Ухвала суду № 79397302, 23.01.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

23 січня 2019 року Справа № 5016/4148/2011(18/62)

м. Миколаїв

Кредитори:

1) Южноукраїнське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, бул. Цвіточний, 4),

2) Приватне підприємство "Укрбудсервіс" (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 2, поштова адреса: 55000, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, вул. Леніна, 26, кв. 44),

3) Головне управління ДФС у Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6),

4) Відкрите акціонерне товариство "ПМК-93 "Промжитлводбуд" (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 247; адреса керуючого санацією Васильченко О.О.: АДРЕСА_1),

5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Стімул-Плюс" (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Леніна, 15, кв.70),

6) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області (54017, м. Миколаїв, пр-т Центральний, 93).

Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний міський ринок" (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 19-Б, ідентифікаційний код 34129176).

Ліквідатор: Балєв В.П. АДРЕСА_2

Учасники провадження у справі:

1. Приватне підприємство "Укртехсервіс" (юридична адреса: 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 2; фактична адреса: 55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, пр. Леніна, 26/44).

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хостел-ЛТД" (55002, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, проспект Леніна, 26, кв. 43).

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ІНВЕСТ СЕРВІС» (25002, м. Кіровоград, вул. Ельворті, 7, оф. 509).

Суддя Ржепецький В.О.,

секретар судового засідання Матвєєва А.В.,

за участі представників учасників провадження у справі:

від кредиторів не з'явились,

від банкрута: не з'явився,

ліквідатор: не з'явився,

від інших учасників провадження у справі: не з'явились,

СУТЬ СПОРУ: про банкрутство,

встановив:

08.12.2017 до господарського суду звернулося ВАТ «ПМК-93 «Промжитлводбуд» із заявою №13 від 06.12.2017 про визнання договорів купівлі-продажу майна ТОВ "Центральний міський ринок" від 09.12.2014, від 24.06.2014, від 14.07.2014, від 17.11.2014, від 27.11.2014, від 03.10.2014, від 19.12.2014, укладених між ПП «Укртехсервіс» та ТОВ «Хостел ЛТД» недійсними, такими, що укладений в порушення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 та зобов'язання покупця ТОВ «Хостел ЛТД» повернути набуте в незаконний спосіб майно банкруту ТОВ «Центральний міський ринок».

Клопотанням від 06.12.2017 №14 заявник просить суд постановити ухвалу, якою звільнити ВАТ «ПМК-93 «Промжитлводбуд» від сплати судового збору шляхом відстрочення сплати судового збору на строк до ухвалення рішення у справі.

Ухвалою суду від 07.12.2018 справу №5016/4148/2011(18/62) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний міський ринок" прийнято до свого провадження суддею Ржепецьким В.О.

Ухвалою суду від 12.12.2018 розгляд заяви ВАТ "ПМК-93 "Промжитлводбуд" №13 від 06.12.2017 та клопотання від 06.12.2017 №14 призначено на 23 січня 2019 року о 10.30 год. з повідомленням учасників провадження у справі про банкрутство про дату, час та місце проведення судового засідання.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Учасники провадження у справі та ТОВ "ГРАНД ІНВЕСТ СЕРВІС" правом участі у судовому засіданні не скористались. Явка представників учасників провадження у справі про банкрутство не визнавалась судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути заяву, суду не повідомлялося.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними матеріалами.

На підставі ст. 233 ГПК України, у судовому засіданні судом оголошено про підписання вступної та резолютивної частин ухвали.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

В провадженні господарського суду Миколаївської області перебуває справа №5016/4148/2011(18/62) про банкрутство ТОВ "Центральний міський ринок".

Кредитор у справі - ВАТ «ПМК-93 «Промжитлводбуд» звернувся до господарського суду із заявою №13 від 06.12.2017 про визнання договорів купівлі-продажу майна ТОВ "Центральний міський ринок" від 09.12.2014, від 24.06.2014, від 14.07.2014, від 17.11.2014, від 27.11.2014, від 03.10.2014, від 19.12.2014, укладених між ПП «Укртехсервіс» та ТОВ «Хостел ЛТД» недійсними, такими, що укладені в порушення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 та зобов'язання покупця ТОВ «Хостел ЛТД» повернути набуте в незаконний спосіб майно банкруту ТОВ «Центральний міський ринок».

Станом на момент подання даної заяви, відповідно до пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ст. 2 вказаного Закону платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України в редакції, що діє з 15.12.2017, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.п. 8, 9 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Заявником до заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Натомість заявником подано клопотання про звільнення ВАТ «ПМК-93 «Промжитлводбуд» від сплати судового збору шляхом відстрочення сплати судового збору на строк до ухвалення рішення у справі.

Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.

Як визначено статтею другою Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов'язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов'язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України)

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання вказаної заяви), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом.

Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (постанова Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №904/9117/17).

Положення статей ГПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням (постанова Верховного Суду від 04.07.18 у справі № 686/114/16-ц).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63- 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «JedamskiandJedamska v. Poland»).

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України в редакції, чинній на момент подання заяви та ст. ст. 73, 74 ГПК України в редакції, що діє з 15.12.2017 покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

Суд зазначає, що заявником не доведено належними та допустимими доказами жодних обставин, які б свідчили про фінансово-майновий стан підприємства та враховуючи принцип рівності учасників справи перед законом і судом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Враховуючи те, що позивач не подав доказів сплати судового збору за подання заяви про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна ТОВ "Центральний міський ринок" , а його клопотання про відстрочення сплати судового збору відхилено, суд вважає необхідним заяву залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 1, 37 - 40, 42, п.1-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 12, 123, 163, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні клопотання ВАТ «ПМК-93 «Промжитлводбуд» від 06.12.2017 №14 про звільнення від сплати судового збору шляхом відстрочення сплати судового збору на строк до ухвалення рішення у справі - відмовити.

2. Заяву ВАТ «ПМК-93 «Промжитлводбуд» №13 від 06.12.2017 про визнання договорів купівлі-продажу майна ТОВ "Центральний міський ринок" від 09.12.2014, від 24.06.2014, від 14.07.2014, від 17.11.2014, від 27.11.2014, від 03.10.2014, від 19.12.2014, укладених між ПП «Укртехсервіс» та ТОВ «Хостел ЛТД» недійсними, такими, що укладені в порушення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 та зобов'язання покупця ТОВ «Хостел ЛТД» повернути набуте в незаконний спосіб майно банкруту ТОВ «Центральний міський ринок» - залишити без розгляду.

3.Ухвалу надіслати учасникам провадження у справі про банкрутство.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

5.Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України, п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Ухвалу оформлено у відповідності до ст.234 ГПК України та підписано суддею 25 січня 2019 року.

Суддя В.О.Ржепецький