Ухвала суду № 79402133, 24.01.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

24.01.2019

227/3234/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хандуріна В.В.,

при секретарі Верній М.Г.,

за участю прокурора Величка А.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

В судове засідання з'явився прокурор, захисник, обвинувачений. Викликані свідки не з`явились.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

25 січня 2019 року закінчується двомісячний строк тримання під вартою обвинуваченого.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2А ще на 60 днів із зазначенням, що обставини, які були підставою для обрання такого запобіжного заходу, не відпали і ризики, передбачені ст.177 КПК України, не перестали існувати.

Захисник ОСОБА_1 просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання і змінити запобіжний захід ОСОБА_2 на цілодобовий домашній арешт, враховуючи, що його підзахисний повністю визнає себе винним у вчиненні правопорушення, на момент взяття під варту офіційно працював, має постійне місце проживання, є інвалідом 3 групи, проживає разом із матір’ю похилого віку, яка є на його утриманні. Вважає недоведеними ризики, зазначені прокурором.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника, згоден із застосуванням до нього заходу у виді домашнього арешту.

Вислухавши клопотання прокурора, захисника, думку обвинуваченого, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

При цьому суд відповідно до ст.ст. 176-178 КПК України, враховує тяжкість покарання, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, за яке Законом передбачено позбавлення волі на строк більше трьох років, відсутності стійких соціальних зв'язків, зокрема його сімейний стан, що він не одружений, власної сім’ї не має, може незаконно впливати на недопитаних наразі судом свідків, а також переслідує мету запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3,5ст.177 ч.1 КПК України, а саме запобігти спробам обвинуваченого переховуватись від суду, впливати на свідків, та змозі вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення.

Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому та які не існували і не розглядались на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Суд вважає, що таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

Стосовно клопотання захисника та позиції ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, то воно не підлягає задоволенню за вищевказаних мотивів, а також за відсутності правових підстав та необхідних підтверджуючих документів, що унеможливлює обрання такого заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 331 ч.3 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 24 січня 2019 року по 24 березня 2019 року включно, з утриманням його у ДУ "Бахмутській УВП(№6)" в Донецькій області.

В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт – відмовити.

Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, продовжити в судовому засіданні, яке відбудеться 15 березня 2019 року о 14:30 годині.

Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, захисника, свідків, обвинуваченого.

Копію ухвали направити начальнику ДУ "Бахмутської УВП (№6)" в Донецькій області, прокурору - для контролю явки свідків, та обвинуваченому.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В.В. Хандурін