Вирок № 79389867, 23.01.2019, Машівський районний суд Полтавської області

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 531/1054/18

Номер провадження 1-кп/540/41/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2019 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Косик С.М.

за участю: секретарів Ткач Н.М., Мотріченко О.В. прокурора Ряднини В.В.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Янко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка кримінальне провадження № 12017170180000759 від 14.11.2017 стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, неодруженого, працюючого трактористом-машиністом в ТОВ АПК «Докучаєвські чорноземи», не депутата, військовозобов'язаного (зі слів), раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

13.11.2017 р. близько 23 год. 15 хв. ОСОБА_2, в темну пору доби, керуючи належним йому автомобілем марки «ВАЗ 21051», д.н.з. НОМЕР_1, рухався по вулиці Полтавській у м. Карлівка у напрямку смт Машівка Полтавської області. Проїжджаючи поблизу господарства за адресою: АДРЕСА_2, вказаної автодороги, із швидкістю керованого ним автомобіля 60 км/год, яка є допустимою та дозволеною за даних дорожніх умов, ОСОБА_2 не переконався в безпечності виконуваного ним маневру, виїхав на смугу зустрічного руху, чим своїми діями створив небезпеку для руху велосипедиста ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка рухалась у зустрічному напрямку, з якою в подальшому допустив зіткнення.

У результаті недотримання водієм ОСОБА_2 п.п.10.1,11.3 Правил дорожнього руху України, а в подальшому зіткнення з велосипедистом, ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження: травматичну ампутацію лівої нижньої кінцівки на рівні нижньої третини лівого стегна з саднами на передній та заднє-внутрішній поверхнях кінцівки відповідно, закритий вивих правої плечової кістки, які ускладнились травматичним шоком-крововтратою та які по ознаках небезпеки для життя та анатомічної втрати кінцівки (ноги) кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження.

Кримінальна відповідальність за діяння, що містить склад злочину, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, передбачена ч.2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні даного злочину визнав повністю за обставин вказаних в обвинуваченні та показав, що того дня він близько 23 години поїхав забрати напарника по роботі, бо трактор останнього поламався, він рухався по правій смузі руху зі швидкістю 60 км/год, був туман, ішов дощ, видимість була 200-250м. на дальньому світлі фар та 150м. на ближньому світлі. За 100-150 м. він побачив велосипедиста, який рухався по його смузі назустріч, після чого він знизив швидкість до 50 км/год та ввімкнув лівий поворот, щоб перестроїтися на ліву смугу руху і об'їхати велосипедиста, але останній вже був біля нього і відбувся удар на лівій смузі руху на відстані 2,5 м. від лівого узбіччя - велосипедист також перестроївся на ліву смугу руху. Удар відбувся лівою стороною автомобіля - побиті були ліва фара, крило, капот та дзеркало, почав гальмувати після удару, все відбулося швидко, після удару автомобіль розвернуло поперек дороги. Він побачив, що потерпіла лежить на дорозі, біля неї велосипед. Відразу викликав швидку допомогу і поліцію та тримав потерпілу щоб та не скотилася за узбіччя, потерпілу та велосипед не переміщав.

У скоєному кається, допомагав потерпілій коштами на лікування, сплатив близько 7000 грн, та під час розгляду кримінального провадження в суді сплатив 20000 грн як моральну шкоду, допомагає потерпілій в побуті та буде допомагати в подальшому. Він працює трактористом і це його єдиний дохід, має професію тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, та за рахунок роботи проживає, допомагає батькам - пенсіонерам, оскільки мешкає з ними та останні не мають можливості самостійно сплачувати за лікування.

Позов прокурора про відшкодування коштів на лікування потерпілої визнав в повному обсязі, пояснивши, що має намір відшкодувати витрати держави на лікування потерпілої та проведення експертиз.

Крім повного визнання обвинуваченим вини по висунутому обвинуваченню, суд вважає, що його винуватість в скоєному злочині, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів:

витягом з ЄРДР №12017170180000759 від 14.11.2017р. про факт ДТП, відомості внесено о 04:21 годині за повідомленням зі служби 102 про те, що 13.11.2017 року о 23:21 за адресою: Карлівський район, м.Карлівка, 13.11.2017 року щойно на дорозі на пивзавод сталася ДТП з потерпілим за участі транспортного засобу ВАЗ-2105 днз НОМЕР_1, травмовано велосипедиста. Повідомлено ЦЕМД м.Карлівка (а.с.69,70).

З рапорту чергового Карлівського ВП від 14.11.2017р. убачається, що 14.11.2017р. о 01:42 годині по телефону поступило повідомлення від чергового лікаря Карлівської ЦРЛ про те, що 14.11.2017р. близько 00:20 години до лікарні доставлено ОСОБА_1 з тілесними ушкодженнями у вигляді посттравматичного ампутування лівої нижньої кінцівки (а.с.71).

Згідно з протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.11.2017р., який розпочато о 00:10 годині, та схеми до протоколу огляду, на автомобілі виявлено ушкодження передньої лівої сторони, а саме капот, крило, фара з показником повороту, бампер з протитуманною, зовнішнє ліве дзеркало заднього виду. На велосипеді ушкоджена середня частина з лівого боку, перекручено навколо осі кермо. На лівому передньому крилі виявлено каплі (бризки) плям бурого кольору (у місці ушкодження). Гальмівна система автомобіля справна. Протектор шин на автомобілі в нормі, не зношений. осип скла знаходиться на відстані 5 м від правої частини краю дороги відносно руху автомобіля ОСОБА_2 ( напрямку Машівки) та 0.9 м від лівої частини краю дороги . Ширина дороги в місці ДТП становить 5.9 м. Кінцівка ноги потерпілої знаходиться за 2.8 м від краю лівої обочини по руху автомобіля та 5.9 м від місця осипу скла (а.с.72-81).

В ході огляду місця ДТП вилучено речові докази: частину освітлювального елементу (лампочку) автомобіля; велосипед чоловічий, автомобіль ВАЗ 21051, д.н.з. НОМЕР_1, які залишені на зберіганні відповідно у кімнаті речових доказів та на майданчику тимчасового тримання Карлівського ВП в Полтавській області, кінцівку лівої ноги з кросівком та шкарпеткою, яку передано на зберігання в морг Карлівської ЦРЛ (а.с.79,89).

На фототаблиці до протоколу огляду місця ДТП від 14.11.2017 року зображено автомобіль, який стоїть посеред дороги, велосипед на обочині, кінцівка лівої ноги, осип скла, видимі пошкодження на автомобілі, зокрема на його лівій частині (а.с.91-108).

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що того вечора їхала зі сторони спиртзаводу в м.Карлівка спочатку посередині дороги, а потім близько за 20 кроків побачила світло фар автомобіля і почала з'їжджати на обочину - вправо, на іншу смугу руху, свою смугу руху, бо спочатку їхала по смузі руху авто обвинуваченого, та в цей час відчула хлопок, спочатку не зрозуміла що сталося, втратила багато крові. Автомобіль їхав посередині, а потім почав звертати в її сторону, водій почав гальмувати після удару. В той вечір вона випила пляшку пива, перебувала в нормальному стані, в одному вусі в неї був навушник - слухала музику, зір в неї хороший, вона добре водить веломашину, але була вдягнута в темний одяг. Претензій до обвинуваченого не має, просить його не позбавляти волі, вона одна виховує двох малолітніх дітей і обвинувачений допомагає в побутових питаннях - возить в садочок та школу, в інших справах, оплачував лікування та під час слухання справи в суді виплатив 20 000 грн.

