Ухвала суду № 79392901, 21.01.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Провадження № 2/754/3264/19

Справа № 754/16033/18

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2019 року м.Київ

Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого-судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕКОС-53А», треті особи: ОСОБА_2, державний реєстратор Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації Дубина Алла Борисівна про визнання рішень недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСББ «ЕКОС-53А», треті особи: ОСОБА_2, державний реєстратор Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації Дубина А.Б. про визнання рішень недійсними.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 20.11.2018 року відкрито провадження у даній справі.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову. Дану заяву позивач мотивує тим, що як зазначено в його позові, 23.06.2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на підставі оскаржуваних рішень зборів до відомостей про очолювану ним юридичну особу ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А» були внесені неправдиві зміни щодо назви об'єднання, його засновників та керівника, про незаконність яких свідчать рішення судів. На думку позивача, в результаті появи в ЄДР таких змін, утворена організація (відповідач) отримав можливість розпоряджатись коштами очолюваної ним юридичної особи та вчиняти інші дії від імені об'єднання, у тому числі і по відчуженню нерухомого майна. Так, 14.12.2018 року з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав № 149632699 та № 149615749 йому стало відомо про протиправне відчуження відповідачем неподільного майна ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А», а саме підсобних приміщень НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які відповідно до статуту ОСББ та п.7 ч.1 ст.3 ЗУ № 500-ІV не підлягають відчуженню. Також, 02.07.2018 року відповідачем був захоплений банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанк» р/р НОМЕР_3, МФО 320649, та 13.08.2018 року банківський рахунок в АТ «Ощадбанк» р/р НОМЕР_4, МФО 332669, заволодівши таким чином коштами ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А».

Посилаючись на викладені обставини, позивач вважає, що захист його прав може істотно ускладнитись та навіть унеможливитись у разі невжиття заходів забезпечення позову. В зв'язку з цим позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно (неподільне майно) ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А», загальною площею 842,2 кв.м., розташоване на першому поверсі будинку АДРЕСА_1, а також накласти арешт на вищевказані рахунки. При цьому позивач вказує на те, що вжиті заходи забезпечення позову не перешкоджатимуть господарській діяльності відповідача, оскільки утримання будинку здійснюється працівниками легітимного ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А» на підставі відповідних договорів та безпосередньо ним, як головою, а також відповідач володіє власним рахунком у ПАТ КБ «ПриватБанк», на який заходи забезпечення позову не поширюються.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про те, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст.150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами

Згідно п.п.1, 2, 10 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п.4 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Оцінивши доводи заяви про забезпечення позову в контексті змісту позовних вимог, суд вважає вимоги позивача про накладення арешту на розрахункові рахунки та нерухоме майно необґрунтованими, оскільки позивачем не доведено факту використання відповідачем банківських рахунків, на які позивач просить накласти арешт (зокрема, надано листи щодо рахунків від 07.12.2017 року та від 01.03.2018 року) та чи взагалі вказані рахунки існують на даний час.

Що ж стосується накладення арешту на нерухоме майно ОСББ, то з наданих інформаційних довідок вбачається, що право власності на нерухоме майно оформлене внаслідок проведення приватизації. Дослідження питання щодо її неправомірності виходить за межі як предмету заяви про забезпечення позову, так і змісту самих позовних вимог, про забезпечення яких клопоче позивач.

Крім того, позивачем не доведено належним чином, що в разі невжиття заходів забезпечення позову буде утрудненим або взагалі неможливим виконання рішення у даній справі, виходячи з того, що змістом позовних вимог є визнання недійсним рішень засідання правління та загальних зборів співвласників ОСББ.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕКОС-53А», треті особи: ОСОБА_2, державний реєстратор Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації Дубина Алла Борисівна про визнання рішень недійсними - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: