Рішення № 79393482, 06.08.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1921/18-ц

Категорія 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Новак Р.В.

секретар Владімірова О.К.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Військовий інститут телекомунікації та інформатизації

третя особа: Київське квартирно-експлуатаційне управління

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військового інституту телекомунікації та інформатизації, третя особа: Київське квартирно-експлуатаційне управління про визнання незаконним рішення про зняття з квартирного обліку та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військового інституту телекомунікації та інформатизації, третя особа: Київське квартирно-експлуатаційне управління про визнання незаконним рішення про зняття з квартирного обліку та зобов`язання вчинити дії. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 26.03.1992 перебував на квартирному обліку із членами сім'ї у загальній черзі та з 29.09.2004 у списках поза черговиків, оскільки був звільнений з військової служби як ветеран військової служби у запас. У 1999 році позивач отримав житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з трьох кімнат житловою площею 39,4 кв.м. згідно спеціального ордеру НОМЕР_2, на склад сім'ї 4 особи. 04.08.2017 позивач подав заяву Голові житлової комісії ВІТІ щодо реєстрації на квартирний облік ще 2 осіб (онуку та дружину сина). Рішенням засідання житлової комісії Військового інституту телекомунікації та інформатизації було постановлено зняти з квартирного обліку Військового інституту телекомунікації та інформатизації підполковника запасу ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст. 40,48 ЖК України, п. 26 «Правил обліку» (протокол №29 від 13.12.2017).

Вказане рішення позивач вважає незаконним, оскільки під час його прийняття не було враховано зміни про збільшення складу сім'ї, чим порушено приписи п. 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме його гарантії щодо поліпшення житлових умов як військовослужбовця у відповідності до норм встановлених ст. 47 ЖК України. Також вважає, що не підпадає не під одну підставу для зняття його з квартирного обліку, що перелічені у ст.ст. 40, 48 ЖК України, п. 26 «Правил обліку».

Тому, позивач просив суд рішення засідання житлової комісії Військового інституту телекомунікації та інформатизації від 13.12.2017, оформлене протоколом №29 в частині зняття з квартирного обліку Військового інституту телекомунікації та інформатизації підполковника запасу ОСОБА_1 визнати незаконним та скасувати; зобов'язати Військовий інститут телекомунікації та інформатизації внести зміни до особової справи про збільшення складу сім'ї до 6 осіб та поновити ОСОБА_1 разом з членами сім'ї на квартирному обліку у загальному списку з 26.03.1992 та у позачерговому з 29.09.2004; зобов'язати Київське квартирно-експлуатаційне управління надати ОСОБА_1 та членам його сім'ї грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення.

Ухвалою судді від 23.02.2018 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи призначення судового засідання у спрощеному провадженні.

23.07.2018 до суду надійшли пояснення третьої особи, відповідно до яких представником Київського КЕУ зазначено, що оскільки позивач вже був забезпечений житлом за рахунок Міністерства оборони України, рішення засідання житлової комісії Військового інституту телекомунікації та інформатизації від 13.12.2017 є правомірним та таким, що відповідає чинному законодавству, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

25.07.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідачем зазначено, що вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та є такими що не підлягають задоволенню, оскільки позивач не мав права залишатися на квартирному обліку в житловій комісії Військового інституту телекомунікації та інформатизації на підставі ст. ст. 40, 48 ЖК України та п. 26 «Правил обліку».

30.07.2018 позивач подав до суду заперечення на відзив, в яких заперечував проти відзиву на позов та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до протоколу № 2 від 26.03.1992 позивача ОСОБА_1 разом з членами його сім'ї дружиною - ОСОБА_2 (1961 р.н.), донькою - ОСОБА_3 (1990 р.н.), сином - ОСОБА_4 зараховано на квартирний облік.

Спеціальним ордером № 84 від 09.08.1999 ОСОБА_1 було надано право на зайняття трикімнатної квартири у гуртожитку інституту в АДРЕСА_2.