З протоколу огляду частини тіла від 14.11.2017р., а саме кінцівки лівої ноги потерпілої та фото таблиці до нього, постанови про визнання та прилучення до справи речових доказів від 14.11.2017 року убачається, що кінцівку ноги залишено в морзі Карлівської ЦРЛ для проведення судово-медичної експертизи, в ході огляду вилучено речові докази - кросівок та шкарпетку, які передано на зберігання до кімнати речових доказів Карлівського ВП (а.с.82-89).

За посвідченням водія на ім'я ОСОБА_2 убачається, що останній має категорії В, С-1 і С з 15.04.2008р., тобто на момент ДТП обвинувачений мав водійський стаж 9 років, також має поліс обов'язкового страхування на його ім'я (а.с.109,110).

Згідно з висновком про результати медичного огляду ОСОБА_2 від 14.11.2017р., який проведений об 03:00 годині 14.11.2017р., ознак сп'яніння не виявлено (а.с.112).

Результат токсикологічного дослідження № 2862 від 15.11.2017р. свідчить про наявність у крові ОСОБА_1 етилового спирту в концентрації 1.9 проміле (а.с.113,114,116).

14.11.2017р. було оглянуто одяг, в який була одягнута потерпіла ОСОБА_1 на момент ДТП, а саме: кросівки марки «BAYOTA» 39 розміру, сіро-чорного кольору на ліву ногу; футболку білого та коричневого кольору марки «PUMA XL"; жіночу куртку синього кольору марки «Columbia» 52 розміру; бюстгальтер червоного та чорного кольору марки «AGREMILA» 36/80 С, вказані речові докази були вилучені та поміщені в кімнату речових доказів Карлівського ВП, що стверджується протоколом огляду місця події від 14.11.2017 року з фототаблицями та постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 14.11.2017 року (а.с.117-128).

Під час слідчого експерименту відтворення обстановки і обставин ДТП, проведеного 29.11.2017р. за участі водія ОСОБА_2, було складено схеми та фототаблиці, ОСОБА_2 розповів про обставини наїзду на велосипедистку ОСОБА_1, що мало місце 13.11.2017 року на вулиці Полтавській в м.Карлівка та на місці показав, як саме це відбулося, при цьому вказав, що рухаючись по автодорозі з м.Карлівка в сторону смт Машівка він помітив, що назустріч по його смузі руху рухався велосипед, який він почав об'їжджати зліва і при зустрічному роз'їзді з велосипедисткою остання почала різко змінювати напрямок свого руху, почала перетинати проїзну частину з правої на ліву відносно нього, внаслідок чого він здійснив наїзд передньою лівої частиною автомобіля в лівий бік велосипедистки. Після зіткнення одразу почав гальмувати, але автомобіль на мокрій дорозі розвернуло в лівий бік і після зіткнення він зупинився на відстані близько 20 м. від місця зіткнення з велосипедисткою (а.с.129-136).

Згідно з висновком автотехнічної експертизи № 654 від 19.12.2017р. (а.с.138-141), в заданій дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ 21051 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності вимог п.10.1, 11.3 ПДР. В умовах даної події водій ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог п.10.1, 11.3 ПДР, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. Дії водія ОСОБА_2 знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди. У даній дорожній обстановці (згідно постанови про призначення експертизи) водій велосипеда ОСОБА_1 повинна була діяти відповідно до вимог п.6.2, 6.7(а), 12.3 ПДР.

05.01.2018року проведений додатковий слідчий експеримент за участю ОСОБА_2 в присутності його захисника, в ході якого ОСОБА_2 задавалися додаткові питання щодо його руху та велосипедиста ОСОБА_1, за результатами якого складено схему та фото таблиці (а.с.142-149).

За висновком транспортно-трасологічної експертизи № 10 від 22.01.2018р неможливо встановити, під яким кутом знаходились повздовжні осі автомобіля ВАЗ 21051 та велосипеда в момент зіткнення (а.с.151-156).

