Рішення № 79403719, 25.01.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 686/26545/18

РІШЕННЯ

іменем України

25 січня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького національного університету про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницького національного університету в якому просить: зобов'язати керівництво Хмельницького національного університету надати мені усю інформацію згідно його інформаційного запиту; зобов'язати керівництво Хмельницького національного університету надати йому додаткову інформацію стосовно незадовільних обставин захисту бакалаврської роботи студенткою ОСОБА_2

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним було подано інформаційний запит до Хмельницького національного університету, в якому ОСОБА_1 перерахував усі доказові факти порушення посадових обов'язків стосовно нього з боку ОСОБА_3, а також попросив надати йому перелік бакалаврських та дипломних робіт, якими він керував протягом викладання в університеті, аби підтвердити свій належний професійний рівень.

Позивач зазначає, що в письмовій відповіді Хмельницького національного університету на його запит, було відмовлено у наданні будь-якої інформації під приводом того, що вона є конфіденційною.

Не погоджуючись з такою відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та просить зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.01.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив в якому просить відмовити в задоволені позовних вимог, оскільки запит оформлений із порушеннями Закону України "Про доступ до публічної інформації", а також відсутні підстави щодо надання інформації по пунктах 1,2,3,5, яка є інформацією з обмеженим доступом та надається лише за згоди осіб, яких вона стосується.

Крім того, відповідач вказує на те, що відповідь на запитання 1,2,3,4,5 не можливо надати , оскільки на сьогоднішній день термін зберігання документів пройшов і вони знищенні. На пункт 4 запиту позивачу був надісланий витяг з наказу, так як накази з особового складу зберігаються 75 років.

Дослідивши позовну заяву, оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач 13.03.2018 звернувся до Хмельницького національного університету, як колишній працівник кафедри міжнародної інформації з інформаційним запитом в якому просив надати відповідну інформацію, а саме:

1) Хто поставив екзаменаційну оцінку з дисципліни "Математичні основи інформаційних технологій" студенту ОСОБА_4 у 2007/08 н.р., і якщо це не викладач, який вів цей курс, то на якій підставі;

2) Чи має право завідувач кафедри без згоди викладача давати йому новий предмет та потім його забирати, і якщо ні, то чому так відбулось у 2008/09 н.р. із дисципліною "Основи міжнародних інформаційних відносин" у випадку викладача ОСОБА_1;

3) В які терміни (фактичні) відбувались захисти бакалаврських та дипломних робіт на кафедрі міжнародної інформації у 2009/10 н.р., і якщо вони відбувались із закінченням (що може бути підтверджено електронним листуванням із завідувачем кафедри), то з якої причини не зможе захистити дипломну роботу студентка п'ятого курсу ОСОБА_5;

4) Прошу надати копію заяви на звільнення за власним бажанням ОСОБА_6 від 13.09.2014, а також прокоментувати його формування у заяві: "через неможливість подальшої роботи";

5) Прошу надати список тем дипломних та бакалаврських робіт, керівником яких був ОСОБА_1 за весь період його викладення на кафедрі міжнародної інформації Хмельницького національного Університету із вказанням студентів, які їх виконували, та оцінок, з якими відбувся захист.

На поданий позивачем запит, Хмельницький національний Університет надав ОСОБА_1 відповідь від 23.03.2018 №058/282 в якій зазначив, що ОСОБА_1 працював у Хмельницькому національному Університеті з 01.09.2004 р. по 13.09.2010 р. на посаді доцента кафедри міжнародної інформації та його було звільнено з займаної посади за ст.38 КЗпПУ, за власним бажанням "через неможливість подальшої роботи", як позивач сам зазначим у власній заяві на звільнення. Щодо питань по п.1,2,3,5 вашого листа, університет не може надати відповідь, так як такі дані містять конфіденційну інформацію.

Не погодившись з такою відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та просить зобов'язати відповідача вчинити дії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).

Відповідно до ст.1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст.3 цього Закону, право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Статтею 4 Закону №2939-VI передбачено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Відповідно до ст.5 Закону №2939-VI, доступ до інформації забезпечується, зокрема шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно ст.12 Закону №2939-VI, суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч.1, 2, 4, 5 ст.19 цього Закону, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Статтею 20 та 21 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Інформація на запит надається безкоштовно.

Відповідно до ст.22 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Згідно ч.2 ст.6 Закону №2939-VI, обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

При цьому, відповідно до ч.3,4 ст.6 Закону №2939-VI, інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону №2939-VI, конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

Відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних регулює Закон України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 №2297-VI (далі - Закон №2297-VI).

Відповідно до ст.2 Закону №2297-VI, персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Розпорядник персональних даних - фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця.

Згідно з ч.2 ст.5 Закону №2297-VI, персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Як встановлено із листа відповідача від 23.03.2018 №058/282, останній не зазначив у чому саме міститься конфіденційність даної інформації, а також не вказав на якій підставі дана інформація є з обмеженим доступом.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства України та співставивши їх із спірними правовідносинами, суд зазначає, що питання, які запитувач порушує в запиті на публічну інформацію не відносяться до ч.2 ст.6 Закону №2939-VI, а тому не є інформацією з обмеженим доступом та не містить ознаки конфіденційності враховуючи ч.1 ст.7 Закону №2939-VI.

Отже, відповідач надаючи відповідь на інформаційний запит ОСОБА_1 повинен був надати повну відповідь на запитувані пункти, однак надав інформацію стосовно одного пункту, чим порушив права позивача на отримання публічної інформації, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання керівництво Хмельницького національного університету надати ОСОБА_1 всю інформацію згідно його інформаційного запиту від 13.03.2018 підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що позовна вимога про зобов'язання керівництво Хмельницького національного університету надати ОСОБА_1 додаткову інформацію стосовно незадовільних обставин захисту бакалаврської роботи студенткою ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, оскільки позивач з даним питанням до відповідача не звертався у власноруч поданому запиті на отримання публічної інформації від 13.03.2018.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність у спірних відносинах порушеного права позивача у сфері публічно-правових відносин.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки, відповідачем не спростовано, а позивачем частково доведено неналежність розгляду його інформаційного запиту на отримання публічної інформації, тому, наявні підстави для часткового задоволення позову.

Відповідно до положень ст.139 КАС України, відсутні підстави для розподілу судових витрат, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Хмельницького національного університету про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Хмельницький національний університет надати ОСОБА_1 відповідь на його інформаційний запит на отримання публічної інформації від 13.03.2018 в повному обсязі.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,Хмельницький,Хмельницька область,29017 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Хмельницький національний університет (вул. Інститутська, 11,Хмельницький,Хмельницька область,29016 , ідентифікаційний код - 02071234)

Головуючий суддя ОСОБА_7