухався у зустрічному напрямку, автомобілі отримали механічні пошкодження. На підставі зазначеної постанови ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та його піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень на користь держави (а.с. 6).

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 перед третіми особами на момент вчинення дорожньо-транспортної не була застрахована, про що свідчить витяг з бази МТСБУ на момент ДТП відносно автомобіля, яким він керував (а.с. 8), потерпіла особа ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) з повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди та заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 9-10, 28).

На підставі звіту № 29534 про оцінку матеріального збитку, спричиненого автомобілю потерпілої особи ОСОБА_3 (а.с.11-16), був складений наказ №2390 від 29.03.2016 року про виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 (а.с.29).

ОСОБА_1 (транспортним) страховим бюро України виплачено страхове відшкодування ОСОБА_3 в розмірі 10 596 грн. 67 коп. відповідно до платіжного доручення №2390рв від 30.03.2016 року. Також МТСБУ були понесені витрати за послуги аварійного комісара з метою визначення матеріального збитку, завданого автомобілю потерпілої особи в розмірі 292,10 грн. (а.с. 30).

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов’язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_1 (транспортне) страхове бюро України відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_1 (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_1 (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Оскільки ОСОБА_2 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, то потерпілий ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України з заявою про відшкодування йому заподіяної шкоди. На підставі його заяви ОСОБА_1 (транспортне) страхове бюро України відшкодувало йому заподіяну шкоду в розмірі 10 596,67 грн., сплатило витрати страхового комісара в розмірі 292,10 грн. Всього сплачено ОСОБА_1 (транспортним) страховим бюро України 10 888,77 грн., отже позивач має право зворотної вимоги до відповідача, як до водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду і не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Виходячи з викладеного, враховуючи надані позивачем докази і ненадання відповідачем відзиву на позов з відповідними запереченнями і доказами на їх підтвердження, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди (в порядку регресу) є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений відповідно до платіжного доручення від 25.07.2018 року у сумі 1 762,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1-18, 76-82, 95, 141, 228, 229, 235, 244, 245, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст.ст. 22, 38, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди (в порядку регресу) до винної особи – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України сплачене страхове відшкодування в розмірі 10 888 (десять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) гривень 77 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (транспортне) страхове бюро України, юридична адреса: 02000, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131, р/р2600101284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313;

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: 61001, АДРЕСА_1, однак зареєстрованим за вказаною адресою не значиться.

Повне рішення складено 25.01.2019 року.

Суддя Н.В. Баркова