Згідно з висновком СМЕ № 20 від 18.01.2018р. (а.с.156-158), на тілі потерпілої ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження: травматичну ампутацію лівої нижньої кінцівки на рівні нижньої третини лівого стегна, закритий вивих правої плечової кістки, які могли утворитися в умовах ДТП, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя та анатомічної втрати кінцівки.

Висновком судової медико-криміналістичної експертизи № 70-МК від 16.03.2018р. встановлено, що пошкодження на одязі потерпілої, в якому остання перебувала на момент ДТП, могли утворитися внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с.159-161).

Під час додаткового слідчого експерименту 26.04.2018р. за участю водія ОСОБА_2, останній дав покази, як і в ході першого слідчого експерименту, про що складено протокол (а.с.162-165).

З протоколу слідчого експерименту від 14.06.2018р. з фото таблицями (а.с.166-170) убачається, що потерпіла ОСОБА_1 показала, що 13.11.2017р. близько 23:00 години вона на велосипеді поїхала в центр м. Карлівка за продуктами харчування. Рухаючись, вона за 100-150 м помітила, що посеред дороги рухався автомобіль, тому вона прийняла правіше, а автомобіль також прийняв правіше відносно неї, вона прийняла ще правіше і в цей момент відбувся удар. Після ДТП водій почав гальмувати.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що перебувають у причинному зв'язку з виникненням даної пригоди, згідно висновку комісійної комплексної судової транспортно - трасологічної, автотехнічної та судово-медичної експертизи №221/222/43 від 15.06.2018 р. (а.с.171-205) стало порушення п.п.10.1.,11.3. «Правил дорожнього руху України» з боку водія ОСОБА_2, згідно з якими: п.10.1. перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. П.11.3. на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

Також за висновком комісійної комплексної судової транспортно-трасологічної, авто технічної та судово-медичної експертизи від 15.06.2018р. №221/222/43: 1) в момент первинного контакту велосипедистка ОСОБА_1 знаходилась у вертикальному положенні, рухаючись на велосипеді, обернена передньо-зовнішньою частиною лівого стегна до лівої передньої частини автомобіля; 2) в момент первинного контакту травмуючою поверхнею були гострі закраїни передньої лівої частини капоту і верхньої передньої частини лівого переднього крила, які контактували з передньо-зовнішньою поверхнею лівого стегна вище колінного суглобу на рівні нижньої третини , праворуч від якого в цей момент була обмежуюча поверхня у вигляді верхньої горизонтальної і середньою вертикальних складових рами велосипеда. Це зумовило з одного боку жорстку фіксацію нижньої кінцівки між транспортними засобами, а з іншого внаслідок поступового руху автомобіля вперед та переміщення тіла ОСОБА_1 назустріч і з права ліворуч відносно напрямку руху автомобіля - створило передумови для травматичної ампутації лівої нижньої кінцівки; 3) в момент первинного контакту кут між повздовжніми вісями автомобіля та велосипеда становив 130*+-5*; 4) покази водія ОСОБА_2 щодо вказаних ним розташування місця наїзду та обставин і механізму даної ДТП в частині маневрування велосипедистки перед наїздом ліворуч відносно напрямку руху атомобіля та контактування лівої передньої частини автомобіля з лівою боковою частиною велосипедистки з технічної та судово-медичної токи зору не позбавлені спроможності; 5) покази водія ОСОБА_2 щодо вказаних ним обставин і механізму даної ДТП в частині руху велосипедистки на стадії зближення по смузі руху автомобіля у зустрічному напрямку з послідуючим маневром ліворуч перед наїздом на ОСОБА_1 - технічно неспроможні; 6) покази ОСОБА_1 щодо вказаних нею розташування місця наїзду та обставин і механізму ДТП в частині маневрування нею перед наїздом праворуч відносно напрямку її руху з технічної та судово-медичної точки зору не позбавлені спроможності. Покази ОСОБА_1 щодо руху нею по своїй смузі та маневру праворуч перед наїздом узгоджуються з механізмом, який був встановлений з експертами при проведенні транспортно-трасологічних досліджень; 7) в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_2 мав можливість уникнути даної ДТП; 8) дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.10.1, 11.3 ПДР, які з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної події; 9) в даній дорожній обстановці технічна можливість уникнути ДТП не визначалась односторонніми діями велосипедистки, а залежала тільки від односторонніх дій водія; 10) в діях велосипедистки ОСОБА_1 відсутні невідповідності вимогам ПДР.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: повне визнання вини, щире каяття, відшкодування шкоди потерпілій.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, з батьками, характеризується позитивно, оскільки скарг від сусідів на нього надходило, веде спокійний спосіб життя, з 18.04.2018 року працює за спеціальністю трактористом-машиністом в ТОВ АПК «Докучаєвські чорноземи» та за місцем роботи також характеризується позитивно, згідно з довідкою Карлівської ЦРЛ № 942 від 26.06.2018, на «Д» обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий та до адміністративної відповідальності не притягувався (а.с. 110, 214-219,224-230, 238, 246).

