Постанова № 7940528, 11.02.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2010 року Справа № 2а-122/10/2370

09 год. 25 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гаращенка В.В.,

при секретарі Бондар Т.П.,

за участю:

прокурора: Максимової В.В.,

представника позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

відповідача: не зявилась;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом прокурора Катеринопільського району Черкаської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Катеринопільського району Черкаської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій.

Позивач стверджує, що відповідачем подано розрахунок страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за березень 2009 року на суму 212 грн. 96 коп. Проте зазначена сума внесків не сплачена. Крім того, за несвоєчасну подачу відомостей, що використовуються у системі персоніфікованого обліку та розрахунку страхових внесків до відповідача застосовано фінансові санкції в загальній сумі 510 грн., але, враховуючи часткову сплату штрафних санкцій в сумі 131 грн. 58 коп., отже залишок складає 378 грн. 42 коп.

Прокурор та п редставник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не зявилась, представника не направила, про причини неявки не повідомила, хоча належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ОСОБА_2 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності 31.10.2006 року, про що державним реєстратором Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за № 2008000 0000 000520, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058) відповідач зареєстрована як платник страхових внесків.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97р. № 400/97-ВР (далі «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Частиною 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі «Закон № 1058-IV»).

Частиною 2 ст. 20 Закону № 1058-IV встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом 6 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно ч. 12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до ст. 4 Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5% сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Судом встановлено, що 18.06.2009 року відповідачем подано розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за березень 2009 року із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті. Згідно вказаного розрахунку відповідач зобов'язана сплатити до Пенсійного фонду України внески на пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці в розмірі 200 грн. 96 коп. та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5% сукупного оподатковуваного доходу в сумі 12 грн. 10 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

В свою чергу, відповідач зазначеного обовязку вчасно не виконала, розрахунок суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за березень 2009 року подала лише 18.06.2009 року, а визначену суму внесків не сплатила. Заборгованість по сплаті страхових внесків складає 212 грн. 96 коп.

Крім того, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Також, відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-IV за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, на підставі акта № 3 від 23.04.2009 року позивачем прийнято рішення №52 від 23.04.2009 року про застосування фінансових санкцій в сумі 340 грн. Рішення направлене та отримане відповідачем 24.04.2009 року, проте сума фінансової санкції не сплачена.

Відповідачем також не подано у встановлені законодавством строки комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за 2008 звітній рік, що відображено в акті №1 від 06.04.2009 року, який став підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій від 06.04.2009 року № 47 на суму 170 грн.

Частиною 13 ст. 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених ч. 9 і ч. 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідач рішення про застосування фінансової санкцій не оскаржила, суму штрафу, застосованого рішенням від 06.04.2009 року № 47 добровільно сплатила лише частково в сумі 131 грн. 58 коп., залишок складає 38 грн. 42 коп.

Таким чином, загальна сума заборгованості по сплаті страхових внесків та фінансових санкцій складає 591 грн. 38 коп.

В свою чергу, позивачем направлено на адресу відповідача корінці вимог від 02.07.2009 року, від 06.08.2009 року та від 02.10.2009 року № 243, остання з яких отримана 19.10.2009 року відповідачем особисто, проте залишена без задоволення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 17, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (20500, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області, (20500, Черкаська область, смт. Катеринопіль, вул. Леніна, 26, ідентифікаційний код 21366722) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за березень 2009 року в розмірі 212 грн. 96 коп., фінансових санкцій 378 грн. 42 коп., загальна сума 591 (пятсот девяносто одна) грн. 38 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови з дня складення та підписання її повного тексту. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Гаращенко