Відповідно до розпорядження від 25.02.2015 № 3206 Квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України за завою ОСОБА_1 була надіслана заявка на приватизацію квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, в якій заявку було задоволено та передано вказану квартиру в приватну власність.

25.02.2015 Київським квартирно-експлуатаційним управлінням MO України було видано свідоцтво про право власності, згідно якого квартира за адресою АДРЕСА_3 належить на спільної (сумісної або часткової) власності гр. ОСОБА_1 та членам його сім'ї ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних долях приватизацію квартири, з відображенням долі квартири (будинку) при спільній частковій власності ОСОБА_5

04.08.2017 ОСОБА_1 звернувся до житлової комісії інституту з проханням змінити склад сім'ї у зв'язку із одруженням його сина та народженням онуки, а саме зарахувати на квартирний облік дружину сина - ОСОБА_6 (1986 р.н.) та онуку - ОСОБА_5 (2010 р.н.).

Разом з тим, 13.12.2017 на засіданні житлової комісії Військового інституту телекомунікації та інформатизації (протокол № 29), за результатами розгляду матеріалів квартирної справи підполковника запасу ОСОБА_1 виявлено, що підстав для перебування на квартирному обліку у житловій комісії інституту у вказаного офіцера немає, оскільки з 2002 року будинок по вул. Мельникова 83 не являється гуртожитком, а є житловим будинком, де сім'я ОСОБА_1 складом 4 особи (житлова площа 39,4 кв.м.) проживала до 2008 року, і згідно ст. 48 ЖКУ ОСОБА_1 та члени його сім'ї були забезпечені житлом по нормам середньої забезпеченості (9,85 кв.м. на одну особу).

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції Закону України від 20.12.1991 № 2011 -XII, що була чинна на день ухвалення рішення про постановлення позивача на квартирний облік (на 1992 р.) військовослужбовці забезпечуються жилими приміщеннями державою. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей, які проживають разом з ними, надається жиле приміщення, що має відповідати вимогам статті 50 Житлового кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, чинній на час прийняття рішення про зняття з квартирного обліку позивача та членів його сім'ї (13.12.2017) та котра діє на даний час, військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Аналогічна норма міститься у п. 1.3 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затверджена Наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 № 737 (надалі Інструкція № 737), відповідно до якої забезпечення жилими приміщеннями здійснюється шляхом надання для постійного проживання один раз протягом усього часу проходження військової служби жилого приміщення новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, які перебувають на квартирному обліку за останнім місцем проходження військової служби.

Згідно п. 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Відповідно до пп. 1п. 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470, потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок.

Зокрема, відповідно до ст. 34 Житлового кодексу Української РСР на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок;

2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї.

4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) які проживають у гуртожитках;

7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати).

Тими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються також громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах: особи, які належать до інвалідів війни; особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації.

Отже, позивач та члени його сім'ї відповідно до наведених положень не є особами, що потребують поліпшення житлових умов, оскільки ОСОБА_1 з родиною у 1999 році отримав трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та приватизували її на 4-х членів сім'ї.

Наведене підтверджується інформаційною довідкою № 131224152 від 18.07.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, квартира за адресою АДРЕСА_1 знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 та членів його сім'ї ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Проаналізувавши зазначені норми закону та зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що рішення відповідача є правомірним та таким що відповідає чинному законодавству, оскільки права та гарантії позивача щодо забезпечення житлом за рахунок держави не порушено, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.ст. 34, 40 ЖК Української РСР, Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470 та ст. ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військового інституту телекомунікації та інформатизації, третя особа: Київське квартирно-експлуатаційне управління про визнання незаконним рішення про зняття з квартирного обліку та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Апеляційного суду м. Києва або через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Військовий інститут телекомунікації та інформатизації: 01011, м. Київ, вул. Московська, буд. 45/1, код ЄДРПОУ 24978555.

Третя особа: Київське квартирно-експлуатаційне управління, 01015, м. Київ, вул. І. Мазепи, буд. 38, код ЄДРПОУ 22991617.

Суддя: Р.В. Новак