З наданих обвинуваченим реєстру товарних чеків, банківської квитанції та розписки потерпілої (а.с.220-223) убачається, що обвинувачений дійсно сплатив потерпілій ОСОБА_1 кошти в сумі 4886,39 грн на придбання ліків та 20000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, що потерпілою не заперечується.

За досудовою доповіддю (а.с.57-59), виправлення обвинуваченого без позбавлення чи обмеження волі може становити середню небезпеку для суспільства, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який класифікується як тяжкий, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують його покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, відношення до вчиненого та обставини справи, наслідки, що настали внаслідок необережних дій обвинуваченого, а саме те, що потерпіла втратила кінцівку ноги, водночас остання просить обвинуваченого суворо не карати та не позбавляти волі, претензій морального та матеріального характеру до нього не має (а.с.237), а тому суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім покаранням обвинуваченому для його виправлення та попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі, призначене в розмірі, наближеному до мінімального, в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України строком на 2 роки, оскільки вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, для здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує те, що він має професію тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва та тривалий час працює за спеціальністю в ТОВ АПК «Докучаєвські чорноземи», проживає спільно з батьками похилого віку та батько обвинуваченого хворіє, переніс гострий повторний інфаркт серця (а.с.243-245), злочин ОСОБА_2 вчинив, будучи у тверезому стані, в добровільному порядку допомагає потерпілій коштами на лікування та сплатив в рахунок моральної шкоди 20000,00 грн, за поясненнями обвинуваченого та потерпілої допомагає ОСОБА_1 в побутових питаннях - забезпечує підвезення потерпілої та її дітей лікарню та навчальні заклади, а тому суд уважає за можливе не застосовувати до ОСОБА_2 додаткову міру покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Суд вважає, що позов прокурора відділу прокуратури Полтавської області Савченка О.І. про відшкодування витрат Карлівської ЦРЛ на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1 на суму 11851,82 грн, слід задовольнити в повному обсязі (а.с.40-43), оскільки Карлівською ЦРЛ в період з 13.11. по 21.12.2017р. на лікування ОСОБА_1 затрачено вказану суму, відповідно з вимогами ст.1166, 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України і вважає, що кінцівку лівої ноги, яка зберігається в морзі Карлівської ЦРЛ, кросівок марки «BAYOTA» 39 розміру, сіро-чорного кольору на ліву ногу, шкарпетку, футболку білого та коричневого кольору марки «PUMA XL", жіночу куртку синього кольору марки «Columbia» 52 розміру, бюстгальтер червоного та чорного кольору марки «AGREMILA» 36/80 С, які передано на зберігання до кімнати речових доказів Карлівського ВП, слід знищити; велосипед чоловічого типу невідомої марки, чорного кольору, що належить потерпілій ОСОБА_1 та зберігається в кімнаті речових доказів Карлівського ВП, слід повернути потерпілій; автомобіль ВАЗ 21051, д.н.з. НОМЕР_1, що зареєстрований та перебував в користуванні обвинуваченого ОСОБА_2, з частиною освітлювального елементу (лампочку) автомобіля, які зберігаються відповідно на майданчику тимчасового тримання та в кімнаті речових доказів Карлівського ВП, слід повернути за приналежністю обвинуваченому (а.с.79,82-89, 128).

