Постанова № 79393478, 14.01.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/52466/18-а

Категорія 18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року Печерський районний суд м. Києва у складі судді Бортницької В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 6 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції рядового поліції Коваленка Дмитра Олександровича, третя особа: Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

25.10.2018 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до інспектора роти № 6 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції рядового поліції Коваленка Дмитра Олександровича (далі - відповідач), третя особа: Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (далі - третя особа) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

На обґрунтування позову зазначає, що 07.09.2018 постановою серії ЕАВ 583649 інспектором роти № 6 батальйону № 4 полку № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Коваленком Д.О.позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Підставами для притягнення позивача до адміністративної відповідальності було те, що позивач керуючи транспортним засобом Bentley, державний номерний знак НОМЕР_1, перетнув подвійну суцільну лінію розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків 1.3, та після зупинки працівниками поліції не увімкнув аварійну сигналізацію, чим порушив п. 9.9.«б» Правил дорожнього руху України. Однак вказана постанова складена відповідачем без достатніх на те правових підстав, тому є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасування.

30.10.2018 ухвалою судді адміністративний позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Про надходження позовної заяви відповідач повідомлений належним чином, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, в строки визначені в ухвалі про відкриття провадження відповідач відзив не надав.

Представник третьої особи у поясненнях направлених до суду зазначив, що відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення, тому позов не може бути задоволений. Крім того, у клопотання порушив питання щодо залишення позову без розгляду, оскільки позивачем пропущений строк для звернення до адміністративного суду.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оскільки провадження у справі відкрито 30.10.2018, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тому зважаючи на строки розгляду такої категорії справ позов слід розглянути на підставі наявних матеріалів справи.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 583649 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 1.3 та п. 9.9.б Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та накладено стягнення, у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Згідно зазначеної постанови 07.09.2018 позивач керуючи транспортним засобом Bentley Bentyaga, державний номерний знак НОМЕР_1, в м. Києві на пл. Бесарабській, 2 перетнув суцільну лінію розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, та після зупинки працівниками поліції не увімкнув аварійну сигналізацію, чим порушив вище вказані правила ПДР та скоїв правопорушення відповідальність за яке, передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Статтею 222 КУпАП визначено, компетенцію органів Національної поліції у справах про адміністративні правопорушення, зокрема у разі вчинення порушень правил дорожнього руху, що передбачені частиною першою, другою і третьою статті 122 . Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 4 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

За нормою ч. 2 Розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 122, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

За встановленим правилом ч. ч. 9, 10 Розділ ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.ч. 1, 2 розділу ІV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Відповідно до 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Змістом вказаної статті визначено, які відомості мають міститися у постанові.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Правовою нормою ст. 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема така особа має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ч. 5 Розділу ІV Інструкції, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

Статтею 278 КУпАП встановлено перелік питань, які орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити, а саме:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката

Правовою нормою ст. 279 КУпАП визначено, що у разі розгляду справи посадовою особою, такий розгляд розпочинається з її представлення, оголошується, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюється особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення.

Зазначено у другому абзаці статті, що на засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання, що у розрізі правил Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, означає виконання тих же процесуальних дій на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріли, які можуть бути використані як докази у справі.

Третьою особою надано відеозапис, з якого вбачається, що транспортний засіб Bentley Bentyaga, державний номерний знак НОМЕР_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення стояв на узбіччі без увімкненої аварійної світлової сигналізації. Крім того, зупинка позивача була викликана фіксацією працівником органу Національної поліції порушення проїзду подвійної суцільної лінії розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків. Сам відеозапис підтверджує підстави зупинки та обставини за яких це відбулось.

Отже, вказані обставини стверджують достовірність викладених у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності позивача обставин, а тому наявні докази, які спростовують пояснення позивача, та відсутність будь-яких сумнівів з приводу невинуватості позивача, оскільки проаналізовані докази дають підстав для висновку про скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, оскільки відповідач при складанні постанови про адміністративне правопорушення діяв на підставі Інструкції, якою він безпосередньо керується під час здійснення своїх професійних обов'язків, розглядає справу та виносить постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Слід також зазначити, що з наданого третьою особою відеозапису вбачається, що відповідач не позбавляв можливості позивача скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Більше того, з наданого відеозапису можна дійти висновку, з яких міркувань виходив відповідач, оцінюючи зміст адміністративного правопорушення та на підставі чого дійшов до висновків про необхідність винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, піддавши позивача адміністративному стягненню.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова серія ЕАВ 583649 прийнята обґрунтовано, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотримання принципу пропорційності, оскільки дотримано баланс між несприятливими наслідками для інтересів позивача і цілями, на досягнення який спрямована оскаржувана постанова.

Щодо вимоги клопотання представника третьої особи, щодо залишення позовної заяви без розгляду, то це клопотання не може бути задоволене, оскільки адміністративний позов поданий в межах строків встановлених ст. 289 КУпАП.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРШІИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до інспектора роти № 6 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції рядового поліції Коваленка Дмитра Олександровича, третя особа: Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подане протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В. В. Бортницька