Рішення № 79386775, 23.01.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/9747/18

Провадження №2-а/461/12/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2019 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.,

при секретарі Пелех О.А.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

представників відповідача Бовша О.М., Башти Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса:АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління безпеки міста Львівської міської ради (адреса: 79008., м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 20819015), інспектора з паркування управління безпеки міста Львівської міської ради Федорича Тараса Миколайовича ( адреса: адреса: 79008., м. Львів, пл. Ринок, 1) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління безпеки міста Львівської міської ради, інспектора з паркування управління безпеки міста Львівської міської ради Федорича Тараса Миколайовича, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову інспектора з паркування управління безпеки міста Львівської міської ради по справі про адміністративне правопорушення ЛВ1781 від 06.12.2018 року про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 06.12.18 р. інспектором з паркування управління безпеки міста Львівської міської ради Федоричем Тарасом Миколайовичем розглянуто справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП і накладено штраф у розмірі 255,00 грн. Зі змісту постанови ЛВ №1781 вбачається, що ОСОБА_1 порушено п.8.4в і 33.3.34 ПДР - здійснено зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена». Зазначив, що 06.12.18 р. після виїзду з вул. Винниченка повз Львівську облдержадміністрацію на авто Ауді НОМЕР_2 повернув ліворуч в бік вул. Підвальної і здійснив зупинку на місці фото фіксації за адресою: вул. Підвальна, 2 (навпроти школи №8). Натоміть адреса вул. Винниченка, 20а знаходиться в наступному з облдержадміністрацією будинку при повороті праворуч на вул. Просвіти. Стверджує, що жодного забороняючого зупинку знаку на шляху прямування від Львівської ОДА через перехрестя вулиць Винниченка і Просвіти до місця зупинки (місце фото фіксації) не має. Таких знаків не видно і на фотографіях, зроблених відповідачем.. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 26.12.2018 року відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив такий задовольнити.

Представники відповідача Управління безпеки міста Львівської міської радиу судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, просили у такому відмовити, про що подали відзив на позовну заяву.

Відповідач інспектор з паркування управління безпеки міста Львівської міської ради Федорич Т.М. у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з частиною 2 статті 124 Конституції України, яка є нормою прямої дії, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що 06.12.2018 року інспектором з паркування управління безпеки міста Львівської міської ради Федоричем Тарасом Миколайовичем винесено постанову про адміністративне правопорушення ЛВ1781 відносно ОСОБА_1. Згідно вказаної постанови позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255,00 грн.

Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 порушено п.8.4в і п.33.3.34 ПДР України, а саме здійснено зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена».

З пояснень ОСОБА_1, наданих у судовому засіданні, вбачається, що позивач 06.12.2018 року після виїзду з вул. Винниченка повз Львівську облдержадміністрацію на авто «Ауді», д.н.з. НОМЕР_2 повернув ліворуч, в бік вул. Підвальної та здійснив зупинку на місці фотофіксації , а саме за адресою: вул. Підвальна, 2 у м.Львові (навпроти школи №8).

Однак, судом встановлено, що адреса, яка вказана у постанові про адміністративне правопорушення, вул. Винниченка, 20а у м.Львові, знаходиться в наступному з облдержадміністрацією будинку при повороті праворуч на вул. Просвіти. Вказані обставини узгоджуються з представлених суду копій фотографій, здійснених на місці стоянки транспортного засобу марки «Ауді», д.н.з. НОМЕР_2.

Окрім того, з представлених копій фотографій не вбачається забороняючих зупинку знаків на шляху прямування вищевказаного автомобіля від Львівської ОДА через перехрестя вул. Винниченка та вул. Просвіти до місця зупинки (місце фото фіксації).

Пунктом 33.3.34 ПДР забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Не поширюється дія знаку: на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами; за наявності під ним таблички 7.18 на водіїв з інвалідністю, що керують мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю», на водіїв, які перевозять пасажирів з інвалідністю, за умови наявності документів, що підтверджують інвалідність пасажира (крім пасажирів з явними ознаками інвалідності).

Зона дії знака - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Дія знака поширюється лише на той бік дороги, на якому він встановлений.

Зона дії знака може бути зменшена табличкою 1.2.2 на початку зони дії, а також установленням у кінці його зони дії дублюючого знака з табличкою 7.2.3. Знак може застосовуватися разом з розміткою 1.4, при цьому зона його дії визначається за довжиною лінії розмітки.

Відповідно до п.15.3 ПДР України у населених пунктах зупинка і стоянка транспортних засобів дозволяються на лівому боці дороги, що має по одній смузі для руху в кожному напрямку (без трамвайних колій посередині) і не розділена розміткою 1.1, а також на лівому боці дороги з одностороннім рухом.

Пунктом 1.1 розділу 34 ПДР України визначено, що вузька суцільна лінія поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць для стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей)

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 була здійснена зупинка саме на лівому боці дороги, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку та не розділена дорожньою розміткою 1.1, а також по напрямку руху автомобіля марки «Ауді», д.н.з. НОМЕР_2 не встановлено відповідного дорожнього знаку, який забороняє зупинку або стоянку транспортних засобів.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чого в даному випадку інспектором дотримано не було.

Відповідно до статті 9 КУпАП Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, за відсутності у справі доказів правомірності дій та рішень посадової особи Упрвління безпеки міста Львівської міської ради, суд приходить до висновку, що постанову у справі про адміністративне правопорушення необхідно скасувати, а провадження у справі закрити відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.286 КАС України.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України витрати по сплаті судового збору необхідно компенсувати за рахунок держави, оскільки відповідач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.288 КУпАП.

Керуючись ст.ст.9, 245, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 73, 76, 77, 122, 121, 139, 205, 229, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса:АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління безпеки міста Львівської міської ради (адреса: 79008., м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 20819015), інспектора з паркування управління безпеки міста Львівської міської ради Федорича Тараса Миколайовича ( адреса: адреса: 79008., м. Львів, пл. Ринок, 1) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ЛВ1781 від 06.12.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і закрити цю справу про адміністративне правопорушення.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Радченко В.Є.