Суд також уважає, що відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати за проведення НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області автотехнічної експертизи № 654 від 19.12.2017 р. в розмірі 593.22 грн (а.с.137), транспортно-трасологічної експертизи №10 від 22.01.2018 р. в сумі 1716 грн (а.с.150), та за проведення Полтавським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. проф.М.С.Бокаріуса комісійної комплексної судової транспортно-трасологічної, авто технічної та судово-медичної експертизи № 221/222/43 від 15.06.2018 р. в розмірі 14 300 грн (а.с.205).

Арешт, накладений з метою збереження речових доказів на частину освітлюваного елементу (лампочки) автомобіля; велосипед чоловічого типу невідомої марки, чорного кольору, автомобіль марки ВАЗ 21051, д.н.з. НОМЕР_1; кросівок марки «BAYOTA» 39 розміру, сіро-чорного кольору на ліву ногу зі шкарпеткою чорного кольору, які залишені на зберіганні відповідно у кімнаті речових доказів та на майданчику тимчасового тримання Карлівстького ВП в Полтавській області (а.с.90) у відповідності з вимогами статті 174 ч. 4 КПК України, слід скасувати, оскільки в подальшому застосуванні арешту відпала потреба.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Зобов'язати ОСОБА_2 відповідно до п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України в період іспитового строку:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

3)не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.

Позов прокурора відділу прокуратури Полтавської області Савченка О.І. про відшкодування витрат Карлівської ЦРЛ на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1 на суму 11851,82 грн - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Карлівської центральної районної лікарні ім.Л.В.Радевича кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_1 в сумі 11 851, 82 грн.

Речові докази:

- кінцівку лівої ноги, яка зберігається в морзі Карлівської ЦРЛ, кросівок марки «BAYOTA» 39 розміру, сіро-чорного кольору на ліву ногу, шкарпетку, футболку білого та коричневого кольору марки «PUMA XL», жіночу куртку синього кольору марки «Columbia» 52 розміру, бюстгальтер червоного та чорного кольору марки «AGREMILA» 36/80 С, які передано на зберігання до кімнати речових доказів Карлівського ВП - знищити;

- велосипед чоловічого типу невідомої марки, чорного кольору, що зберігається в кімнаті речових доказів Карлівського ВП - повернути ОСОБА_1;

- автомобіль ВАЗ 21051, д.н.з. НОМЕР_1 з частиною освітлювального елементу (лампочкою) автомобіля, які зберігаються відповідно на майданчику тимчасового тримання та кімнаті речових доказів Карлівського ВП в Полтавській області - повернути ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області автотехнічної експертизи № 654 від 19.12.2017 в розмірі 593.22 грн, транспортно-трасологічної експертизи №10 від 22.01.2018 р. в сумі 1716 грн; за проведення Полтавським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. проф.М.С.Бокаріуса комісійної комплексної судової транспортно-трасологічної, авто технічної та судово-медичної експертизи № 221/222/43 в розмірі 14 300 грн.

Арешт, накладений з метою збереження речових доказів на частину освітлюваного елементу (лампочку) автомобіля; велосипед чоловічого типу невідомої марки, чорного кольору, автомобіль марки ВАЗ 21051, д.н.з. НОМЕР_1; кросівок марки «BAYOTA» 39 розміру, сіро-чорного кольору на ліву ногу зі шкарпеткою чорного кольору - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя С.М.Косик