Постанова № 7938595, 12.02.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2010 р. Справа № 2-а-13501/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Кусик Г.С.,

за участю:

представника позивача - Мохненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

встановив:

Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 2460,04 грн., з яких 2333,34 грн. - адміністративно-господарські санкції за порушення нормативів працевлаштування інвалідів, передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", та 126,70 грн. пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на те, що приватним підприємцем у 2008 році не забезпечено норматив працевлаштування інвалідів, оскільки при нормативі 1 інвалід, не було працевлаштовано жодного, що є порушенням ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів". При цьому вказує на те, що не забезпечення виконання нормативу допущено саме з вини відповідача, який не створив робоче місце інваліда, не повідомив про вакантну посаду центр зайнятості, не направив форму № 3-ПН, що є прямим обов"язком приватного підприємця.

Відповідач в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечення на позов не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у зв"язку з чим суд вважає за можливе розглядати справу без відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21 березня 1991 року для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст.19 Закону і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Судом встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників приватного підприємця ОСОБА_2 у 2008 році становила 9 осіб. Чисельність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідачем до чотиривідсоткового нормативу, у 2008 році становила 1 особу, у той час коли у звітному періоді відповідачем не було працевлаштовано жодного інваліда. Зазначення відповідачем у поданому до Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіту за формою № 10-ПІ про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік одного інваліда суд не бере до уваги, так як згідно відомості щодо працюючих інвалідів у 2008 році відповідачем власноруч зазначено, що інваліда - ОСОБА_3, прийнято на роботу тільки 22.12.2008 р. ПП ОСОБА_2 протягом 2008 року не вжила заходів щодо створення робочих місць для інвалідів.

Відповідно до листа Верхньорогачицького районного центру зайнятості від 15.12.2009 р. № 1096 протягом 2008 року ПП ОСОБА_2 звіт про наявність вільних робочих місць за формою 3-ПН "Звіт про наявність вакансій" до центру зайнятості не подавала.

Обов"язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону, згідно з вимогами якої підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов"язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з урахуванням наведених приписів чинного законодавства нестворення ПП ОСОБА_2 робочого місця інваліда та не повідомлення центру зайнятості про наявність такої вакантної посади унеможливило направлення цим органом до приватного підприємця інвалідів для працевлаштування у звітному періоді. У зв"язку з чим, суд приходить до висновку про те, що саме з вини відповідача допущено невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році.

Відповідно до ст.20 Закону, Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, самостійно сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

З огляду на наведене, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, ПП ОСОБА_2 повинна до 15 квітня 2009 року сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 2333,34 грн., які відповідачем своєчасно не сплачено, внаслідок чого нараховано пеню у сумі 126,70 грн. Загальна сума заборгованості становить 2460,04 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин суд приходить до висновку про обгрунтованість нарахування позивачем адміністративно-господарських санкцій та пені за несвоєчасну їх сплату, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (74400, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (73000, м.Херсон, вул.40-річчя Жовтня, 5-а, отримувач УДК у м.Херсоні, ГУДКУ по Херсонській області, р/р 31219230700002, МФО 852010, ЄДРПОУ 24104230) 2460 (дві тисячі чотириста шістдесят) грн. 04 коп. адміністративно-господарських санкцій та пені.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 лютого 2010 р.

Суддя Бездрабко О.І.